Гірський туризм — Вікіпедія

Українські гірські туристи у зв'язці на шляху до перевалу Сімох (Кавказ)
Туристи. Плато Чатир-Даг, Кримські гори. Україна-Крим-2011 р.
Центральний Кавказ. Група українських туристів на маршруті з Безенгійської ущелини до перевалу Кель-Баші.
Українські туристи на морені. Верхня Сванетія. 1980-і роки.
З рюкзаком по Таракташу, Кримські гори, Ай-Петринська яйла. 2000-і роки.
Група українських туристів на вершині Еклізі-Бурун масиву Чатир-Даг. Крим. 2011 р.
Шлях до Печери МАН взимку. Крим-Україна.

Гірський туризм — вид спортивного туризму, що полягає в пересуванні групи людей за допомогою м'язової сили певним маршрутом, прокладеним у гірській місцевості.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Гірський туризм належить до екстремальних видів спорту, оскільки він поєднує високі фізичні навантаження на людину з низкою несприятливих зовнішніх і внутрішніх чинників, які впливають на організм, що часто може спричиняти нещасні випадки і травми.

Хоча в гірському туризмі використовують елементи скелелазіння під час проходження маршруту, його не треба прирівнювати до альпінізму. Головна відмінність полягає в тому, що метою альпініста є підйом на вершину певної категорії складності, а метою гірського туриста — проходження маршруту певної категорії складності, до якого входять декілька перевалів та/або вершин. Складність маршруту визначається головно складністю (категорійністю) перевалів, що в нього входять.

Гірські туристи денний похід розпочинають зазвичай рано-вранці — в зоні сніжників і льодовиків о 4-5 ранку, коли вже є видимість від вранішнього сонця — і закінчують о 10-12 год. дня (ранку), що пов'язано з правилами безпеки (після сходу сонця сніг і лід тане, підвищується імовірність каменепадів, сходу лавин).

Гірський туризм передбачає широкий спектр видів діяльності, зокрема катання на лижах, сноуборді, гірському велосипеді, альпінізм і кемпінг. Ці види діяльності створюють чудову можливість для спілкування з природою.

Гірський туризм є одним з найрозвиненіших видів спортивного туризму в світі. Він привабливий і як варіант зимового відпочинку. До цього туризму входить не лише активний відпочинок у вигляді плавання по гірських річках, катання на гірських лижах або скелелазіння, а й банальний, проте не менш цікавий, так званий екологічний туризм, який полягає у знайомстві з місцевою природою, фауною та флорою.

Види гірського туризму

[ред. | ред. код]
  • Скелелазіння

Скелелазіння - це активний відпочинок, який передбачає підйом по скелястих поверхнях за допомогою спеціального спорядження, такого як мотузки, карабіни, ремені та захисний одяг. Скелелази намагаються піднятися складними маршрутами, часто з напарником, щоб досягти вершини гори.

  • Піший похід в гори

Популярна форма гірського туризму, яка передбачає похід по скелястій і гірській місцевості. Гірські туристи можуть вибрати похід самостійно або з напарником, часто маючи припаси та спорядження, щоб досягти пункту призначення на вершині гори. Туристи можуть також досліджувати гірський хребет, йдучи різними стежками, щоб досягти вершин.

Це популярний зимовий вид спорту, в якому учасники використовують спеціальне лижне спорядження для пересування засніженими схилами. Гірськолижні курорти часто пропонують різноманітної складності траси, що дає змогу лижникам будь-якого рівня навичок насолоджуватися гірською місцевістю.

Під час польоту на параплані учасники планують у повітрі, перебуваючи на спеціальному парашутоподібному крилі. Парапланеристи часто стартують з великих висот (гірські вершини) і використовують висхідні течії повітря, щоб триматися в повітрі.

  • Гірський велосипед

Цей вид їзди на велосипеді бездоріжжям, наприклад, по нерівних гірських стежках. Гірські велосипедисти використовують спеціалізовані велосипеди з більш товстими шинами й амортизаційними підвісками, щоб можна було зручніше пересуватися по складній місцевості.

Гірський туризм в Україні

[ред. | ред. код]
Українські Карпати
Курорт Буковель

Карпати та Кримські гори, які є гірськими системами України, за часом утворення гір належать до альпійської складчастості, але оскільки вони належать до низькогір’я і їхня абсолютна висота нижча від снігової лінії. Отож гірський туризм тут можливий лише взимку та ранньою весною, коли сезонні природні умови відповідають вимогам туризму і спорту. У цей період в Карпатах і Криму окремі ділянки можуть відповідати за складністю подолання перевалам категорії складності 1А, 1В, 2А, що ускладнює сходження.

Найкращий час для проведения таких походів у Карпатах – березень, перша половина квітня, а у Криму – грудень, початок лютого (перша декада). Сучасними найбільшими осередками гірськолижного туризму у Карпатському регіоні (як спортивного, так і відпочинкового) є відомі курорти – Славське, Буковель, Тисовець, Драгобрат, Пилипець, Красія та інші.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]