Вулиця Памви Беринди (Львів) — Вікіпедія
Вулиця Памви Беринди Львів | |
---|---|
Місцевість | Центр |
Район | Галицький |
Назва на честь | Памви Беринди |
Колишні назви | |
Вузька, Біля Віденської кав'ярні, Кілінського, Геллерштрассе, Кілінського | |
польського періоду (польською) | Kilińskiego |
Загальні відомості | |
Протяжність | 75 м |
Координати початку | 49°50′27″ пн. ш. 24°01′47″ сх. д. / 49.840917° пн. ш. 24.02972° сх. д.Координати: 49°50′27″ пн. ш. 24°01′47″ сх. д. / 49.840917° пн. ш. 24.02972° сх. д. |
Координати кінця | 49°50′26″ пн. ш. 24°01′43″ сх. д. / 49.840694° пн. ш. 24.028778° сх. д. |
поштові індекси | 79008[1] |
Транспорт | |
Трамваї | №№ 1, 2, 9 |
Рух | односторонній |
Покриття | бруківка |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Архітектурні пам'ятки | № 1, 3[2] |
Поштові відділення | ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)[1] |
Забудова | класицизм, сецесія |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r2636331 |
Мапа | |
Вулиця Памви Беринди у Вікісховищі |
Ву́лиця Па́мви Бери́нди — вулиця у Галицькому районі міста Львова, в історичному центрі міста. Сполучає вулицю Театральну з проспектом Свободи.
До XIX століття вулиця Беринди була безіменним провулком, який впирався у міський мур поблизу міської воскобійні.[3] Наприкінці XVIII століття мури були знесені, а вулиця стала наскрізною і на початку XIX століття отримала назву Вузька. У 1829 році вулиця стала називатися Біля Віденської кав'ярні (або Вузькою біля Віденської кав'ярні), на честь кав'ярні, яку було засновано на розі із сучасним проспектом Свободи. У 1871 році вулиця отримала назву Кілінського, на честь Яна Кілінського, одного з керівників польського визвольного повстання 1794 року. За часів німецької окупації, з травня 1942 року по липень 1944 року вулиця мала назву Геллерштрассе. По війні вулиці повернена довоєнна назва — Кілінського[4].
Сучасна назва — з 1992 року, на честь Памво Беринди, галицького письменника, мовознавця, лексикографа XVI—XVII століть[5].
В забудові вулиці Беринди присутні класицизм, сецесія[6]. До вулиці приписано лише два будинки, які внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
№ 1 — у міжвоєнний період тут містилися страхова агенція «Майбутнє», Польське товариство залізничних книгарень «Рух» і магазин модного жіночого одягу та галантереї. За радянських часів, у 1950-х роках тут був ремонт взуття, а останні декілька десятиліть — скупка та комісійний продаж золотих та срібних виробів — це ювелірна крамниця «Аметист». У 1900-х роках тут відкрили магазин «Каміни і меблі», якого зараз не існує, не працює й колишній бар «Червона рута», натомість у 2006 року відкрили магазин оптики «Пан Оптикзгм», магазин «Касторія хутро» та модний бутік «Balizza»[6], від 2015 року — магазин-салон мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар». Будинок внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 939-м[2].
№ 3 — будинок, споруджений у 1909 році у стилі пізньої сецесії за проєктом Міхала Уляма. Замовником будівництва була банківська фірма «Уніон», власниками якої були Адольф Лілієн та його син Едвард[7]. Банк «Уніон» був розташований на першому поверсі, на третьому — єврейська організація «Керен Каємет ле-Ісраель», на четвертому з 1933 року — Єврейський спортивний клуб «Гасмонея», а на п’ятому поверсі розбудованої кам’яниці, відкрито фотоательє «Кордиан». Тут також містився Міщанський єврейський клуб. У 1925 році у приміщенні будинку містився склад фільмів Товариства Радіо Філмс у Львові, власником якого був Еміль Грубштайн, згодом також містився прокат фільмів «Paramount». За радянських часів весь перший поверх займав гастроном № 1 — «Маяк» — продторгу Ленінського району. В приміщенні колишнього гастроному на початку 2000-х років містився ювелірний супермаркет «Діаманти»[6], а нині — салон весільних та вечірніх суконь Оксани Мухи. В житловій частині будинку міститься хостел «Old City Hostel»[8]. Будинок внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 140-м[2].
№ 4 — за цією адресою у міжвоєнний період були міські театральні каси Львівської опери[9]. Нині цієї адреси не існує.
Вже у 1895 році вулицею Беринди (тоді вулиця Кілінського) курсували трамваї у напрямку від кінцевої зупинки на вулиці Гетьманській (нині проспект Свободи) через площу Ринок до Личаківської рогатки та Личаківського цвинтару[10]. Від 1952 року трамвай рухається винятково вулицею Памви Беринди у напрямку площі Ринок і у зворотньому напрямку.
- Вулиця Кілінського (вдалині)
- Будинок (вул. Беринди, 1)
- Праворуч не існуючий сьогодні будинок (вул. Беринди, 3, 1894 рік)
- Будинок (вул. Беринди, 3, 1920-ті роки)
- Будинок (вул. Беринди, 3)
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 25 липня 2021.
- ↑ а б в Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 4 березня 2020.
- ↑ Jaworski, Franciszek (1917). O szarym Lwowie (польська) . Львів: H. Altenberg. с. 106.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 8.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 15.
- ↑ а б в 1243 вулиці Львова, 2009, с. 42.
- ↑ проєкт «Інтерактивний Львів»:вул. Беринди, 3 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 4 березня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Офіційний сайт хостелу «Old City Hostel». oldcityhostel.lviv.ua. Архів оригіналу за 17 березня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
- ↑ Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 14.
- ↑ Схема трамваю м. Львова. 1895 рік. lvivtrans.net. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 25 липня 2021.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 15. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Беринди вул. // 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 42. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Навколо Ринку // Вулицями старовинного Львова. — 3-тє. — Львів : Світ, 2006. — С. 144—145. — ISBN 966-603-393-3.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 8. — ISBN 966-603-115-9.
- Сварник І. Беринди вулиця // Енциклопедія Львова / За ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А-Ґ. — 656 с. — ISBN 966-7007-68-8.
- Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
- Проєкт «Вулиці Львова»: Беринди Памви. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 4 березня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)