Вікіпедія:Перейменування статей — Вікіпедія
Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву. | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування. Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, хто не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну. Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}. Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані. Щоб додати нову заявку[ред. код]Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА. Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:
|
Поточні заявки
[ред. код]За словником на який же і посилається стаття, «фотокомірка» це «пристрій, основною частиною якого є фотоелемент». Тому нинішня назва здається недоречною.--Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:46, 26 липня 2024 (UTC)
- Див. також АД: УРЕ, ВУЕ, Фізико-технічний словник-мінімум, СІМ. Фотокомірка лише в УСЕ. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:19, 26 липня 2024 (UTC)
Слово ввійшло до української мови, англомовна абревіатура недоречна. Див. АД (орфографічний словник, економічний словник, ВТССУМ, СІМ, УСЕ, УРЕ).--Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:26, 25 липня 2024 (UTC)
- Тоді треба з уточненням, наприклад Фоб (термін).--J. Gradowski (обговорення) 13:34, 25 липня 2024 (UTC)
Пріоритет енциклопедичного стилю мови над технічними канцеляризмами. — Це написав, але не підписав користувач Ilijakaz (обговорення • внесок) 02:08, 22 липня 2024 (UTC).
- @Ilijakaz: Обґрунтуйте, будь ласка, перевагу у вжитку пропонованої назви над поточною. --Рассилон 06:01, 22 липня 2024 (UTC)
- Словосполучення "зупинний пункт" приклад канцеляриту , що не має під собою раціональної основи, і є просто традицією залізничного лексикону. Він не відповідає принципу природності та науковості для назв статей вікіпедії. Виникають нерозуміння: який сенс у додаванні слова "пункт" чому саме "пункт" а не зона або ділянка, або локація і т.д. У відношенні з цим слово "перестанок" більш природне для сприйняття. --Ilijakaz (обговорення) 17:54, 22 липня 2024 (UTC)
- З усією повагою, особисто Вам природніше «залізничний перестанок», тоді як особисто мені ще природніше було б «залізнична зупинка» (ВП:ОД). Проте, жодне з цих словосполучень не зустрічається у вторинних ВП:АД, принаймні не частіше за поточну назву статті. Чи таки частіше? Якщо так, доведіть. --Рассилон 20:32, 22 липня 2024 (UTC)
- Особисто я теж не проти "залізничної зупинки" Але я обмежую свою пропозицію підтвердженими варіантами, які наведені та перераховані в самій статті, з усіма доказами та посиланнями на авторитетні джерела. --Ilijakaz (обговорення) 09:17, 23 липня 2024 (UTC)
- З усією повагою, особисто Вам природніше «залізничний перестанок», тоді як особисто мені ще природніше було б «залізнична зупинка» (ВП:ОД). Проте, жодне з цих словосполучень не зустрічається у вторинних ВП:АД, принаймні не частіше за поточну назву статті. Чи таки частіше? Якщо так, доведіть. --Рассилон 20:32, 22 липня 2024 (UTC)
- Словосполучення "зупинний пункт" приклад канцеляриту , що не має під собою раціональної основи, і є просто традицією залізничного лексикону. Він не відповідає принципу природності та науковості для назв статей вікіпедії. Виникають нерозуміння: який сенс у додаванні слова "пункт" чому саме "пункт" а не зона або ділянка, або локація і т.д. У відношенні з цим слово "перестанок" більш природне для сприйняття. --Ilijakaz (обговорення) 17:54, 22 липня 2024 (UTC)
Проти У повсякденному вжитку це просто «з.п.» (що не є прийнятною назвою для статті, бо такі скорочення можна й треба розшифровувати), або ж у розмовній мові «платформа» чи «зупинка» (обидві назви неприпустимо неточні для енциклопедії). На відміну від них, «залізничний перестанок» — це вигаданий бекронім, ніким не вживана комбінація слів, яку хтось придумав для розшифрування поширеного «з.п.». На це словосполучення я знайшов аж одне джерело — про перейменування одного з.п. на Харківщині, що аж ніяк не співрозмірно вживаності «зупинного пункту» (на який тисячі джерел з різних регіонів) — NickK (обг.) 10:27, 23 липня 2024 (UTC)
- "На це словосполучення я знайшов аж одне джерело"
- А я знаходжу й інші приклади, наприклад тут чи тут І це достатнє спростування вашої версії, що це словосполучення штучне і ненароком створене.
- У будь-якому випадку, йдеться не про частоту використання, а про відповідність енциклопедичного стилю. Поєднання "зупинний пункт" це канцелярит. Частота його використання не робить його більш природним та доречним у літературній мові. --Ilijakaz (обговорення) 15:36, 23 липня 2024 (UTC)
Проти Назва має бути впізнавана. Пропоноване словосполучення практично ніхто не вживає, не вживав, й судячи з усього, не вживатиме. Під перестанком найчастіше й розуміють залізничну зупинку, тому цілком можна перейменувати на Перестанок. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:39, 25 липня 2024 (UTC)
Не виходила в Україні, не має офіційного перекладу назви --MonAx (обговорення) 01:42, 19 липня 2024 (UTC)
За назву «Look Back», відповідно до ВП:НАЗВА СТАТТІ й аналогічно до в'єтнамської, іспанської, італійської, польської та французької Вікіпедій. --Рассилон 07:38, 19 липня 2024 (UTC)
За останнім проєктом генплану станцію іменують за новою назвою вулицею Сержа Лифаря (Джерела: [1] [2]). Так як це проміжна станція і не першої черги станція, то в проєктній документації тендеру не знайшов підтверджень, але останній тендер ([3]), а також розпорядження КМДА ([4]) підтверджує, що трасування, яке є на проєктному генплані, вже є офіційним, а тому опосередковано перейменування також може бути офіційним.--Repakr (обговорення) 17:37, 12 липня 2024 (UTC)
Проти Інститут Генплану (на який посилалися новини) не зробив новий Генплан. Окрім старого Генплану, уточнюючим документом є ДПТ по північній Троєщині https://kmr.gov.ua/uk/content/proekt-rishennya-kyyivskoyi-miskoyi-rady-8592. Це єдиний чинний план території. Він був ухвалений у червні 2018, а вулиця стала Сержа Лифаря лише у листопаді 2018. До речі, по торгам на Prozorro, вони були відмінені - я б не вважав їх за аргумент для нової назви. Я сам також хотів би її позбутися, але це має зробити міська влада, прецедент вже є - станція Варшавська. --Duppertip (обговорення) 08:16, 26 липня 2024 (UTC)
Я цілком підтримую назву Берестя для всіх інших контекстів, але саме в контексті цієї битви використовується запропонована назва. Це підтверджено й джерелами в статті.-- RajatonRakkaus ⇅ 11:58, 11 липня 2024 (UTC)
Військова служба правопорядку України → Військова служба правопорядку у Збройних Силах України
[ред. код]Офіційна назва: «Військова служба правопорядку у Збройних Силах України» [5] [6]. Я був перейменував самостійно, однак користувач VoidWanderer перейменував назад, з коментарем «перейменуйте через ВП: ПС; відсутня подібна традиція іменування» [7]. Вважаю, що статті повинні називатись відповідно до реальних назв предметів статей, а не відповідно не відомо до чого (як собі хтось придумав). Також є чинний Закон України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» . Пропоную перейменувати. --MMH (обговорення) 07:56, 8 липня 2024 (UTC)
Проти У нас що є ще якісь інші військові служби правопорядку? Навіщо уточнення, яке подовжує назву? Все одно шукатимуть по першим трьом словам, а то й по абревіатурі ВСП. Вживання поточної назви: 1) ВСП отримала ситуаційний центр (тут вживають і так, і так), передрук; 2) Форум Українського геральдичного товариства не АД, проте вживання засвідчено; 3) Корнієнко П. С. До питання становлення військового права в Україні // Міжнародна науково-практична конференція. — Київ – Львів – Торунь : Liha-Pres, 2023. — Квітень. — С. 170. — ISBN 978-966-397-311-1. «Особливу роль у системі органів військової юстиції відіграє військова служба правопорядку України. Військова служба правопорядку в Україні у складі Збройних Сил України створена у 2002 році та діє на підставі Закону України...» --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:07, 8 липня 2024 (UTC)
- Тому що це служба правопорядку саме у збройних силах. Якщо хвилює довжина назви, то я не проти назви «Військова служба правопорядку у ЗСУ» але з обов'язковим вказання повної назви у тексті статті, бо VoidWanderer виправив назву і в тексті статті також. Звідки читач має дізнатися вірну назву служби? Це енциклопедія, чи що хочу те пишу? --MMH (обговорення) 11:22, 8 липня 2024 (UTC)
- Підтримую «Військова служба правопорядку у ЗСУ». Звісно у тексті треба виправити. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:12, 8 липня 2024 (UTC)
- У тексті виправив. --MMH (обговорення) 14:48, 21 липня 2024 (UTC)
- Підтримую «Військова служба правопорядку у ЗСУ». Звісно у тексті треба виправити. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:12, 8 липня 2024 (UTC)
- Тому що це служба правопорядку саме у збройних силах. Якщо хвилює довжина назви, то я не проти назви «Військова служба правопорядку у ЗСУ» але з обов'язковим вказання повної назви у тексті статті, бо VoidWanderer виправив назву і в тексті статті також. Звідки читач має дізнатися вірну назву служби? Це енциклопедія, чи що хочу те пишу? --MMH (обговорення) 11:22, 8 липня 2024 (UTC)
- Питання не таке просте, як видавалося на перший погляд. Створив тут обговорення:
- Пропоную підбити підсумок тільки після того, як ми остаточно визначимося щодо того, яку форму повинні мати ці назви статей. --VoidWanderer (обговорення) 15:28, 21 липня 2024 (UTC)
- Прочитав Ваше повідомлення у темі Обговорення Вікіпедії:Проєкт:Військова історія#Найменування видів і родів військ — остаточна форма — я не наполягаю саме на «Військова служба правопорядку у Збройних Силах України» може бути і «Військова служба правопорядку у Збройних силах України» («силах» з малої літери). --MMH (обговорення) 15:37, 22 липня 2024 (UTC)
Будинок Київського відділення Російського технічного товариства → Будівля Інституту геологічних наук НАН України
[ред. код]Наявна назва будівлі з імперським присмаком не відома широкому загалу.
Кілька пропозицій щодо найменування.
1. Будівля Інституту геологічних наук НАН України, принаймні, ту будівлю знають саме як Інститут геологічних наук НАН України.
- За аналогією до Будівлі Офісу Президента України, яка не названа як Будинок Штабу Київського військового округу СРСР чи Будинок ЦК Компартії України. Зрештою, зі зміною назви органу, розташованого там, мінялася і назва будівлі. Була Будівля Адміністрації Президента України, але з перейменуванням Адміністрації Президента України на Офіс змінили і назву вікістатті. А ще є Будівля Верховної Ради, Будинок Уряду України, Будівля МЗС, Будівля головного поштамту (Київ) тощо.
2. Будинок Київського технічного товариства — назва згадана у Наказі МКІПУ «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України», с. 16 (п. 69).
3. Як нейтральний варіант: Олеся Гончара, 55-Б (Київ).
Проти другого,
Утримуюсь щодо третього. В ідеалі, як на мене, збереження поточної назви, оскільки в АД ця будівля відома саме за Київським відділенням Російського технічного товариства (далі КВ РТТ). На це вказує, по-перше, те, що у згаданому наказі Міністерства культури та інформаційної політики (у пропозиції 2) йдеться про «Київське технічне товариство», хоча таке якщо й існувало, то точно не є тим же, що і КВ РТТ ([8], с. 377), і таке найменування у державному реєстрі з'явилося, найімовірніше, помилково або ж з інших причин. По-друге, два вагомі АД говорять також на користь поточної назви:
- Стаття в енциклопедичному виданні, яке видавала Національна академія наук України та її інститути;
- Стаття кандидатки історичних наук, чия дисертація стосується одного з відділів КВ РТТ. --Mark напишіть мені 11:10, 6 липня 2024 (UTC)
- Ще до цих двох джерел можна додати третє: стаття у ВУЕ про архітектора, який звів будівлю (див. список у розділі «Творчість»). --Mark напишіть мені 11:27, 6 липня 2024 (UTC)
- У державному реєстрі ця назва з'явилася аж ніяк не помилково, а під час російської агресії, в межах боротьби з експансіоністськими наративами і маркерами російського світу. Тому 1999 року у «Зводі пам'яток історії та культури України» згадується стара назва, а тепер в урядовому документі вона уточнена. Інші статті теж опубліковані до 24.02.2022.
- У статті [9] на с. 377 якраз і йдеться про Київське технічне товариство: «У 1876 році було створено Київське технічне товариство, яке займалося розвитком технічних наук та впровадженням нових технологій в промисловість. Товариство зіграло важливу роль у розвитку машинобудування та інженерної галузі в Україні», про яке і згадує міністерський наказ.--Rasal Hague (обговорення) 12:16, 6 липня 2024 (UTC)
- КВ РТТ створено 1871 року, а не 1876. І, на відміну від цього Київського технічного товариства, на самому початку займалося виключно цукровою промисловістю. Тільки на зламі 1870-1880-х рр. там з'явилося немале число інженерів, і лише з 1888 воно загальнотехнічне. --Mark напишіть мені 12:28, 6 липня 2024 (UTC)
- Ви самі дали лінк на цю статтю і сторінку--Rasal Hague (обговорення) 13:15, 6 липня 2024 (UTC)
- Дав, тому що це єдиний результат за запитом «київське технічне товариство» (маю на увазі ці слова саме в лапках, на відміну від того, що давав у Вас на СО). Дав, щоб показати, що якщо така організація й існувала, то це точно не те саме, що КВ РТТ. --Mark напишіть мені 13:28, 6 липня 2024 (UTC)
- Ви самі дали лінк на цю статтю і сторінку--Rasal Hague (обговорення) 13:15, 6 липня 2024 (UTC)
- Стаття у ВУЕ опублікована 31.05.2022. --Mark напишіть мені 12:29, 6 липня 2024 (UTC)
- Якраз у цій статті інша будівля — на Інститутській — названа не будинком Київської контори Державного банку, як це було за О. Вербицького, а будинком Національного банку у Києві (у Вікіпедії — Національний банк України (будівля)). Власне, у п.1. це й пропонується.--Rasal Hague (обговорення) 13:15, 6 липня 2024 (UTC)
- Щодо пункту 1 також
Утримуюсь (тобто не маю нічого проти, але й не за), бо джерела цю будівлю так не називають. --Mark напишіть мені 13:31, 6 липня 2024 (UTC)
- Щодо пункту 1 також
- Якраз у цій статті інша будівля — на Інститутській — названа не будинком Київської контори Державного банку, як це було за О. Вербицького, а будинком Національного банку у Києві (у Вікіпедії — Національний банк України (будівля)). Власне, у п.1. це й пропонується.--Rasal Hague (обговорення) 13:15, 6 липня 2024 (UTC)
- КВ РТТ створено 1871 року, а не 1876. І, на відміну від цього Київського технічного товариства, на самому початку займалося виключно цукровою промисловістю. Тільки на зламі 1870-1880-х рр. там з'явилося немале число інженерів, і лише з 1888 воно загальнотехнічне. --Mark напишіть мені 12:28, 6 липня 2024 (UTC)
Причини перейменування:
- Сторінка «Театральне мистецтво» асоційована з англомовною сторінкою «Performing arts», яка присвячена виконавському мистецтву, а не лише театральному мистецтву
- Після основної назви подано англомовний переклад англ. Performing arts
— Це написав, але не підписав користувач Merlin.anthwares (обговорення • внесок) 12:54, 4 липня 2024 (UTC).
- @Merlin.anthwares чи є надійні джерела для підтвердження? --『Shiro Neko』Обг. 19:29, 4 липня 2024 (UTC)
- @Shiro D. Neko, коротка відповідь на Ваше запитання - ні, надійних джерел, що надають визначення термінам "Театральне мистецтво" та "Виконавське мистецтво" я не знайшов.
- Є джерела (osvita.ua), які згадують ці терміни, наприклад:
- "Феномен театрального мистецтва", https://osvita.ua/vnz/reports/culture/10915/ З тексту можна зробити висновок, що театральне мистецтво пов'язано виключно з театром.
- Або опис професії "Викладач виконавського мистецтва" https://osvita.ua/proforientation/profession/74373/. І хоча обов'язки пов'язані в основному з театром, це джерело показує, що термін "Виконавське мистецтво" існує
- Причина, чому я пропоную перейменувати сторінку, полягає в наступному:
- В англомовній версії стаття Performing arts присвячена багатьом видам мистецтва, Theatre тільки один з видів Performing arts.
- Зараз у нас є дві статті, пов'язані з англомовними сторінками:
- "Театральне мистецтво" - відповідає "Performing arts"
- "Театр" (фактично це і є театральне мистецтво) - відповідає "Theatre" --Merlin.anthwares (обговорення) 20:57, 4 липня 2024 (UTC)
- @Shiro D. Neko,
- Ще кілька джерел:
- Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т.2 c.464 надає визначення терміну "Театральне мистецтво" і уточнює що англомовний переклад - "англ. theatre arts": https://archive.org/details/literaturoznavchat2/page/n463/mode/2up
- Словник української мови / Білодід І.К. та ін. [В 11 т.] (1970-1980), с. 436 - визначає "Виконавський" з прикладом використання: "... Диригування — це таке саме виконавське мистецтво, як спів, гра на скрипці, кларнеті чина якомусь іншому інструменті..."
- Мистецтво України. Енциклопедія в 5 томах. Т. 1. (A-B), с. 319 надає визначення терміну "Виконавське мистецтво": "творчий процес втілення муз. твору в конкретну звукову форму"
- Фактично питання таке - ця стаття присвячена "анг. theatre arts" чи "анг. performing arts"? Якщо вона присвячена performing arts (з яким вона пов'язана в англомовному розділі), то зміна назви може мати сенс --Merlin.anthwares (обговорення) 12:24, 7 липня 2024 (UTC)
ВИКОНА́ВСТВО, а, сер. Творче виконання чого-небудь (музичного, літературного та іншого твору, певної ролі у театральній виставі, кінофільмі і т. ін.) — СУМ-11. Виконавці — це й музиканти.--Юе-Артеміш (обговорення) 13:43, 7 липня 2024 (UTC)Проти, бо неоднозначність:
- Ой, то стаття і про музику? Тоді навпаки
За Виконавство.--Юе-Артеміш (обговорення) 13:44, 7 липня 2024 (UTC)
- Чудовий варіант, підтримую. -- RajatonRakkaus ⇅ 10:55, 14 липня 2024 (UTC)
- Ой, то стаття і про музику? Тоді навпаки
1 2 3. Також ЗМІ використовують частіше термін бомбардування. Думаю, це більш усталена назва. --『Shiro Neko』Обг. 10:23, 2 липня 2024 (UTC)
Проти. Я вважаю, що всі статті про удари та атаки мають називатись за однаковою логікою, якщо немає чітко усталених назв. Слово «бомбардування» має однакові форми однини та множини, а тому може позначати як разову дію, так і протяжну. Наприклад, Бомбардування Дрездена та Бомбардування Югославії силами НАТО описують цілі операції, що складались із безлічі ударів. Моя думка така, що статті з певними типами подій мають містити в описі певні слова:
- «Бомбардування» — протяжні події зі скиданням великої кількості авіабомб протягом певного часу. Приклади: загальний опис авіанальотів на певне місто або територію протягом війни (Бомбардування Югославії силами НАТО), опис цілісного авіанальоту з залученням великої кількості техніки (Бомбардування Дрездена).
- «Обстріл» — атака на певну територію (або в певну дату) по невідомих, неважливих або різних об'єктах, або ж атака по об'єкту без зрозумілої мети. Приклади: Обстріл Донецька 14 березня 2022 року, Обстріл Південноукраїнської АЕС, Масований ракетний обстріл України 29 грудня 2023. У множині — хронологія або огляд таких атак. Приклади: Обстріли Чернігова та області (з 2022), Обстріли території України російською армією (2014).
- «Удар» — ураження конкретного об'єкта. Приклад: театр, Ракетний удар по Вінниці 14 липня 2022. У множині — хронологія або огляд таких атак. Удари по об'єктах критичної інфраструктури
- «Атака» — щось, для чого не можна застосувати терміни вище, як Атака безпілотників на Хомс (2023).
- Це дуже приблизна логіка, бо точну я ще сам для себе не сформулював. Це радше загальна ідея, чому я рішуче проти цього перейменування. -- RajatonRakkaus ⇅ 12:59, 2 липня 2024 (UTC)
Утримуюсь Якщо звернутися до словника (ВТССУМ, СУМ-20, СІМ Мельничука), то 1) авіаудар = атака військової авіації; бомбардування; 2) бомбардува́ння = 1》 Дія за знач. бомбардувати. 2》 Напад бомбардувальної авіації. / Точкове бомбардування — прицільне бомбардування з високою точністю ураження, СІМ: обстріл артилерією, скидання бомб з літаків; бомбардува́ти → обстрілювати з гармат; атакуючи з повітря, скидати бомби на ворожі позиції, території (населені пункти)., також є синонім бомбува́ння; 3) о́бстріл = тривала стрільба по якій-небудь цілі; 4) удар = стрімкий напад, атака; 5) ата́ка = навальний напад війська на ворога; вирішальний етап наступу. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:36, 3 липня 2024 (UTC)
- не спеціалізоване видання, але описали докладно. Тобто за класифікацією використання зброї поділяються на бомбардування, артобстріл, ракетно-авіаційний та комбіновані, нині додатково визначають БПЛА. У цьому випадку є джерела та бомбардування та за визначенням. Також є і більш конкретні джерела як [10] та Російсько-український авіаційний військовий словник. У жодному з джерел не бачив зазначення щодо протяжні події зі скиданням. Є лише факт — бомбардувальники бомбардують. --『Shiro Neko』Обг. 18:41, 3 липня 2024 (UTC)
- Якщо уважно читати, то пункт 2: "скидати бомби на ворожі позиції". Тобто в множині, що вказує на якусь протяжність події, а не одномоментний удар однією чи кількома бомбами по одному об'єкту (здається, в даному випадку бомба була одна)--Unikalinho (обговорення) 14:10, 7 липня 2024 (UTC)
- @Unikalinho як приклад бомбардування Нагасакі 8 серпня 1945 року одною бомбою. Тож це Ваше трактування, яке не підтверджено джерелами. І було дві бомби [11] та [12]. --『Shiro Neko』Обг. 16:23, 7 липня 2024 (UTC)
- В тексті чітко написано те, що я процитував. "Бомби" -- це не "бомба", а "позиції" -- це не один об'єкт. Щодо Нагасакі, то тут одне з двох: або ця стаття названа згідно з численними АД, які назвали ці події саме так, або ж її треба перейменувати. Якщо перший варіант (згідно з численними АД), то в нашому випадку ми якраз цього й не маємо, а тому посилаємося на словникове означення слів. І взагалі: Ви ж сказали, що не побачили в словнику слів "протяжні події зі скиданням", то я Вам показав слова "бомби" і "позиції" (не один об'єкт), які у множині несуть ту ж думку--Unikalinho (обговорення) 16:34, 7 липня 2024 (UTC)
- там написано у авіаудари — ракети: Якщо літаки використовують бомби, це бомбардування, якщо ракети — це ракетно-авіаційний удар. Це ж просто зазначається в загальному. Унизу є словникове визначення авіаційний удар = авіації, а тут один літак, то значить не авіаційний удар? Перепрошую, я Вас не розумію.
- І пане головне слово у словнику, Ви ще показуєте мені не словник, якщо конкретно, але е не так важливо. Кількість бомб не означає протяжність події. Скинути велику кількість бомб можна і за день як бомбардування Роттердама, Франкфурта, Сан-Марино, на відміну від Сербії чи Києва. --『Shiro Neko』Обг. 17:12, 7 липня 2024 (UTC)
- "Скинути велику кількість бомб можна і за день як бомбардування Роттердама..." -- Ну правильно: велику кількість бомб. Тобто вислів "бомбардування", згідно зі словником, означає скидання великої кількості бомб (або навіть малої, але не однієї бомби, і, головне, не на один об'єкт, а на "позиції", тобто якусь обширну територію). А тут на театр була скинута: а) не велика кількість бомб (навіть якщо й дві, як Ви кажете, або навіть якщо й три -- це ще не велика кількість), б) не за день, а за якісь кілька секунд, в) не на ціле місто, а на один об'єкт (про ціле місто є в інших статтях)--Unikalinho (обговорення) 04:59, 8 липня 2024 (UTC)
- А щодо ЗМІ, як Ви згадуєте на початку -- ну так ЗМІ не АД. ЗМІ можуть використовувати ті терміни, які обере сам автор статті, причому автор не обов'язково є військовим експертом і цілком може обрати довільний термін, керуючись при цьому різними факторами, включно з емоційним. Он скільки пишуть у ЗМІ "на росії", але це ще не означає, що так маємо писати і ми, бо тут зроблені дві граматичні помилки. Тому керуватися лише ЗМІ, особливо якщо там пишуть по-різному, це хибний шлях--Unikalinho (обговорення) 05:08, 8 липня 2024 (UTC)
- Пане Ви мене не зрозуміли дещо. Фраза лише зазначення приклад бомбардувань і такого визначення немає у словнику, я не розумію про який Ви словник.
- тоді й Авіаудар по Маріупольському театру не є прийнятною назвою, бо ґрунтується на ЗМІ. Крім ЗМІ є проєкт 86 днів і він є АД, який пишеться фахівцями.
- Будь ласка давайте зосередимося на пошуку джерел, а не коментуванні фраз один одного. --『Shiro Neko』Обг. 10:28, 8 липня 2024 (UTC)
- На пошуку авторитетних джерел чи просто "на кількість"?--Unikalinho (обговорення) 04:03, 14 липня 2024 (UTC)
- авторитетних звичайно же -.- --『Shiro Neko』Обг. 05:45, 14 липня 2024 (UTC)
- На пошуку авторитетних джерел чи просто "на кількість"?--Unikalinho (обговорення) 04:03, 14 липня 2024 (UTC)
- В тексті чітко написано те, що я процитував. "Бомби" -- це не "бомба", а "позиції" -- це не один об'єкт. Щодо Нагасакі, то тут одне з двох: або ця стаття названа згідно з численними АД, які назвали ці події саме так, або ж її треба перейменувати. Якщо перший варіант (згідно з численними АД), то в нашому випадку ми якраз цього й не маємо, а тому посилаємося на словникове означення слів. І взагалі: Ви ж сказали, що не побачили в словнику слів "протяжні події зі скиданням", то я Вам показав слова "бомби" і "позиції" (не один об'єкт), які у множині несуть ту ж думку--Unikalinho (обговорення) 16:34, 7 липня 2024 (UTC)
- @Unikalinho як приклад бомбардування Нагасакі 8 серпня 1945 року одною бомбою. Тож це Ваше трактування, яке не підтверджено джерелами. І було дві бомби [11] та [12]. --『Shiro Neko』Обг. 16:23, 7 липня 2024 (UTC)
- Якщо уважно читати, то пункт 2: "скидати бомби на ворожі позиції". Тобто в множині, що вказує на якусь протяжність події, а не одномоментний удар однією чи кількома бомбами по одному об'єкту (здається, в даному випадку бомба була одна)--Unikalinho (обговорення) 14:10, 7 липня 2024 (UTC)
- + Стаття про Авіаудар та Військову атаку є у ВУЕ: 1) «Авіаці́йний уда́р — організоване застосування авіації з метою знищення (придушення) наземних (морських) об'єктів та угруповань військ (сил) противника з використанням звичайних і спеціальних авіаційних засобів ураження»; 2) «Атáка — пересування загальновійськових підрозділів першого ешелону в бойовому порядку від рубежу переходу в атаку до переднього краю оборони противника у поєднанні з навальним вогнем; вирішальний етап наступального бою для знищення (приголомшення, придушення) живої сили противника на передньому краї». --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:00, 7 липня 2024 (UTC)
- не спеціалізоване видання, але описали докладно. Тобто за класифікацією використання зброї поділяються на бомбардування, артобстріл, ракетно-авіаційний та комбіновані, нині додатково визначають БПЛА. У цьому випадку є джерела та бомбардування та за визначенням. Також є і більш конкретні джерела як [10] та Російсько-український авіаційний військовий словник. У жодному з джерел не бачив зазначення щодо протяжні події зі скиданням. Є лише факт — бомбардувальники бомбардують. --『Shiro Neko』Обг. 18:41, 3 липня 2024 (UTC)
Проти. Я не певен щодо того, що надійні ЗМІ використовують частіше термін «бомбардування». Я забив у пошук "Маріуполь театр" і відкрив підряд перші статті, які стосувалися удару. Шкода, не було статей від видань суто військової спеціалізації. Але на перших двох сторінках були:
- https://www.radiosvoboda.org/a/vidrodzhennya-dramteatru-z-mariupolya/32564888.html
- вжито авіаудар
- https://glavcom.ua/publications/mariupolskij-dramteatr-rik-potomu-realnij-zlochin-ta-strashni-fejki-rashizmu-914675.html
- немає ні того, ні другого терміну
- https://suspilne.media/donbas/416445-letili-dveri-cegla-smatki-ludej-rik-aviaudaru-po-dramteatru-v-mariupoli-oficijni-dani-slidstva-ta-spogadi/
- є обидва терміни, але авіаудар у заголовку і вжитий частіше
- https://suspilne.media/donbas/706866-ak-mozna-vipadkovo-kinuti-bombu-na-budivlu-de-napisano-diti-spogadi-pro-berezen-2022-roku-u-dramteatri-u-mariupoli/
- авіаудар
- https://www.radiosvoboda.org/a/vidrodzhennya-dramteatru-z-mariupolya/32564888.html
- Щодо наведених на початку джерел.
- УІНП є джерелом, але я сумніваюся у його компетентності щодо термінів у військовій справі. У тексті на ілюстрації написано «Російська авіація бомбардувала драмтеатр ...», що є, вочевидь, дуже неточним формулюванням. Якби написали, що російська авіація розбомбила — це було б точно. Але використання недоконаної форми дієслова вказує на те, що авіація якийсь тривалий час його бомбила, що, вочевидь, є неправдою. На театр скинули дві авіабомби одночасно, що його знищило.
- globalrightscompliance — це хороше джерело. Але:
Об’єкти цивільної інфраструктури та житлові райони й надалі залишалися об’єктами обстрілів. Два головних пункти роздачі в Маріуполі - Донецький обласний драматичний театр, в якому потенційно могло перебувати до 1200 цивільних осіб, та комплекс плавального басейну «Нептун» - були зруйновані внаслідок авіаударів та ударів військово-морських сил (47.13049, 37.56728).
— с.68- При цьому, у джерелі ні разу не вжито словосполучення про цю подію як про Бомбардування театру. Тож це джерело скоріше підтверджує поточну назву статті про Авіаудар, а не запропоновану.
- m86.city — посереднє джерело. При цьому, головна підводка:
Близько 10 години ранку російська авіація завдала удару по драмтеатру в центрі міста.
- А термін «бомбардування» вжитий скоріше у більш вільних формах викладу тексту.
- Наостанок, я не вважаю, що у події є якась конкретна, усталена, закріплена назва. Тому за наявності цілої низки малоузгоджених джерел, скоріше варто притримуватися принципів, які запропонував RajatonRakkaus вище. --VoidWanderer (обговорення) 13:16, 14 липня 2024 (UTC)
Пропоную змінити назву цієї статті у відповідності до ISO 639-3 та звернення і аргументацію учасника Вікіпедії на сторінці обговорення. — Це написав, але не підписав користувач VollyM (обговорення • внесок).
- Народність, яка є носієм цієї мови, інколи називають англійською Wolaitans — волаїтяни. Цю назву також пишуть як Wolayita. Треба уточнити Ї чи Й та скільки Т.--Юе-Артеміш (обговорення) 13:50, 7 липня 2024 (UTC)
- Звісно, народність може називати по всякому, про це можна згадати в публікації і тим не менш є міжнародна класифікація мов як джерело. Як приклад, деякий не добрий народ коли називає нашу мову, ставить наголос не в тому місці, але це не робить нашу мову укрÁінской. Також попрошу надати мені посилання на Ваше джерело, я би включив цю інформацію в саму статтю.VollyM (обговорення) 01:47, 9 липня 2024 (UTC)
- За ISO та Ethnologue це wolaytta. Назва мови є загальною назвою, тому правильніше було б «волайта», як мені здається. -- RajatonRakkaus ⇅ 11:01, 14 липня 2024 (UTC)
- @RajatonRakkaus На моїй сторінці обговорення зі мною зв'язався носій цієї мови і наполягає, що назва цієї мови повинна бути Wolayttattuwa як найбільш правильна згідно самоназви. Ось посилання https://uk.wikipedia.org/wiki/Обговорення_користувача:VollyM#Щодо_волайтської_мови. Відповідно до транслітерації це буде писатись як Волайттаттува.
1 2 3 Оборона усталеніший термін за бої у цьому випадку.--『Shiro Neko』Обг. 13:07, 30 червня 2024 (UTC)
- Є й "бої": 1, 2, 3. Мені здається, це питання стилю: хто хоче більше пафосу, обирає термін " оборона", хто хоче більш стримано, обирає "бої". Якось так--Unikalinho (обговорення) 20:52, 30 червня 2024 (UTC)
- я й не кажу, що немає. Я зазначаю про усталеність терміну. --『Shiro Neko』Обг. 02:55, 1 липня 2024 (UTC)
- І де ж усталеність, якщо є різні варіанти? Я якраз і кажу, що в таких випадках усталеності зазвичай немає апріорі, бо кожен автор обирає той термін, який йому більше подобається. Це вже після війни з'являється якась усталеність, як це було у випадку, скажімо, Другої світової (Курська битва і ніяк інакше). Зараз же такого немає (інша справа, що після війни, якщо ми її виграємо, скоріш за все, всі ці "бої за..." дійсно стануть "оборонами..." саме на рівні АД)--Unikalinho (обговорення) 05:08, 1 липня 2024 (UTC)
- бо є ще книги про Маріуполь, де теж оборона, а військові оборонці. Але я не став їх додавати, бо вони написані військовими. Усталеність з'явиться вже після першого довідника, а не після війни. Але поки у Хлібовської лише зазначення про оборону в пар. 49. І Курська битва має 3 складові, серед яких оборона. Тож Азовсталь це теж частина чогось більшого. п.с. і виправіть будь ласка лінки на джерела, бо вони не працюють --『Shiro Neko』Обг. 11:39, 1 липня 2024 (UTC)
- Виправив. Не мав можливості зайти раніше--Unikalinho (обговорення) 14:01, 7 липня 2024 (UTC)
- бо є ще книги про Маріуполь, де теж оборона, а військові оборонці. Але я не став їх додавати, бо вони написані військовими. Усталеність з'явиться вже після першого довідника, а не після війни. Але поки у Хлібовської лише зазначення про оборону в пар. 49. І Курська битва має 3 складові, серед яких оборона. Тож Азовсталь це теж частина чогось більшого. п.с. і виправіть будь ласка лінки на джерела, бо вони не працюють --『Shiro Neko』Обг. 11:39, 1 липня 2024 (UTC)
- І де ж усталеність, якщо є різні варіанти? Я якраз і кажу, що в таких випадках усталеності зазвичай немає апріорі, бо кожен автор обирає той термін, який йому більше подобається. Це вже після війни з'являється якась усталеність, як це було у випадку, скажімо, Другої світової (Курська битва і ніяк інакше). Зараз же такого немає (інша справа, що після війни, якщо ми її виграємо, скоріш за все, всі ці "бої за..." дійсно стануть "оборонами..." саме на рівні АД)--Unikalinho (обговорення) 05:08, 1 липня 2024 (UTC)
- я й не кажу, що немає. Я зазначаю про усталеність терміну. --『Shiro Neko』Обг. 02:55, 1 липня 2024 (UTC)
Пропоную змінити назву з народної на офіційну. Андрій ЯЧ (обговорення) 13:41, 8 червня 2024 (UTC)
За. Впізнаваність не впаде, але офіційні назви точніші. -- RajatonRakkaus ⇅ 08:58, 19 червня 2024 (UTC)
- Зауважу також, що назва хибна. Трамвайні лінії виходять за межі цих місцин. Трамвай не на Борщагівці та Троєщині, він на Борщагівку та Троєщину. Тобто, назва в будь-якому разі неправильна. Тоді краще використати трохи більш формальні, але не менш однозначні та впізнавані назви. -- RajatonRakkaus ⇅ 07:25, 21 червня 2024 (UTC)
Коментар чи є Правобережна лінія (Київ) впізнаваною?--『Shiro Neko』Обг. 14:49, 19 червня 2024 (UTC)
- Не сказав би. В Києві багато ліній усякого різного. У такому варіанті взагалі незрозуміло про що мова. -- RajatonRakkaus ⇅ 07:20, 21 червня 2024 (UTC)
Проти. Як на мене, поточна назва є впізнаванішою й кращою ніж пропонована. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:58, 19 червня 2024 (UTC)
Коментар в 2012 році Ahonc перейменував статті без обговорення зазначивши, що терміни "Лівобережна та "Правобережна лінії" не є офіційними. Можливо, на рахунок "офіційності" я помилився, але поточні назви статей, без згадки населеного пункту, виглядають дивно. --Андрій ЯЧ (обговорення) 17:24, 23 червня 2024 (UTC)
- Зараз ДТІ КМДА називає лінії Борщагівська і Троєщинська [13].--Анатолій (обг.) 22:53, 23 червня 2024 (UTC)
- "Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая" була б теж хорошою назвою. -- RajatonRakkaus ⇅ 09:15, 24 червня 2024 (UTC)
- Добре. Значить перейменовуємо так. --Андрій ЯЧ (обговорення) 10:19, 24 червня 2024 (UTC)
- @Ahonc, якщо ви не заперечуєте, то перейменую на "Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая". -- RajatonRakkaus ⇅ 17:55, 12 липня 2024 (UTC)
- Зараз ДТІ КМДА називає лінії Борщагівська і Троєщинська [13].--Анатолій (обг.) 22:53, 23 червня 2024 (UTC)
Cvikla — словацька назва, яка значить просто «буряк». Українською це просто «бурячки»: Народна творчість та етнографія, Українські страви.--Юе-Артеміш (обговорення) 17:59, 6 травня 2024 (UTC)
Утримуюсь. Провів ґрунтовний пошук. Доповнив статтю (див. джерела). Бурячки бувають і без хрону. А от цвіклі найчастіше згадють (знову див. джерела) як буряк з хроном. Однозначної переваги бурячків, судячи з усього, нема. В інтервікі (+ у сучасніших джерелах) теж цвіклі. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 20:08, 6 травня 2024 (UTC)
- Перечитав і додав до статті ще більше джерел (в т.ч. лексикографічних). Цвіклі переважають, як на мене. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:53, 24 травня 2024 (UTC)
Утримуюсь. Для довідки, Етимологічний словник польської мови В. Борися (2005) виводить пол. ćwikła з грецької мови за староукраїнським посередництвом. Про словацьке посередництво нічого не сказано. На Борися посилається Wielki słownik języka polskiego. Цілком можливо, що йдеться не про словацьку («цвіклі») і українську («бурячки») назви, а про західно- і великоукраїнську. Myrczyk (обговорення) 18:08, 13 липня 2024 (UTC)
25 лютого Андрій Бондар перейменування посилаючись на правопис. Хоча ЕСУ, ВУЕ, Посольство України в Бразилії подають як Бразиліа.--Submajstro (обговорення) 14:25, 26 квітня 2024 (UTC)
За завжди знав, що столиця країни Бразилія це місто Бразиліа, назви схожі але не одноіменні, в оригіналі країна Brasil/Бразилія, місто Brasilia/Бразиліа, до того ж нащо нам зайві омоніми... — Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 11:50, 27 квітня 2024 (UTC)
За Теж здивувала така назва. Завжди вживав його через -а.--Анатолій (обг.) 19:43, 27 квітня 2024 (UTC)
Проти Правопис: кінцеве -ia йотують. У ULIF: Брази́лія – іменник жіночого роду (держава; її столиця).--Юе-Артеміш (обговорення) 19:58, 27 квітня 2024 (UTC)
- Проблема в тому, що згадані енциклопедії не дотримуються, ані української орфографії, ані оригінальної вимови, що видно за таким записом, як-от Арґентина, Параґвай (там звук не Ґ). Оригінальна вимова назви міста: [bɾaˈziljɐ] = Бразі́лья. Бразиліа́ — це ні туди, ні сюди, бозна-що.--Юе-Артеміш (обговорення) 06:47, 30 квітня 2024 (UTC)
- Ну так і країна, якщо виходити з оригінальної вимови, не Бразилія і навіть не Бразілья, а Бразіл. Або, якщо брати правило дев'ятки (хоча воно для загальних назв, а не для власних), то Бразил. Тож якщо україномовні джерела у випадку з містом не дотримуються оригінальної вимови, то у випадку з країною вони взагалі вигадали назву--Unikalinho (обговорення) 18:46, 30 квітня 2024 (UTC)
- Тим більше. Значить і в оригіналі назва країни і столиці відрізняються. Ще одна підстава для того, щоб їх по-різному називати.--Анатолій (обг.) 19:30, 1 травня 2024 (UTC)
- Ну так і країна, якщо виходити з оригінальної вимови, не Бразилія і навіть не Бразілья, а Бразіл. Або, якщо брати правило дев'ятки (хоча воно для загальних назв, а не для власних), то Бразил. Тож якщо україномовні джерела у випадку з містом не дотримуються оригінальної вимови, то у випадку з країною вони взагалі вигадали назву--Unikalinho (обговорення) 18:46, 30 квітня 2024 (UTC)
- Проблема в тому, що згадані енциклопедії не дотримуються, ані української орфографії, ані оригінальної вимови, що видно за таким записом, як-от Арґентина, Параґвай (там звук не Ґ). Оригінальна вимова назви міста: [bɾaˈziljɐ] = Бразі́лья. Бразиліа́ — це ні туди, ні сюди, бозна-що.--Юе-Артеміш (обговорення) 06:47, 30 квітня 2024 (UTC)
За. Раніше було Бразиліа. Хіба нова редакція правопису в якомусь пункті торкнулася зміни написання цього топоніма? Також я проти створення омонімів там, де в оригіналі їх немає.--Словолюб (обговорення) 16:46, 8 травня 2024 (UTC)
- @Slovolyub так, § 129 — Італія Галлія тощо, тому в УЛІФ немає вже Бразиліа. --『Shiro Neko』Обг. 17:15, 8 травня 2024 (UTC)
За
Проти (помилково не той голос), відповідно до правописної вимоги, яка значно ближче відбиває вимову цієї назви. -- RajatonRakkaus ⇅ 21:12, 4 червня 2024 (UTC)
- Я ж навів справжню вимову вище.--Юе-Артеміш (обговорення) 07:10, 10 червня 2024 (UTC)
- А, я просто неправильно зазначив голос. Я за "Бразилія", а не "Бразиліа". -- RajatonRakkaus ⇅ 17:51, 12 липня 2024 (UTC)
- Я ж навів справжню вимову вище.--Юе-Артеміш (обговорення) 07:10, 10 червня 2024 (UTC)
Хмельницький торговельно-економічний коледж Київського національного торговельно-економічного університету → ?
Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР → Окупація СРСР Бессарабії та Північної Буковини
За Вікіпедія:Перейменування статей/Світовий конгрес українців → Світовий Конґрес Українців допускається вживання офіційної самоназви, нехтуючи правопис.[UNIQID імейл за 2024] — Український Конґресовий Комітет Америки (унизу) + там само посилання на UCCA_Patron_Materials_v2022.pdf — «Український Конґресовий Комітет Америки (УККА) є неприбутковою, безпартійною громадською організацією, яка представляє інтереси українців у Сполучених Штатах Америки з 1940 року». [UNIQID] — «Від імені Крайової Екзекутиви, Місцевих Відділів та Членських Організацій Українського Конґресового Комітету Америки, бажаємо Вам щастя і здоров'я і радісних Свят!», Українськомовна версія статуту — «Назва організації: Український Конґресовий Комітет Америки, Інк.».--Вислід (обговорення) 03:19, 9 березня 2024 (UTC)
Проти: по-перше, §54.1 чинного правопису (с. 60); по-друге, вжиток: Голос Америки, бібліотека НАН України (в заголовку вебсторінки), Укрінформ, Радіо Свобода. За варіант із літерою Ґ: знов Укрінформ, Зеленський. --Рассилон 08:53, 9 березня 2024 (UTC)
Проти Це англійська капіталізація. В українській мові великими літерами позначаються тільки перші слова власних назв, зокрема вкладених власних назв у більших власних назвах. Винятком цього з принципу є назви деяких державних установ (на ознаку великої поваги до держави).--Юе-Артеміш (обговорення) 08:38, 11 березня 2024 (UTC)
- Переглянув Scholar, маю враження, що там правописний варіант без ґ та капіталізації. Вжиток в медіа теж ближчий до правописного. Тож з одного боку маємо традиційну самоназву (вона ідейно не хибна, просто відбиває іншу традицію, паралельну до правопису), а з іншого боку маємо вимогу щодо нормативної мови. Хоча я прихильник літери ґ, у Вікіпедії я ще більший прихильник мінімізації рішень, заснованих на переконаннях, та оригінальних досліджень. Тому видається доцільнішим обидві статті мати з правописними заголовками, але обов'язково зазначати у преамбулі самоназву в точно такому написанні, як її визначено статутом. -- RajatonRakkaus ⇅ 10:01, 11 березня 2024 (UTC)
- У будь-якому разі слід обрати одне з двох: повністю переданий за правописом або повністю офіційний. Тому чинний варіант не можна залишити. Назви організацій, компаній, різних спільнот, гуртів, а також псевдоніми, зазвичай подаються в оригінальному написанні. Тож у принципі я змінюю думку на
Утримуюсь, ближче до за, з урахуванням уже наявної назви Світовий Конґрес Українців. -- RajatonRakkaus ⇅ 08:14, 13 березня 2024 (UTC)
- У будь-якому разі слід обрати одне з двох: повністю переданий за правописом або повністю офіційний. Тому чинний варіант не можна залишити. Назви організацій, компаній, різних спільнот, гуртів, а також псевдоніми, зазвичай подаються в оригінальному написанні. Тож у принципі я змінюю думку на
За Не є ОД, бо офіційна самоназва. Ужиток у ЗМІ також наявний, хоч і менший: depo.ua, dovkola.media, Національна спілка письменників України, УНІАН, The Ukrainians, Главком… Постанова ЦВК 2012 року, ЦВК за 2020 рік. Керуючись підходом нехтування офіційних самоназв, тоді треба перейменовувати Кондель Данііл Олексійович через недотримання правопису та наявність джерел із Даниїл — Укрінформ, 24, Апостроф тщ. Безглуздя й блюзнірство рівня англвікі. (Таких статей купа, а саме порівняння є слушним на відміну від порівнянь належностей спортовців та письменників чи письменників із національномовних літератур та письменників із не національномовних літератур. Навіть якби все було з великої літери, якщо дійсно офіційна самоназва — перейменувати).--Вислід (обговорення) 22:19, 12 березня 2024 (UTC)
- Перепрошую, щодо ОД і переконань то я казав не конкретно про вашу пропозицію, а про свій підхід загалом. Пропозиція коректна, але я не маю точної думки. -- RajatonRakkaus ⇅ 08:16, 13 березня 2024 (UTC)
Проти Порушення правил української мови. Див. Збройні сили України, що вже казати про якийсь діаспорний комітет. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:47, 25 липня 2024 (UTC)
- Вікіпедія:Перейменування статей/Клуб Сімейного Дозвілля → Клуб сімейного дозвілля. 2022 року — залишено офіційну назву з трьома великими літерами.--Вислід (обговорення) 02:26, 26 липня 2024 (UTC)