Вакаські мови — Вікіпедія

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (серпень 2024)

Вакаська мовна сім'я (англ. Wakashan) — індіанська мовна родина поширена на узбережжі Британської Колумбії та на острові Ванкувер (Канада), в прикордонних районах штату Вашингтон (США). Загальне число мовців менше 1000 осіб (початок 2000-х, оцінка).

Включають 6-7 мов, які діляться на дві гілки.

• Північно-вакаська гілка
  • хаїсла (кітамат, Haisla, Xa'islak'ala) — близько 200 носіїв (2005 рік)
  • квакіутль (Kwak'wala, Kwakiutl) — 235 носіїв (2000, оцінка)
  • Хейлцук-увікяла (белла-белла; Heiltsuk-Oowekyala, Bella Bella) — близько 200 носіїв (2005 рік), включає дві мови або діалекти
    • хейлцук (хаїлцук)
    • увікяла (увікіно)
• Південно-вакаська гілка
  • нутка (Nuu-chah-nulth, Nootka, Nutka, Aht, West Coast, T'aat'aaqsapa) — 200 носіїв (2003, оцінка), народ нутка
  • нітінат (Nitinaht, Nitinat, Ditidaht, Southern Nootkan) — 30 осіб (1991, оцінка).
  • маках (Makah) — останній носій помер у 2002 році, але мова активно викладається в школі як друга. За переписом 2000 року 230 осіб назвали себе носіями цієї мови в США.

Спорідненість вакаських мов було вперше відзначено Ф. Боасом, основні звукові відповідності між ними описав Е. Сепір.

Найкраще описані квакіутль і нутка. Зараз реалізується цілий ряд проектів по опису і збереженню вакаських мов.