Тихонов Андрій Валерійович — Вікіпедія

Андрій Тихонов
Особисті дані
Повне ім'я	Андрій Валерійович Тихонов
Народження	16 жовтня 1970(1970-10-16) (54 роки)
	Калінінград, Московська область, РРФСР, СРСР
Зріст	177 см
Громадянство	Росія
Позиція	півзахисник, нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1990–1991 «Вимпел» (Калінінград) 15 (8) 1992 «Титан» (Реутов) 15 (8) 1992–2000 «Спартак» (Москва) 191 (68) 1992–1995 →  «Спартак-2» (Москва) 77 (74) 2000–2001 «Маккабі» (Тель-Авів) 8 (1) 2001–2004 «Крила Рад» (Самара) 98 (19) 2005–2007 «Хімки» 110 (41) 2008 «Крила Рад» (Самара) 28 (7) 2009 «Локомотив» (Астана) 25 (12) 2010 «Хімки» 29 (2) 2011 «Спартак» (Москва) 1 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1996–2000 Росія 29 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2011–2012 «Спартак» (М) (тренер) 2012–2013 «Спарта» (Щолково) 2013–2014 «Спартак» (М) (тренер) 2014–2016 «Краснодар» (тренер) 2016–2017 «Єнісей» 2017–2018 «Крила Рад» 2020–2021 «Астана»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Андрій Тихонов у Вікісховищі

Андрі́й Вале́рійович Ти́хонов (рос. Андрей Валерьевич Тихонов, нар. 16 жовтня 1970, Калінінград, Московська область, РРФСР, СРСР) — російський футболіст, що грав на позиціях півзахисника та нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Виступав, зокрема, за клуб «Спартак» (Москва), а також національну збірну Росії.

Восьмиразовий Чемпіон Росії, дворазовий володар Кубка Росії.

Народився 16 жовтня 1970 року в місті Калінінград (нині Корольов) Московської області. З 10 років займався футболом в місцевих футбольних школах «Вимпел» та «Трудові резерви». Після строкової служби у збройних силах повернувся до рідного міста, де наприкінці 1990 року продовжив грати у футбол за «Вимпел». 1992 року став гравцем команди «Титан» з Реутова.

Влітку 1992 року під час гри «Титана» з дублерами московського «Спартака» привернув увагу присутнього на матчі тренера головної команди «Спартака» Олега Романцева і за деякий час був запрошений на оглядини до московського клубу. Приєднавшись до «Спартака», виступав за команду дублерів, де швидко став лідером атак команди, почав все частіше залучатися до ігор головної команди.

З 1994 року — стабільний гравець основного складу «Спартака». Відіграв за команду дев'ять сезонів, у восьми з яких допомагав команді здобувати перемогу в національній першості Росії. Був однією з ключових фігур в атаці московських «спартаківців» того періоду, відзначаючись забитим голом в середньому щонайменше у кожній третій грі чемпіонату. Грав спочатку на позиції нападника, згодом був переведений на лівий фланг півзахисту. 1996 року був визнаний футболістом року в Росії. 2000 року після ігрового спаду та ймовірного конфлікту з головним тренером залишив «Спартак».

2000 року перебрався до Ізраїлю, де не зміг стати основним гравцем місцевого «Маккабі» (Тель-Авів). За рік повернувся до Росії, ставши гравцем клубу «Крила Рад» (Самара). Протягом 2005–2007 років грав за підмосковні «Хімки», після чого ще на сезон повертався до самарських «Крил Рад».

2009 року виступав в Казахстані за клуб «Локомотив» (Астана), після чого повернувся до Росії, де 2010 року де-фвкто завершив професійну кар'єру виступами за «Хімки».

2011 року був заявлений за московський «Спартак», до якого був запрошений головним тренером Валерієм Карпіним на позицію граючого тренера. 18 вересня 2011 року 40-річний гравець відіграв перший тайм гри чемпіонату Росії проти одного зі своїх колишніх клубів, самарських «Крил Рад», яка стала його прощальним матчем.

1996 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Росії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 29 матчів, забивши 1 гол.

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2011 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Спартак» (Москва) як тренер.

Після «Спартака» Тихонов працював у ряді російських команд на посаді головного тренера. Серед яких «Єнісей» з Красноярська та самарські «Крила Рад».^[1]

У 2020 році Андрій Валерійович прийняв запрошення з Казахстану від столичного клубу «Астана».

 Статистика матчів і голів за збірну —  Росія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
7-2-1996	Аттард	Мальта	0 – 2	Росія	Турнір Rothmans	-	46'
11-2-1996	Аттард	Росія	3 – 1	Словенія	Турнір Rothmans	-	78'
28-8-1996	Москва	Росія	2 – 2	Бразилія	товариський матч	-	63'
1-9-1996	Москва	Росія	4 – 0	Кіпр	Відбір до ЧС 1998	-	54'
9-10-1996	Рамат-Ган	Ізраїль	1 – 1	Росія	Відбір до ЧС 1998	-	46'
10-11-1996	Люксембург	Люксембург	0 – 4	Росія	Відбір до ЧС 1998	1
7-2-1997	Гонконг	Росія	1 – 1	Югославія	Кубок Carlsberg	-
8-6-1997	Москва	Росія	2 – 0	Ізраїль	Відбір до ЧС 1998	-	61'
20-8-1997	Санкт-Петербург	Росія	0 – 1	Югославія	товариський матч	-	46'
11-10-1997	Москва	Росія	4 – 2	Болгарія	Відбір до ЧС 1998	-
29-10-1997	Москва	Росія	1 – 1	Італія	Відбір до ЧС 1998	-	78'
20-8-1997	Москва	Росія	1 – 0	Туреччина	товариський матч	-	46'
27-5-1998	Хожув	Польща	3 – 1	Росія	товариський матч	-
30-5-1998	Тбілісі	Грузія	1 – 1	Росія	товариський матч	-	79'
10-10-1998	Москва	Росія	2 – 3	Болгарія	Відбір до ЧЄ 2000	-
14-10-1998	Рейк'явік	Ісландія	1 – 0	Росія	Відбір до ЧЄ 2000	-	13'
27-3-1999	Єреван	Вірменія	0 – 3	Росія	Відбір до ЧЄ 2000	-	65'
31-3-1999	Москва	Росія	6 – 1	Андорра	Відбір до ЧЄ 2000	-	46'
19-5-1999	Тула	Росія	1 – 1	Білорусь	товариський матч	-
5-6-1999	Сен-Дені	Франція	2 – 3	Росія	Відбір до ЧЄ 2000	-	72'
9-6-1998	Москва	Росія	1 – 0	Ісландія	Відбір до ЧЄ 2000	-
18-8-1999	Москва	Білорусь	0 – 2	Росія	товариський матч	-	69' 82'
4-9-1999	Москва	Росія	2 – 0	Вірменія	Відбір до ЧЄ 2000	-	73'
8-9-1999	Андорра-ла-Велья	Андорра	1 – 2	Росія	Відбір до ЧЄ 2000	-
9-10-1999	Москва	Росія	1 – 1	Україна	Відбір до ЧЄ 2000	-	61'
23-2-2000	Хайфа	Ізраїль	4 – 1	Росія	товариський матч	-	46'
26-4-2000	Москва	Росія	2 – 0	США	товариський матч	-	46'
31-5-2000	Москва	Росія	1 – 1	Словаччина	товариський матч	-	72'
4-6-2000	Кишинів	Молдова	0 – 1	Росія	товариський матч	-	76'
Усього		Матчів	29		Голів	1

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]

• Чемпіон Росії (8):

«Спартак» (Москва): 1992, 1993, 1994, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000

• Володар Кубка Росії (2):

«Спартак» (Москва): 1993–94, 1997–98

Особисті

[ред. | ред. код]

• Футболіст року в Росії:

1996

Тренера

[ред. | ред. код]

Єнісей

• Бронзовий призер ФНЛ: 2016/2017

Крилья Совєтов

• Срібний призер ФНЛ: 2017/2018

Астана

• Бронзовий призер Чемпіонату Казахстану: 2020

Примітки

[ред. | ред. код]

1. ↑ ru:Андрей Тихонов покидает "Крылья Советов" (російська) . Крила Рад (Самара). 5 жовтня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]

• Профіль гравця на TransferMarkt (італ.), (нім.), (англ.)
• Статистика виступів на сайті national-football-teams.com (англ.)
• Профіль гравця на сайті «Збірна Росії з футболу» (рос.)
• Головні події в кар'єрі Андрія Тихонова (рос.)