Демидова Алла Сергіївна — Вікіпедія

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Демидова.
Алла Демидова
рос. Алла Демидова
Ім'я при народженніАлла Сергіївна Демидова
Народилася29 вересня 1936(1936-09-29) (88 років)
Москва, РРФСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР→Росія Росія
Діяльністьактриса театру і кіно, майстер художнього слова (читець), літератор
Alma materЕкономічний факультет Московського державного університету імені Ломоносоваd (1959) і Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1964)
ВчителіSchool No. 1258d
Роки діяльностіз 1957 року
Чоловіккіносценарист Володимир Валуцький (1936—2015)
IMDbnm0218475
Нагороди та премії
Заслужений артист РРФСРДержавна премія СРСР — 1977Народний артист РРФСР— 1984
Орден Дружби
Орден Дружби
Орден «За заслуги перед Вітчизною» — 2007Орден «За заслуги перед Вітчизною» — 2011
CMNS: Алла Демидова у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Алла Сергіївна Демидова (рос. Алла Сергеевна Демидова) — радянська та російська акторка театру і кіно, майстриня художнього слова (читець), літераторка. Заслужена артистка РРФСР (1973). Народна артистка РРФСР (1984). Лауреатка багатьох російських фестивалів та кінопремій[3][4], а також Державної премії СРСР (1977).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 29 вересня 1936(19360929) р. в Москві.

Закінчила Московський державний університет ім. М. Ломоносова (1960) та Театральне училище імені Б. В. Щукіна (1964).

У 1964—1994 р. — провідна акторка Московського театру драми і комедії на Таганці.

У 1993 р. заснувала і очолює власний експериментальний Театр «А». Виступає з літературно-поетичними авторськими програмами за творами Олександра Пушкіна, Івана Буніна, поетів Срібної доби (Ахматової, Блока, Цвєтаєвої та ін.).

Знімається у кіно з 1957 р. («Денні зорі», «Візит вічливості», «Шосте липня», «Дзеркало» та ін.).

Знялася в ряді українських картин. Грала Лесю Українку у фільмі Миколи Мащенка «Іду до тебе...» (1971, кіностудія ім. Олександра Довженка). Знялася в фільмах: «Комеск» (1965, Одеська кіностудія), картинах Кіри Муратової: «Настроювач» (2004, Росія—Україна), «Вічне повернення» (2012, Україна).

Одна з найбільш значних, глибоких і самобутніх російських акторок.

Авторка кількох книг, темою яких стали спогади і роздуми про природу театру і акторської майстерності ((рос.)«Вторая реальность» (1980), «А скажите, Иннокентий Михайлович…» (1988), «Владимир Высоцкий, каким знаю и люблю» (1989), «Тени зазеркалья» (1993), «Бегущая строка памяти» (2000), «Ахматовские зеркала» (2004) (власне тлумачення «Поеми без героя»), «Заполняя паузу» (перевидання книги «Бегущая строка памяти») (2007), «В глубине зеркал» (2008), «Письма к Тому» (2010), «Зеркальный лабиринт» (2013), «Ностальгия — это память» (2016), «Итальянские путешествия» (2017) тощо).

Державні нагороди

[ред. | ред. код]

Фестивалі та премії

[ред. | ред. код]
  • 1993 — Премія імені К. С. Станіславського
  • 2002 — ОРКФ «Кінотавр» в Сочі: Приз за найкращу жіночу роль другого плану (2002 «Листи до Ельзи»)
  • 2004 — Премія Гільдії кінознавців і кінокритиків Росії «Золотий овен»: За найкращу жіночу роль (2004 «Настроювач»)
  • 2004 — Премія «Ніка»: За найкращу жіночу роль (2004 «Настроювач»)[5]
  • 2005 — Премія «Золотий орел»: За найкращу жіночу роль в кіно (2004 «Настроювач»)
  • 2005 — РКФ «Література і кіно» в Гатчині: Приз губернатора Ленінградської області «За видатний внесок у розвиток театрального мистецтва і кінематографії Росії»
  • 2009 — Премія «Кумир»: «За високе служіння мистецтву»
  • 2011 — Національна премія «Росіянин року»
  • 2013 — Лауреатка премії «Кришталева Турандот»: за довголітнє і доблесне служіння театру[6]
  • 2015 — Російська національна театральна акторська премія імені Андрія Миронова «Фігаро» — «За служіння театральній Батьківщині»[7]
  • 2016 — Лауреатка премії «Зірка Театрала» у почесній номінації «Легенда сцени»[8]
  • 2018 — «Золота маска» у номінації «Найкраща драматична актриса»: за роль у виставі «Ахматова. Поема без героя» («Гоголь-центр», Москва)[9]
  • 2018 — Лауреатка Платоновскої премії в Воронежі: «За безстрашність і гідність в мистецтві»[10]
  • 2018 — Лауреатка Премії Станіславського: «За видатний внесок у розвиток театрального мистецтва Росії»[11]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Демидова Алла Сергіївна
  • Кино: Знциклопедический словарь. М., 1987. — СІ 16;
  • Митці України. К., 1992. — С.206;
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С197;
  • Всемирньїй биографический знциклопедический словарь. М., 1998. — С.234—235;
  • Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.348-349;
  • Театр: Знциклопедия. М., 2002. — С.127.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ http://www.nytimes.com/movie/review?res=9904E5DA143BF932A15752C1A964948260
  3. ↑ Энциклопедия отечественного кино: Алла Демидова (рос.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
  4. ↑ [Біографія актриси на kino-teatr.ru (рос.). Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 19 листопада 2017. Біографія актриси на kino-teatr.ru (рос.)]
  5. ↑ [Лауреаты Национальной кинематографической премии «НИКА» за 2004 год (рос.). Архів оригіналу за 21 листопада 2017. Процитовано 19 листопада 2017. Лауреаты Национальной кинематографической премии «НИКА» за 2004 год (рос.)]
  6. ↑ [Хпустальная Турандот: Лауреаты премии (рос.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 6 лютого 2020. Хпустальная Турандот: Лауреаты премии (рос.)]
  7. ↑ 8 МАРТА — Пятая Юбилейная Церемония вручения Российской Национальной премии им. А.Миронова «Фигаро» (2015) (рос.). Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 14 березня 2022.
  8. ↑ [Лауреаты премии «Звезда Театрала» (рос.). Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 6 лютого 2020. Лауреаты премии «Звезда Театрала» (рос.)]
  9. ↑ [«Золотая маска»: Лауреаты 2018 (сезон 2016—2017 гг.) (рос.). Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 6 лютого 2020. «Золотая маска»: Лауреаты 2018 (сезон 2016—2017 гг.) (рос.)]
  10. ↑ [Музей Искусств XX—XXI вв.: Вручение Платоновской премии Алле Демидовой и Анатолию Васильеву (18 июн. 2018) (рос.). Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020. Музей Искусств XX—XXI вв.: Вручение Платоновской премии Алле Демидовой и Анатолию Васильеву (18 июн. 2018) (рос.)]
  11. ↑ Премия Станиславского 2018. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]


Актор Це незавершена стаття про акторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Демидова_Алла_Сергіївна&oldid=43924691