Волтер Бредфорд Кеннон — Вікіпедія

Волтер Бредфорд Кеннон
Народився	19 жовтня 1871(1871-10-19)[1][2][…] Вісконсин, США
Помер	1 жовтня 1945(1945-10-01)[4][1][…] (73 роки) Франклін, Меррімак, Нью-Гемпшир, США
Країна	США
Діяльність	фізіолог, письменник-документаліст, викладач університету
Alma mater	Гарвардська медична школаd Гарвардський коледж
Галузь	Фізіолог
Заклад	Гарвардський університет
Членство	Лондонське королівське товариство Леопольдина Академія наук СРСР Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США Бельгійська королівська академія медицини Royal Academy of Medicine of Cataloniad
Батько	Dr. Colbert Hanchett Cannond[5]
У шлюбі з	Cornelia James Cannond
Діти (5)	Marian Cannon Schlesingerd[6] Bradford Cannond Wilma Cannon Fairbankd
Нагороди	Круніанська лекціяd (1918) іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (11 травня 1939) Медаль Бейлі (1931) George M. Kober Lectureshipd (1934) doctor honoris causa from the University of Parisd (1931) Почесний доктор Страсбурзького ніверситетуd
Волтер Бредфорд Кеннон у Вікісховищі

Волтер Бредфорд Кеннон (англ. Walter Bradford Cannon; 19 жовтня 1871, Прері-ду-Шин, Вісконсин — 1 жовтня 1945, Франклін, Нью-Гемпшир) — американський психофізіолог, фізіолог. Доктор медичних наук (1900), почесний член Академії наук СРСР (1942).

Виріс Волтер в звичайній родині. Так як батько його був залізничним службовцем, а мати простою вчителькою, то і виховання було відповідне — трудове. Він сам собі робив іграшки, майстрував і винаходив щось, згодом він згадував про це з великою вдячністю, адже саме такі навички необхідні майбутньому експериментатору. Так як батько хлопчика був протестантом, Волтер виховувався в найсуворішій дисципліні і покорі. Ймовірно через вплив батька, маленький Волтер провів чимало часу за пізнанням релігійних робіт. Незгода з релігією призвела Волтера до розриву відносин з батьком, а ще через деякий час померла мати хлопчика.

У 17-річному віці Волтер нарешті став захоплюватися тим, що йому було насправді цікаво: він став читати багато наукових книг, захопився еволюцією людини, зокрема зацікавився роботами Чарльза Дарвіна (Теорія еволюції). Всі ці захоплення привели Волтера Кеннона до Гарвардської медичної школи, після закінчення якої він отримав ступінь доктора наук. Працюючи згодом під керівництвом професора фізіології Генрі Боудича, Кеннон став проводити всі свої дослідження в лабораторії фізіології Гарвардської медичної школи. Його перші роботи зачіпали різні проблеми фізіології, але незважаючи на те що він не торкався психології, все ж його дослідження тісно перепліталися з цією наукою.

Довгий час Волтер вивчав концепцію емоцій по Джеймсу-Ланге і на основі цієї концепції, точніше в її протиставленні, Кеннон ввів термін гомеостаз (1932).

• Cannon W. B. Bodily changes in pain, hunger, fear and rage: An account of recent researches into the function of emotional excitement. — 1915. («Тілесні зміни при болю, голоді, страху і гніву»)

• Персональна сторінка Волтера (Вальтера) Бредфорда Кеннона на офіційному сайті РАН (рос.)(рос.)