Дравідійські мови — Вікіпедія

Дравідійські мови — родина мов, до якої входять приблизно 85 мов. Дравідійськими мовами розмовляє понад 200 млн людей. Здебільшого вони проживають у Південній Індії, але значна кількість носіїв цих мов мешкає також на решті території Індії, в Пакистані, Бангладеш, на Шрі-Ланці, в Афганістані та Ірані, в Малайзії, Сінгапурі. Найпоширеніші серед дравідійських мов телугу, тамільська, каннада і малаялам.

• Північно-західна група
  • брагуї (брахуї)
• Північно-східна група
  • курух
  • малті
• Центральна група
  • гадаба
  • коламі
  • найк
  • парджі
• Гондванська група
  • гонді
  • конда
  • куві
  • куї
  • манда
  • пенго
• Південно-східна група
  • телугу
• Південно-західна група
  • тулу
• Південна група
  • каннара або каннада
  • кодава
  • кота
  • малаялам
  • тамільська
  • тода

• Дравіди

• Дравідійські мови // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.