Вільне (Сарненський район) — Вікіпедія
село Вільне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Сарненський район |
Тер. громада | Дубровицька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA56080070090095528 |
Облікова картка | с Вільне |
Основні дані | |
Засноване | 1890[2] |
Колишня назва | Яцулів[3], Яцулі[2] |
Населення | 50 (01.01.2011)[1] |
Площа | 0,22 км²[2] |
Густота населення | 304,55[2] осіб/км² |
Поштовий індекс | 34151[2] |
Телефонний код | +380 3658[2] |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°33′07″ пн. ш. 26°21′40″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря | 161[джерело?] м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16 |
Карта | |
Мапа | |
Ві́льне (до 1940-х років — Яцулі[2], Яцулів[3]) — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області.[2] Населення становить 50 осіб (2011).[1]
До 1940-х років називалося Яцулів,[3] Яцулі.[2][4] Польською мовою згадується як Jacule,[5] російською — як Яцули.[6]
Площа села — 0,22 км².[2]
Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[7] Опадів 606 мм на рік.[7] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[7] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 87 мм.[7] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 59 мм.[7] Пересічна температура січня — -5,5 °C, липня — 18,5 °C.[7] Річна амплітуда температур становить 24,0 °C.[7]
Клімат Вільного | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −2,5 | −1,3 | 3,4 | 12,3 | 19,1 | 22,8 | 23,8 | 23,0 | 18,1 | 11,8 | 4,8 | −0,1 | 11,3 |
Середня температура, °C | −5,5 | −4,5 | −0,3 | 7,4 | 13,5 | 17,4 | 18,5 | 17,6 | 13,1 | 7,8 | 2,3 | −2,6 | 7,1 |
Середній мінімум, °C | −8,5 | −7,7 | −3,9 | 2,6 | 8,0 | 12,0 | 13,2 | 12,2 | 8,2 | 3,8 | −0,2 | −5,1 | 2,9 |
Норма опадів, мм | 36 | 30 | 28 | 41 | 57 | 87 | 80 | 64 | 57 | 44 | 41 | 41 | 606 |
Джерело: Climate-Data.org (англ.) |
До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Домбровицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[6] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[8][9]
У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[10] У 1921 році село входило до складу гміни Домбровиця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[5] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[11] У 1936 році належало до громади Літвиця гміни Домбровиця Волинського воєводства.[12]
З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН.[4] 10 квітня 1943 року поляки напали на село і закатували 6 осіб.[13] Загалом встановлено 21 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 10 загинуло, 8 було репресовано.[14]
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[15] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][17] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,48 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 9,13 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,7 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 233 мбер, з якої: зовнішнього — 19 мбер, загальна від радіонуклідів — 214 мбер (з них Cs — 203 мбер).[18]
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[19]
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1859[20] | 27 | — |
1906[6] | 105 | +288.9% |
1921[5] | 100 | −4.8% |
1989[21] | 89 | −11.0% |
1993[18] | 80 | −10.1% |
2001[22] | 67 | −16.3% |
2011[1] | 50 | −25.4% |
2017[23] | 62 | +24.0% |
Динаміка населення |
Станом на 1859 рік, у власницькому селі Яцулі налічувалося 3 дворів та 27 жителів (12 чоловіків і 15 жінок), усі православні[20]. Станом на 1906 рік у селі було 15 дворів та мешкало 105 осіб.[6]
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 18 будинків та 100 мешканців, з них: 52 чоловіки та 48 жінок; усі 100 жителів були православними та українцями.[5] Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 89 осіб, з яких 36 чоловіків та 53 жінки.[21] На кінець 1993 року в селі мешкало 80 жителів, з них 8 — дітей.[18]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 67 осіб.[22] Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 50 осіб.[1] Густота населення — 304,55 особи/км².[2]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[24]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,51 % |
білоруська | 1,49 % |
Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[25]
Вік | Чоловіків | Жінок | Разом |
---|---|---|---|
0-17 | 1 | 5 | 6 |
18-39 | 6 | 4 | 10 |
40-59 | 4 | 3 | 7 |
60+ | 10 | 17 | 27 |
Разом | 21 | 29 | 50 |
Працездатне населення | Непрацездатне населення | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 50 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
7 | 14 | 11 | 22 | 18 | 36 | 15 | 29 | 18 | 35 | 33 | 64 |
Зайняті | Безробітні | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 50 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
128 | 9 | 103 | 7 | 231 | 16 | 224 | 16 | 239 | 17 | 463 | 33 |
До 2020 року місцеві органи влади були представлені Трипутнянською сільською радою.[2]
Село входить до виборчого округу № 155.[28] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 44 особи.[1]
У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Успіння Богородиці села Залішани Ровенського повіту,[29] яка з 1840-х років діяла як православна.[30]
- Воробей Петро Петрович (нар. 1962) — український журналіст, письменник. Лауреат премії імені Якова Гальчевського.
- ↑ рос. Яцуки, 5 дворів.
- ↑ нім. Jatzuki, 5 дворів.
- ↑ «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[16]
- ↑ а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н с Вільне // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- ↑ а б в Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 1040.
- ↑ а б Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
- ↑ а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 59. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. (пол.)
- ↑ а б в г Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 212. (рос.)
- ↑ а б в г д е ж Vilne climate: Average Temperature, weather by month, Vilne weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.) - ↑ ІАУ, 1980, с. 55.
- ↑ Ukrainia [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
- ↑ ІАУ, 1980, с. 57.
- ↑ Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649[недоступне посилання] (пол.)
- ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
- ↑ Денищук, 2003, с. 81.
- ↑ Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 255. — ISBN 978-966-8424-79-3.
- ↑ Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ а б в Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
- ↑ а б Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 650. (рос. дореф.)
- ↑ а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
- ↑ Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 1: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — С. 65. Архівовано з джерела 18 червня 2018
- ↑ Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 429.
- Олександр Денищук. Злочини польських шовіністів на Волині. Книга перша. Рівненська область. — Рівне : ППДМ, 2003. — 352 с. — ISBN 966-96174-4-8.
- Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. Архів оригіналу за 10 лютий 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.
- с. Вільне // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.