Городнє (Ковельський район) — Вікіпедія

село Городне
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Ковельський район
Тер. громада Любомльська міська громада
Код КАТОТТГ UA07060270060088467
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1487
Населення 713
Площа 2,18 км²
Густота населення 327,06 осіб/км²
Поштовий індекс 44327
Телефонний код +380 3377
Географічні дані
Географічні координати 51°16′17″ пн. ш. 24°7′41″ сх. д. / 51.27139° пн. ш. 24.12806° сх. д. / 51.27139; 24.12806
Середня висота
над рівнем моря
191 м
Водойми Городненське
Місцева влада
Адреса ради вул. Української Армії, 2, м. Любомль, Любомльський р-н, Волинська обл., 44301;
староста — вул. Матиюка, 17, с. Куснища, Любомльський р-н, Волинська обл., 44326
Карта
Городне. Карта розташування: Україна
Городне
Городне
Городне. Карта розташування: Волинська область
Городне
Городне
Мапа
Мапа

CMNS: Городнє у Вікісховищі

Городне (пол. Horodno) — село в Україні, у Ковельському районі Волинської області. Входить до складу Любомльської ОТГ. Перша писемна згадка — 1487 рік. Населення становить 713 осіб, площа села — 2,18 км².

Географія

[ред. | ред. код]

Городне знаходиться в північній частині Любомльської громади, розташоване на північний схід від центру громади на віддалі 8 км по прямій лінії. Землі села, від земельних територій сіл Почапи і Чорноплеси до земельної території села Куснища, простягаються на віддаль до 12-15 км. Межує з півночі — із селами: Скрипиці, Масловець і Головно, із заходу — із селом Куснища, з південного заходу — із селом Бірки, з півдня — із селом Скиби, на південний схід із селом Підгородне, на схід — із селами Почапи та Чорноплеси.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша виявлена на сьогодні писемна згадка про село припадає на 1487 рік. Ця згадка знаходиться в архівній справі Terrstria Chelmensia Decreta (2-25 k. 115) Державному архіві в Любліні (Archiwum Państwowe w Lubline).

У 1487 року селом Городном володів боярин на ім'я Василій. У 1515-1798 роках село було одночасно власністю декількох господарів, переважно поляків чи євреїв.

В 1745 році в Городному побудована церква святого апостола Луки, яка була перебудована в 1859 році через малу місткість. З 1956 року цей храм — пам'ятка архітектури місцевого значення.

З 1798 до 28 вересня 1874 року Городне належало поміщикам Ручинським. Після них селом володів генерал-лейтенант Крилов, а з 1880 року — генерал-майор П. П. Чичерін. З 1882 року села Городне і Кізя переходить у власність дворян Сухомліних.

В 1926 році було створено українське прокомуністичне робітничо-селянське об'єднання під назвою «Сельроб». За часів німецького окупаційного режиму в роки німецько–радянської війни (26 червня 1941 — 20 липня 1944 рр.) було вивезено понад 100 чол., пограбовано 93 селянських сім'ї, 2/3 села спалено, 5 сімей замордовано і закатовано. Під час війни діяли загони УПА, в котрих було немало місцевих селян.

В післявоєнний 1948 рік було відновлено колгосп «ім. Молотова», а коли у 1959 році до нього було приєднано колгоспи сіл Масловець і Скрипиці, його перейменували на «Шлях Леніна». Цей колгосп був розформований у 1973 році. Ще у 1956 році було відкрито цегельню.

В 1970 році було відкрито новий будинок культури, де було створено хор–ланку та художню самодіяльність, яка діє до нинішнього часу.

До 4 серпня 2017 року село підпорядковувалось Куснищанській сільській раді Любомльського району Волинської області[1].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 792 особи, з яких 369 чоловіків та 423 жінки.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 713 осіб.[3]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,58 %
російська 0,42 %

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

У селі діють:

  • дев'ятирічна школа;
  • фельдшерсько-акушерський пункт;
  • будинок культури;
  • бібліотека

Релігія

[ред. | ред. код]

Окрім церкви святого апостола Луки в Городному на старому цвинтарі знаходиться каплиця на честь Іверської ікони Божої Матері, на новому кладовищі — церква на честь святих апостолів Варфоломія і Варнави, а також церква святого благовірного князя Олександра Невського. Будівництво цього храму було розпочалося у 2006 році, а 4 вересня 2011 року його було освячено. 12 вересня цього ж року, у день перенесення мощей благовірного князя Олександра Невського, новозбудований храм відсвяткував перше престольне свято.

Також в селі встановлено пам'ятник на честь 2000-ліття Різдва Христового.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Куснищанська сільська рада Волинська область, Любомльський район. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Го́родне // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.511

Посилання

[ред. | ред. код]