Глєбов Микола Якович — Вікіпедія

Микола Глєбов
Особисті дані
Повне ім'я	Микола Якович Глєбов
Народження	27 квітня 1909(1909-04-27)
	Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть	16 січня 1996(1996-01-16) (86 років)
	Москва, Росія
Поховання	Кунцевський цвинтар
Зріст	172 см
Громадянство	СРСР  Росія
Позиція	центральний півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1925—1928 «Нарпіт» (М) ? (?) 1928—1929 МОГЕС (М) ? (?) 1930—1934 «Електрозавод» (М) ? (?) 1935—1936 «Енергія» (М) ? (?) 1937—1939 «Сталінець» (М) ? (?)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1952—1954 1956—1957 1959 1960—1963 1964 1965—1966 1967 1969 1971—1972 1973 1975 1977	«Торпедо» (Г) «Торпедо» (Ст) «Авангард» (См) «Кайрат» «Молдова» «Волга» (Г) «Спартак» (Р) «Крила Рад» (С) «Арарат» (Єр) «Алга» (Ф) СКА (Р/на-Д) «Зірка» (П)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Микола Якович Глєбов (рос. Николай Яковлевич Глебов; нар. 27 квітня 1909, Санкт-Петербург, Російська імперія — пом. 16 січня 1996, Москва, Росія) — радянський російський футболіст та тренер, виступав на позиції центрального півзахисника. Майстер спорту СРСР. Заслужений тренер РРФСР (1970).

Футбольну кар'єру розпочав 1925 року в московському «Нарпіті». У 1928 році прийняв запрошення від іншої московської команди, МОГЕС. На початку 1930 році перейшов до «Електрозаводу» (Москва). У 1930 році у складі збірної Москви виграв турнір профсоюзу металістів^[1]. У 1935 році перебрався до московської «Енергії». У 1938 році повернувся до електрозаводської команди, яка змінила назву на «Сталінець», у футболці якого 1939 року й завершив кар'єру футболіста.

Учасник Німецько-радянської війни^[1]. По завершенні Другої світової війни розпочав тренерську діяльність. З 1945 по 1947 рік був головою центральної ради ДСТ «Торпедо». З 1952 по 1957 рік тренував «Торпедо» (Горький), «Торпедо» (Ростов-на-Дону) (в ростовському клубі працював асистентом), «Торпедо» (Сталінград). У 1958 році очолив сімферопольський «Авангард», яким керував до 1959 року. Потім тренував «Кайрат» (Алмати), «Молдову» (Кишинів), «Волгу» (Горький), «Спартак» (Рязань), «Крила Рад» (Самара), «Арарат» (Єреван), «Алга» (Фрунзе), СКА (Ростов-на-Дону) та «Зірку» (Перм). Протягом багатьох років входив до тренерських рад Федерації футболу СРСР та РРФСР^[1].

«Арарат» (Єреван)

• Чемпіонат СРСР
  • Срібний призер (1): 1971

• Майстер спорту СРСР
• Заслужений тренер СРСР (1970)

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль тренера на сайті «Український футбол»
• Профіль [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті footbook.ru (рос.)
• Профіль тренера [Архівовано 24 лютого 2020 у Wayback Machine.] на сайті klisf.net
• Профіль тренера [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.] на сайті «Історія Таврії» (рос.)
• Біографія [Архівовано 26 січня 2020 у Wayback Machine.] на сайті sport-strana.ru (рос.)