Вільне (Сарненський район) — Вікіпедія

село Вільне
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Тер. громада Дубровицька міська громада
Код КАТОТТГ UA56080070090095528
Облікова картка с Вільне 
Основні дані
Засноване 1890[2]
Колишня назва Яцулів[3], Яцулі[2]
Населення 50 (01.01.2011)[1]
Площа 0,22 км²[2]
Густота населення 304,55[2] осіб/км²
Поштовий індекс 34151[2]
Телефонний код +380 3658[2]
Географічні дані
Географічні координати 51°33′07″ пн. ш. 26°21′40″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
161[джерело?] м
Місцева влада
Адреса ради 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16
Карта
Вільне. Карта розташування: Україна
Вільне
Вільне
Вільне. Карта розташування: Рівненська область
Вільне
Вільне
Мапа
Мапа

Ві́льне (до 1940-х років — Яцулі[2], Яцулів[3]) — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області.[2] Населення становить 50 осіб (2011).[1]

Назва

[ред. | ред. код]

До 1940-х років називалося Яцулів,[3] Яцулі.[2][4] Польською мовою згадується як Jacule,[5] російською — як Яцули.[6]

Географія

[ред. | ред. код]

Площа села — 0,22 км².[2]

Клімат

[ред. | ред. код]

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[7] Опадів 606 мм на рік.[7] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[7] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 87 мм.[7] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 59 мм.[7] Пересічна температура січня — -5,5 °C, липня — 18,5 °C.[7] Річна амплітуда температур становить 24,0 °C.[7]


Клімат Вільного
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,5 −1,3 3,4 12,3 19,1 22,8 23,8 23,0 18,1 11,8 4,8 −0,1 11,3
Середня температура, °C −5,5 −4,5 −0,3 7,4 13,5 17,4 18,5 17,6 13,1 7,8 2,3 −2,6 7,1
Середній мінімум, °C −8,5 −7,7 −3,9 2,6 8,0 12,0 13,2 12,2 8,2 3,8 −0,2 −5,1 2,9
Норма опадів, мм 36 30 28 41 57 87 80 64 57 44 41 41 606
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія

[ред. | ред. код]
Яцулі на мапах
Яцулі[ком. 1] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
Яцулі[ком. 2] на німецькій карті 1917 року (нім.)

До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Домбровицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[6] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[8][9]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[10] У 1921 році село входило до складу гміни Домбровиця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[5] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[11] У 1936 році належало до громади Літвиця гміни Домбровиця Волинського воєводства.[12]

З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН.[4] 10 квітня 1943 року поляки напали на село і закатували 6 осіб.[13] Загалом встановлено 21 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 10 загинуло, 8 було репресовано.[14]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[15] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][17] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,48 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 9,13 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,7 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 233 мбер, з якої: зовнішнього — 19 мбер, загальна від радіонуклідів — 214 мбер (з них Cs — 203 мбер).[18]

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[19]

Населення

[ред. | ред. код]
Зміни населення
Рік Населення Зміна
1859[20] 27
1906[6] 105 +288.9%
1921[5] 100 −4.8%
1989[21] 89 −11.0%
1993[18] 80 −10.1%
2001[22] 67 −16.3%
2011[1] 50 −25.4%
2017[23] 62 +24.0%
Динаміка населення

Станом на 1859 рік, у власницькому селі Яцулі налічувалося 3 дворів та 27 жителів (12 чоловіків і 15 жінок), усі православні[20]. Станом на 1906 рік у селі було 15 дворів та мешкало 105 осіб.[6]

За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 18 будинків та 100 мешканців, з них: 52 чоловіки та 48 жінок; усі 100 жителів були православними та українцями.[5] Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 89 осіб, з яких 36 чоловіків та 53 жінки.[21] На кінець 1993 року в селі мешкало 80 жителів, з них 8 — дітей.[18]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 67 осіб.[22] Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 50 осіб.[1] Густота населення — 304,55 особи/км².[2]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[24]

Мова Відсоток
українська 98,51 %
білоруська 1,49 %

Вікова і статева структура

[ред. | ред. код]

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[25]

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 1 5 6
18-39 6 4 10
40-59 4 3 7
60+ 10 17 27
Разом 21 29 50

Соціально-економічні показники

[ред. | ред. код]
Працездатність (станом на 2011 рік)[26]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 50
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
7 14 11 22 18 36 15 29 18 35 33 64
Зайнятість (станом на 2011 рік)[27]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 50
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
128 9 103 7 231 16 224 16 239 17 463 33

Політика

[ред. | ред. код]

Органи влади

[ред. | ред. код]

До 2020 року місцеві органи влади були представлені Трипутнянською сільською радою.[2]

Вибори

[ред. | ред. код]

Село входить до виборчого округу № 155.[28] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 44 особи.[1]

Релігія

[ред. | ред. код]

У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Успіння Богородиці села Залішани Ровенського повіту,[29] яка з 1840-х років діяла як православна.[30]

Особистості

[ред. | ред. код]

Народились

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. рос. Яцуки, 5 дворів.
  2. нім. Jatzuki, 5 дворів.
  3. «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[16]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
  2. а б в г д е ж и к л м н с Вільне // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  3. а б в Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 1040.
  4. а б Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
  5. а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 59. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. (пол.)
  6. а б в г Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 212. (рос.)
  7. а б в г д е ж Vilne climate: Average Temperature, weather by month, Vilne weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  8. ІАУ, 1980, с. 55.
  9. Ukrainia [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
  10. ІАУ, 1980, с. 57.
  11. Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649[недоступне посилання] (пол.)
  12. Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
  13. Денищук, 2003, с. 81.
  14. Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 255. — ISBN 978-966-8424-79-3.
  15. Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  16. Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  17. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  18. а б в Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
  19. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
  20. а б Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 650. (рос. дореф.)
  21. а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  22. а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  23. КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  24. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  25. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
  26. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
  27. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
  28. Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
  29. Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 1: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — С. 65. Архівовано з джерела 18 червня 2018
  30. Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 429.

Книги

[ред. | ред. код]
  • Олександр Денищук. Злочини польських шовіністів на Волині. Книга перша. Рівненська область. — Рівне : ППДМ, 2003. — 352 с. — ISBN 966-96174-4-8.

Офіційні дані та нормативно-правові акти

[ред. | ред. код]
  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Посилання

[ред. | ред. код]