Обжиле — Вікіпедія

село Обжиле
Успенська церква в Обжилому
Успенська церква в Обжилому
Успенська церква в Обжилому
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Подільський район (Одеська область) Подільський район
Тер. громада Балтська міська громада
Код КАТОТТГ UA51120030220093939
Основні дані
Засноване до 1766
Населення 869
Площа 4,06 км²
Густота населення 214,04 осіб/км²
Поштовий індекс 66140
Телефонний код +380 4866
Географічні дані
Географічні координати 47°59′19″ пн. ш. 29°22′45″ сх. д. / 47.98861° пн. ш. 29.37917° сх. д. / 47.98861; 29.37917
Середня висота
над рівнем моря
163 м
Відстань до
обласного центру
195,6 км
Відстань до
районного центру
20 км
Найближча залізнична станція Абамеликове
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 66101, Одеська область, Подільський район, м. Балта, Любомирська, 193
Карта
Обжиле. Карта розташування: Україна
Обжиле
Обжиле
Обжиле. Карта розташування: Одеська область
Обжиле
Обжиле
Мапа
Мапа

CMNS: Обжиле у Вікісховищі

Обжиле́ — село у складі Балтської міської громади у Подільському районі, Одеська область. Раніше було підпорядковане власній Обжильській сільській раді.

Розташоване за 20 км від центру громади — міста Балта. На півдні межує з селом Березівка, на сході з селом Євтодія, на півночі з селом Борсуки та на заході з селом Петрівка Кодимського району. Населений пункт дуже вузький (розміщений вздовж дороги), а тому дуже довгий.

Історія

[ред. | ред. код]
Пам'ятник загиблим біля села Обжиле

За переказами, раніше було містечко, яке звалось Волосовинці або Гобжила. 1775 року село Обжила включало 53 «дими»[1]. За адміністративними поділами: з XVI сторіччя — Брацлавське воєводство, з XIX сторіччя — Балтський повіт, з XX сторіччя — Балтський район.

У 1918—1919 роках значна частина сільської молоді симпатизувала Директорії УНР на чолі з Симоном Петлюрою. В Обжилій діяв антибільшовицький повстанський загін. Також мешканці села входили до повстанських загонів Семена Заболотного.[2]

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 10 жителів села[3].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 793 особи, з яких 312 чоловіків та 481 жінка.[4]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 880 осіб.[5]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 97,47 %
російська 1,73 %
румунська 0,81 %

Визначні пам'ятки

[ред. | ред. код]

Церква Різдва Богородиці засновано у 1765 році. Відомостей про церкву — мало, на місті першої церкви у 1781 році була збудована друга, згоріла 25 грудня 1887 року. Церква не збереглась.

Дерев'яна Церква Успіння, засновано у 1888 році, у 1901 року ще будувалась.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. für die neue Historie und Geographie. Angelegt von A.-F. Büsching… v.22 1788
  2. Одещина (стенд 27) // Визвольна боротьба. — Львів, 2021. — № 2 (30). — С.204
  3. Обжиле. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]