Головко Валерій Олексійович — Вікіпедія

Головко Валерій Олексійович
Народився25 лютого 1950(1950-02-25) (74 роки)
с. Старомихайлівка Мар'їнського району Донецької області
Діяльністьлікар ветеринарної медицини
Alma materХарківський зооветеринарний інститут
ЗакладДержавний біотехнологічний університет
Посадапрофесор
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор ветеринарних наук
Нагородизаслужений діяч науки і техніки України

Вале́рій Олексі́йович Головко́ (нар. 25 лютого 1950) — вчений у галузі ветеринарної медицини, академік Української академії аграрних наук, доктор ветеринарних наук, професор кафедри епізоотології та мікробіології Державного біотехнологічного університету, Заслужений діяч науки і техніки України, Почесний громадянин Харківської області (2010)[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Валерій Олексійович народився 25 лютого 1950 року в смт Старомихайлівка Мар'їнського району Донецької області.

З 1957 по 1967 рік навчався в Старомихайлівскій середній школі.

З 1967 по 1972 рік навчався на ветеринарному факультеті Харківського зооветеринарного інституту; спеціальність: ветеринарія, кваліфікація: ветеринарний лікар.

Працював ветеринарним лікарем, інструктором відділу сільського господарства та харчової промисловості Харківського обкому Компартії України (1980-1984), навчався у Вищій партійній школі при ЦК Компартії України (1984—1986), секретарем партійного комітету Харківського облагропрому (1986-1989).

У 1988 році захистив кандидатську дисертацію «Гострі респіраторні захворювання великої рогатої худоби в промислових комплексах».

З 1989 року по 2001 рік— директор Інституту шовківництва Української академії аграрних наук.

У 1996 році член Української академії національного прогресу.

У 1996 році захистив Докторську дисертацію на тему «Стійкість шовковичного та дубового шовкопрядів до хвороб та несприятливих факторів середовища».

У 1998 році член Міжнародної академії наук екології і безпеки життєдіяльності.

У 1999 році член-кореспондент Української академії аграрних наук.

З 2001 року по 2015 рік — ректор Харківського зооветеринарного інституту (тепер Харківська державна зооветеринарна академія).

З 2015 року по 2021 рік завідувач кафедри епізотології та ветеринарного менеджменту Харківської державної зооветеринарної академії.

З 2021 року по теперішній час професор кафедри епізоотології та мікробіології Державного біотехнологічного університету.

Як учений Валерій Олексійович розробив і впровадив у виробництво систему та комплекс заходів щодо культивування корисних комах, їхньої стійкості проти несприятливих умов довкілля, а також захисту від інфекційних хвороб.

Під його керівництвом захищено три докторські та три кандидатські дисертації.

Праці

[ред. | ред. код]

Валерій Олексійович автор більше 309 наукових робіт, 16 монографій, 8 підрічників і наукових посібників, 7 довідників, 20 науково-практичних і метдичних рекомендацій, 31 патентів на винаходи.

Відзнаки та нагороди

[ред. | ред. код]
  • звання Почесного професора Шенсійського інституту шовківництва Китаю (1991);
  • диплом почесного громадянина міста Мерефи (1997);
  • звання «Міжнародний Чоловік року - 1999-2000» (1999);
  • почесне звання та знак «Почесний громадянин Дергачівського району»
  • «Знак пошани» (2003);
  • орден Святої Софії (2003)
  • знак «За заслуги в розвитку ветеринарної медицини України» (2008);
  • почесна грамота Верховної Ради України за особливі заслуги перед Українським народом (2009)

Критика

[ред. | ред. код]

6 серпня 2014 року стало відомо, що на території Харківської державної зооветеринарної академії почались роботи з підготовки аеродрому, який, на думку громадських активістів, мав стати місцем для «зелених чоловічків» з Росії. У листопаді того ж року Валерій Головко подав до суду на Сергія Грицаєнка, який опублікував інформацію про підготовку аеродрому у власному профілі у Facebook, за завдану шкоду репутації, яку було оцінено у 50 тис. гривень.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Почесні громадяни Харківської області (2006-2020). WEB-проєкт Харківської обласної універсальної наукової бібліотеки. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 07.09.2021. (укр.)
  2. Наталка Зубар. 50000 гривень за пост в фейсбуці вимагає давній персонаж Майдану. [Архівовано 8 листопада 2014 у Wayback Machine.] Майдан. 05.11.2014.

Джерела

[ред. | ред. код]