French
DeutschГантмахер Всеволод Феліксович — Вікіпедія
| Гантмахер Всеволод Феліксович | |
|---|---|
| рос. Всеволод Феликсович Гантмахер | |
 | |
| Народився | 8 жовтня 1935 Москва, СРСР |
| Помер | 5 березня 2015[1] (79 років) Чорноголовка, Московська область, Росія |
| Поховання | Нове Донське кладовище |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater | МФТІ |
| Галузь | фізика |
| Заклад | Інститут фізики твердого тіла РАНd МДУ |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Членство | Російська академія наук |
| Відомий завдяки: | Ефект Гантмахера |
| Батько | Ґантмахер Фелікс Рувимович |
| Нагороди | |
Всеволод Феліксович Гантмахер (8 жовтня 1935, Москва — 5 березня 2015, Черноголовка) — радянський, російський фізик, академік РАН, головний редактор журналу «Письма в ЖЭТФ».
Народився в сім'ї математика Ґантмахера Фелікса Рувимовича і його дружини Асі Овсіївни Лернер. У 1959 році закінчив радіофізичний факультет Московського фізико-технічного інституту.[2] Ще студентом у 1957 році почав роботу в Інституті фізичних проблем Академії Наук СРСР (ІФП АН СРСР) (нині Інститут фізичних проблем ім. П. Л. Капиці РАН)
У 1964 році захистив кандидатську дисертацію і почав працювати в Інституті фізики твердого тіла АН СРСР в Черноголовці, при цьому продовжуючи наукову діяльність в ІФП АН СРСР.
У 1967 році відбувся захист докторської дисертації «Розмірні ефекти в металах».
Починаючи з 1964 року, викладав в Московському фізико-технічному інституті, а з 2000 року і в Московському державному університеті. З 1990 року він головний редактор одного з провідних російських фізичних журналів «Письма в ЖЭТФ».
У 1997 році був обраний членом-кореспондентом Російської академії наук.
У 2009 році вченому була присуджена Золота медаль імені П. Л. Капиці за цикл робіт «Колективні явища в електронних системах при низьких температурах».
У 2011 році був обраний академіком Російської академії наук.
Похований Всеволод Гантмахер на Донському кладовищі[3].
У перший період свого наукового життя експериментально відкрив принципово новий тип проникнення електромагнітних хвиль в метал в магнітному полі у вигляді специфічної спіральної стоячій хвилі. Цей ефект називають радіочастотним розмірним ефектом або ефектом Гантмахера, а самі хвилі — хвилями Гантмахер-Канера[4](зареєстровано, як відкриття СРСР "Электромагнитные всплески в проводящей среде", диплом No 80, пріоритет відкриття: 24 жовтня 1962 р., автори М. Я. Азбель, В. Ф. Гантмахер, Е. А. Канер[5])
Потім зайнявся вивченням електронного розсіювання. Їм були виміряні ймовірності електрон-фононного розсіювання в олові, індії, вісмут, сурму, вольфрамі, молібдені й міді та пояснені особливості електрон-фононного розсіювання в напівметалах. В результаті їм була спільно з І. Б. Левінсоном написана книга «Розсіювання носіїв струму в металах і напівпровідниках»[6]. Книга вийшла в 1984 році на російській і в 1987 році англійською мовами.
Наступним етапом наукової діяльності В. Ф. Гантмахера було вивчення транспортних властивостей при низьких температурах у фотозбуджених напівпровідниках. Спільно з В. Н. Звєрєвим їм був виявлений в германії новий вид осциляцій електричних властивостей в магнітному полі — магнітодомішкові осциляції, які були викликані непружним резонансним розсіюванням носіїв на дрібних домішках. Результати досліджень увійшли до книги «Landau Level Spectroscopy»[7]
В останні роки досліджував транспортні властивості високорезістівних металевих сплавів і сімейств матеріалів, до яких належать високотемпературні надпровідники. Останнє досягнення в цій галузі — доказ існування руйнуються магнітним полем локалізованих пар на діелектричній стороні переходу надпровідник-діелектрик.
- Гантмахер В. Ф., Левінсон І. Б. Розсіювання носіїв струму в металах і напівпровідниках. — М .: Наука, 1984. — 352 с.
- Landau Level Spectroscopy / Ed. by G. Landwehr and EI Rashba. North-Holland, 1990;
- Електрони в невпорядкованих середовищах. М .: Физматлит, 2003 (3-е изд. М., 2013).
- Див. також [8]
- ↑ http://scitation.aip.org/content/aip/magazine/physicstoday/article/68/8/10.1063/PT.3.2890
- ↑ valuh, phystech_alumni (11 грудня 2014). Академики РАН - выпускники Физтеха. Физтехи - выпускники МФТИ. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 14 січня 2018.
- ↑ 2015. Архів оригіналу за 10 липня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
- ↑ Гантмахер В. Ф. Аномальное проникновение электромагнитного поля в металл и радиочастотные размерные эффекты / В. Ф. Гантмахер, Э. А. Канер // УФН. — 1968. — Вып. 2.
- ↑ НАУКОВІ ВІДКРИТТЯ УЧЕНИХ УКРАЇНИ, ЗРОБЛЕНІ ЗА ПЕРІОД 1938—1990 рр. (державна реєстрація). Наука та інновації. 2008. Т 4. No 5. С. 39—62. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020.
- ↑ Гантмахер В. Ф. Рассеяние носителей тока в металлах и полупроводниках / В. Ф. Гантмахер, И. Б. Левинсон. — М. : Наука, 1984. — 352 с.
- ↑ Landau Level Spectroscopy / edited by G. Landwehr and E. I. Rashba. — North-Holland, 1990. — ISBN 0-444-88874-8
- ↑ Список научных трудов В.Ф. Гантмахера. Лаборатория электронной кинетики (рос.). Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 11 липня 2021.
- Персональна сторінка Всеволода Феликсовича Гантмахера на офіційному сайті РАН (рос.)
- Ювілей В. Ф. Гантмахер // газета «За науку»
- Історична довідка [Архівовано 12 липня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Архіву РАН
| Словники та енциклопедії | |
|---|---|
| Нормативний контроль | Freebase: /m/0c54404 · GND: 1145587887 · ISNI: 0000000116978378 · J9U: 987007434010105171 · LCCN: n81113994 · NTA: 072708069 · NUKAT: n99042356 · VIAF: 108868033, 83151170862939090092 |
