Коритне (Подільський район) — Вікіпедія

село Коритне
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Подільський район (Одеська область) Подільський район
Тер. громада Балтська міська громада
Код КАТОТТГ UA51120030150047413
Основні дані
Засноване 1760
Населення 760
Площа 3,86 км²
Густота населення 196,89 осіб/км²
Поштовий індекс 66131
Телефонний код +380 4866
Географічні дані
Географічні координати 47°59′13″ пн. ш. 29°42′22″ сх. д. / 47.98694° пн. ш. 29.70611° сх. д. / 47.98694; 29.70611
Середня висота
над рівнем моря
162 м
Водойми річка Батіжок
Відстань до
обласного центру
185,2 км
Відстань до
районного центру
10 км
Найближча залізнична станція Балта
Відстань до
залізничної станції
17 км
Місцева влада
Адреса ради 66101, Одеська область, Подільський район, м. Балта, Любомирська, 193
Карта
Коритне. Карта розташування: Україна
Коритне
Коритне
Коритне. Карта розташування: Одеська область
Коритне
Коритне
Мапа
Мапа

Кори́тне — село у складі Балтської міської громади у Подільському районі, Одеська область.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташоване на річці Батіжок за 10 км від центру громади — міста Балта, за 17 км від залізничної станції Балта. На півдні межує з селами Бендзари та Немирівське, на сході з селом Пасат, на півночі з селом Кринички на заході з селом Козацьке.

Історія

[ред. | ред. код]

На околиці Коритного виявлено поселення трипільської культури.

Коритне засноване в 1760 році. Неподалеку також існувала (до 1922 року) єврейська землеробська колонія Абазовка, заснована в 1848 році.

За адміністративним поділом ХVІ сторіччя Брацлавський повіт, ХІХ сторіччя Балтський повіт, з ХХ сторіччя Балтський район, з ХХІ Подільський район.

Церква «Всіх святих», засновано на цвинтарі у 1872 році, збудована в 1875, з матеріалу старої дерев'яної церкви. З 1885 року не використовується через ветхість.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 4 жителі села[1].

У роки Другої світової війни в селі діяла підпільна організація під керівництвом Л. В. Якубовського.

З 1991 року в складі незалежної України.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 899 осіб, з яких 356 чоловіків та 543 жінки.[2]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 758 осіб.[3]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 97,37 %
румунська 1,84 %
російська 0,66 %

Пам'ятки природи

[ред. | ред. код]

Біля села розташовано Коритнівський ентомологічний заказник місцевого значення, засновано у 1983 році, загальна площа 25 гектар.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Проживали, перебували

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Коритне. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]