Коцюри — Вікіпедія

село Коцюри
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Ковельський район
Тер. громада Вишнівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA07060050080058476
Основні дані
Засноване 1796
Населення 287
Площа 1,18 км²
Густота населення 266,95 осіб/км²
Поштовий індекс 44334
Телефонний код +380 3377
Географічні дані
Географічні координати 51°11′53″ пн. ш. 23°58′43″ сх. д. / 51.19806° пн. ш. 23.97861° сх. д. / 51.19806; 23.97861
Середня висота
над рівнем моря 		182 м
Водойми річка Гапа
Місцева влада
Адреса ради 44351, Волинська обл., Любомльський р-н, с.Вишнів
Карта
Коцюри. Карта розташування: Україна
Коцюри
Коцюри
Коцюри. Карта розташування: Волинська область
Коцюри
Коцюри
Мапа
Мапа

CMNS: Коцюри у Вікісховищі

Коцюри́ — село в Україні, у Вишнівській сільській громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 287 осіб.

Походження назви

[ред. | ред. код]

За легендою, назва села походить від прізвища першого поселенця кріпака Коцури, якого було виселено за провину перед паном Браницьким. У пам'яті та переказах місцевого населення не збереглося ніяких даних про те, що назва села була іншою[1].

Географія

[ред. | ред. код]

Коцюри розташовані в центральній частині Любомльського району, на віддалі 5 км від міста Любомль і за 130 км від Луцька. Село розташоване на відстані близько 12 км від кордону з Польщею і приблизно за 44 км від кордону з Білоруссю.

Через північну околицю населеного пункту проходить міжнародна автомагістраль E373 (збігається із М07) Варшава-Люблін-Ковель-Сарни-Коростень-Київ, на відстані 5 км на схід — автошлях Володимир-Берестя[2].

На південь від Коцюрів протікає річка Гапа, притока Західного Бугу[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Перша згадка — 1796 рік. Село з давніх-давен мало дві вулиці, одна з яких тягнеться зі сходу на захід, а друга — з півдня на північ[1].

У книзі Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» зустрічаємо такі рядки:

КОЦОРИ або КОЦУР, с, Володимирський пов., Бережецька вол., 57 км від Володимира. В кінці 19 ст. було там 73 доми і 526 жит.[3]

У 1906 році Коцюри (тоді Коцури) складалися з 90 дворів, мешкали тут 614 осіб. Поштовою адресою було місто Любомль[4].

Участі в революції 1905—1907 років населення не брало. Про революційні події мало що знали.

У 1930 році, за даними «Книги адресової Польщі», у селі числилося 459 жителів.

До 1939 року в селі було 512 га землі, з яких близько 40 га належали заможним селянам, 360 га — середнякам, 112 га — біднякам.

В роки Першої світової війни населення села, за винятком кількох сімей, було евакуйоване на схід, тому участі в революційних подіях 1917 року воно не брало. Але революційні події вплинули на настрої населення і деякі жителі брали участь у революційній діяльності під час панування панської Польщі.

Перша радянська влада була встановлена влітку 1920 року і проіснувала 2 місяці. Після підписання Брестського договору село залишилось під владою Польщі. Остаточно радянська влада була встановлена після возз'єднання Західної України з УРСР. Відразу було створено перші органи радянської влади. Першим головою сільської ради був Антонюк Юхим Васильович. А секретарем комсомольської організації — Антонюк Лідія Захарівна.

Перший колгосп у селі було створено у 1947 році. У 1954 році колгосп села Коцюри було приєднано до колгоспу села Вишнів[1].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 339 осіб, з яких 158 чоловіків та 181 жінка.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 314 осіб.[6]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 98,41 %
російська 1,27 %
білоруська 0,32 %

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

У селі діють:

  • будинок культури;
  • магазин.
  • ФАП (Фельшерсько-акушерський пункт)

Населений пункт не газифіковано, дорога з твердим покриттям, у доброму стані[8].

Село освітлене, у 2015 р проклали нову дорогу.

Релігія

[ред. | ред. код]

У селі діє православна (УПЦ МП) церква святої рівноапостольної Марії Магдалини, споруджена коштами місцевих жителів та меценатів. Храм освячено 8 жовтня 2011 року[9][10][11].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г «Історія міста, селища та сіл Любомльського району» з сайту Любомльської районної ради. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 31 січня 2012.
  2. ↑ Карти Google. Архів оригіналу за 15 травня 2013. Процитовано 31 січня 2012.
  3. ↑ Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. Т. 1. — Вінніпег, 1984. — 600 с.
  4. ↑ Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип.: 1906. — 219 с. — Изд. неофиц.
  5. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  6. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  7. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  8. ↑ «Паспорт Вишнівської сільської ради» на офіційному сайті Любомльської районної ради. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 31 січня 2012.
  9. ↑ Стаття «Любомльське благочиння: Духовне відродження Коцюрів» на офіційному сайті Володимир-Волинської єпархії УПЦ. Версія сайту 2009 року[недоступне посилання з липня 2019]
  10. ↑ Стаття «Любомльське благочиння: Невеликий ювілей в невеликому селі» на офіційному сайті Володимир-Волинської єпархії УПЦ. Версія сайту 2009 року[недоступне посилання з липня 2019]
  11. ↑ Стаття «Любомльське благочиння: В єпархії повстав ще один храм» на офіційному сайті Володимир-Волинської єпархії УПЦ. Версія сайту 2009 року[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Коцюри