Вулиця Медова (Львів) — Вікіпедія
Вулиця Медова Львів | |
---|---|
Район | Галицький |
Назва на честь | міської медоварні |
Колишні назви | |
Поперечниця Сонячної | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 210 м |
Координати початку | 49°50′52″ пн. ш. 24°01′37″ сх. д. / 49.8478444° пн. ш. 24.02694528° сх. д.Координати: 49°50′52″ пн. ш. 24°01′37″ сх. д. / 49.8478444° пн. ш. 24.02694528° сх. д. |
Координати кінця | 49°50′52″ пн. ш. 24°01′38″ сх. д. / 49.84786583° пн. ш. 24.02743472° сх. д. |
поштові індекси | 79019[1] |
Транспорт | |
Рух | двосторонній, пішохідна (частково) |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Поштові відділення | ВПЗ № 19 (вул. Замарстинівська, 30)[1] |
Забудова | класицизм, віденська сецесія[2] |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r7517153 |
Мапа | |
Вулиця Медова — вулиця у Галицькому районі[3][4] міста Львова, поблизу історичного центра міста. Сполучає вулиці Замарстинівську та Куліша. Прилучається Площа Святого Теодора, проспект Чорновола ділить вулицю навпіл. Ділянка вулиці Медової біля нічного клубу «Малевич» є пішохідною.
Вулиця названа так 1871 року, бо пролягала неподалік місцевої медоварні, що мала адресу: пляц Місіонарський, 2 (нині площа 700-річчя Львова). Приміщення медоварні розібрали до 1956 року[5].
В архітектурному ансамблі вулиці Медової присутні стилі класицизм і віденська сецесія[2] та забудована дво- та триповерховими будинками початку XX століття.
№ 3 — синагога «Ор Шемеш» («Промінь сонця») була збудована 1902 року за проєктом архітектора Саломона Рімера. Вона постала на лівому березі річки Полтва, у рядовій забудові невеличкої вулиці Медової, що вела від Сонячної (нині — Куліша) до моста через річку. Цю частину міста компактно заселили юдеї після Конституції 1867 року, згідно якої були зліквідовані обидва львівські гето. Синагогу «Ор Шемеш» зруйновано під час німецької окупації Львова. Нині цієї адреси не існує, а на місці колишньої синагоги облаштований дитячий майданчик[6].
№ 5 — триповерховий житловий будинок, збудований на початку XX століття. На першому поверсі будинку за польських часів був молочний магазин Фроммера[2].
№ 9 — триповерховий житловий будинок, збудований на початку XX століття на розі вулиць Медової та Полтв'яної (нині проспект Чорновола. У наріжнику будинку за радянських часів, у 1950-х роках працювала перукарня[2]. Нині тут міститься кафе «Струмок». Також на першому поверсі будинку міститься салон мобільного зв'язку «Юніт».
№ 10 — двоповерховий житловий будинок, збудований на початку XX століття, на розі вулиць Медової та Замарстинівської. В будинку у міжвоєнний період працювала пекарня Кізельшайна[2].
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- ↑ а б в г д 1243 вулиці Львова, 2009, с. 437.
- ↑ Галицький районний суд м. Львова. Перелік вулиць Галицького району м. Львова. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 23 січня 2017.
- ↑ Список вулиць Львова (М). lviv.ridne.net. Павло Жежнич. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 23 січня 2017.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 427.
- ↑ Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Медова, 3 — синагога «Ор Шемеш» (не існує). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Медова вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — 528 с. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 38. — ISBN 966-603-115-9.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Медова. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
|