Гай Ліциній Муціан — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Гай.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Гай Ліциній.
Гай Ліциній Муціан
Народився1 століття
Помер1 століття
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьписьменник, політик, історик, військовослужбовець
Знання мовлатина
Посададавньоримський сенатор[d], консул-суффект і legatus Augusti pro praetored
Військове званняlegatus legionisd

Гай Ліциній Муціан (лат. Gaius Licinius Mucianus, близько 17 — 76) — політичний та військовий діяч ранньої Римської імперії, консул-суффект 64, 70 та 72 років.[1]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з роду Муціїв з Іспанії. Про батьків мало відомостей. Його було усиновлено Гаєм Ліцинієм. Початок стрімкої кар'єри Муціана розпочався за імператора Нерона, коли той у 55 році призначив Ліцинія легатом до армії Корбулона. Під час бойових дій з парфянською армією Муціан зумів відзначитися, а також познайомився зі Сходом. 64 року став консулом-суфектом разом з Квінтом Фабієм Барбаром Антонієм Макром.

У 66 році Муціана було призначено намісником Сирії. На цій посаді допомагав у придушенні повстання в Юдеї. Тут він затоваришував з Веспасіаном. Після вбивства Нерона активно сприяв просуненню Веспасіана до влади. Зокрема, допоміг скинути Вітеллія. 70 року Веспасіан як подяку зробив Гая Ліцинія консулом-суфектом. З цього моменту Муціан отримав значний вплив на імператора, який часто використовував з власною метою й не на користь державі й авторитету імператорської влади. Втім Веспасіан беззаперечно довіряв Муціану. 72 року той утретє став консулом-суффектом разом з Титом Флавієм Сабіном.

Творчість і наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Муціан захоплювався історією, географією, вивчав римські старожитності. Про назву та зміст історичних творів Муціана немає жодних відомостей. Ймовірно вони були пов'язані з історичними подіями Сходу. Також він склав наукову працю з географії Малої Азії, якою надалі користувався Пліній Старший. Водночас зібрав значну кількість листів та промов красномовців часів пізньої Римської республіки.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • L. Brunn, Gaius Licinius Mucianus (Leipzig 1870). (нім.)
  • G. Williamson. Mucianus and a Touch of the Miraculous: Pilgrimage and Tourism in Roman Asia Minor. in J. Elsner and I. Rutherford, ed., Pilgrimage in Graeco-Roman and Early Christian Antiquity: Seeing the Gods (Oxford 2005). (англ.)
  • Dr G. de Kleijn-Eijkelestam. The Water Supply of Ancient Rome: City Area, Water, and Population (Amsterdam 2001). (англ.)
  • Rudolf Hanslik: Licinius II. 9a. // Der Kleine Pauly (KlP). Band 5, Stuttgart 1975, Sp. 1263. (нім.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Гай Лициний Муциан. Римская Генеалогия [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.]. (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гай_Ліциній_Муціан&oldid=41329689