Гольма — Вікіпедія
село Гольма | |
---|---|
Церква Різдва Богородиці | |
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Подільський район |
Тер. громада | Балтська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA51120030100015228 |
Облікова картка | Гольма |
Основні дані | |
Засноване | 1753 |
Населення | 1635 |
Площа | 77,41 км² |
Густота населення | 21,12 осіб/км² |
Поштовий індекс | 66155 |
Телефонний код | +380 486696 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°55′16″ пн. ш. 29°51′11″ сх. д. / 47.92111° пн. ш. 29.85306° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 106 м |
Водойми | р. Кодима, Батіжок |
Відстань до обласного центру | 174 км |
Відстань до районного центру | 20 км |
Найближча залізнична станція | Жеребкове |
Відстань до залізничної станції | 10 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 66101, Одеська область, Подільський район, м. Балта, вул. Любомирська, 193 |
Карта | |
Мапа | |
|
Го́льма — село у складі Балтської міської громади у Подільському районі, Одеська область. Розташоване на берегах річки Кодими, за 20 км від центру громади — міста Балта і за 10 км від залізничної станції Жеребкове (на лінії Подільськ—Первомайськ-на-Бузі). Через село проходить автодорога Т 1603 Балта—Первомайськ. На сході межує з селом Познанка Друга Зеленогірської селищної громади, на півночі з селом Пасат та на заході з селом Перельоти. Біля села розташовано Гольмянське водосховище.
Перші достовірні відомості про Гольму належать до 18 століття. У документах 1763 року вже повідомляється про існування на ханській території слободи Гольма, якою «буде років з 10» (тобто 1753), «поселення в ній до 300» (хат); створене воно «супротив Лядського містечка Гольма», тобто що існував ще раніше. Через село проходив чумацький шлях до Чорного моря. На території села виявлено поселення трипільської культури (IV—III тисячоліття до РХ). У 1967 році на глибині 8 метрів знайдені залишки скелета мамонта. Недалеко від села виявлено поховання, що датується 13 століттям і що належало імовірно одному з кочових тюркомовних племен (Чорним клобукам). Збереглися метричні книги Різдвяної церкви починаючи з 1797.
За часів Російської імперії два села Гольма I та Гольма II, оскільки розмежовані р. Кодимою, були в складі різних волостей — Коритнянська та Гвоздавська волость — і відповідно різних повітів та губерній.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 9 жителів села[1].
1940 року Гольмянська сільрада (Гольма II) Любашівського р-ну Одеської області передана до Балтського району МАРСР.[2]
3 січня 1964 року с. Станіславка[3] та с. Гольма Перша об'єднані в один населений пункт с. Гольма Перша.[4]
22 січня 1976 р. об'єднано села Гольма Перша і Гольма Друга Гольм'янської сільради в одне село Гольма.[5]
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 2100 осіб, з яких 871 чоловік та 1229 жінок.[6]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1627 осіб.[7]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 95,41 % |
російська | 2,14 % |
румунська | 2,14 % |
білоруська | 0,06 % |
болгарська | 0,06 % |
В селі розташовано Будинок культури, амбулаторія, магазини, дитячий садок, школа.
- Бабій Георгій Арсенійович[ru] (1945) — християнський проповідник, пастор церкви.
- Буяновський Микола Дем'янович[ru] (1880—1935) — банкір та громадський діяч в Сибіру та в Харбіні (Китай).
- Коваленко Валентин Васильович (* 1952) — український правознавець. Генерал-лейтенант міліції. Доктор юридичних наук (2004), Професор (2007), Член-кореспондент Національної академії правових наук України; Ректор Київського національного університету внутрішніх справ (2010—2014); Член Конституційної Асамблеї (з 05.2012); Заслужений юрист України.
- Шуляченко Михайло Михайлович (1925—1998) — повний кавалер ордена Слави.
- ↑ Гольма. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 8 (71). — 29 лютого. — С. 4.
- ↑ Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941(рос.)
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1964 — № 7 — с. 108.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1976 — № 7 — с. 63.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- Сайт Верховної Ради України
- Сайт Центральної виборчої комісії [Архівовано 3 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Карта України [Архівовано 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Неофіційний сайт міста Балти [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Метричні книги (англ.) [Архівовано 12 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Живопис та графіка Олександра Садовського [Архівовано 26 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- Holma // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 102. (пол.)
- Храмы и монастыри Одессы и Одесской области / А. Яций (авторский проект). — 3 изд. — О. : "ТЭС", 2012. — С. 298. — ISBN 978-966-2389-43-2.(рос.)