Змішані мови — Вікіпедія

Змішана мова — мова, що виникає в умовах широко розповсюдженої двомовності. Основна відмінність змішаної мови від піджина в тому, що при виникненні піджину є мовний бар'єр — контактуючі люди не знають мови один одного й змушені спілкуватися піджином, щоб вирішувати загальні питання. Змішана же мова виникає в умовах повної двомовності, коли представники групи досить добре володіють обома мовами, щоб зіставляти їхні елементи й запозичити ті або інші в нову мову. При цьому мова йде саме про створення мови (з фіксованими правилами, лексикою тощо), а не про звичайне при двомовності змішання кодів.

Класичними прикладами змішаних мов є мідновська мова (мова алеутського населення острова Мідний в Росії) та мічиф (розповсюджений в Канаді). До змішаних мов іноді також відносять суржик, трасянку та деякі інші мовні форми.

Список змішаних мов

[ред. | ред. код]
  • Мідновська мова (Росія)
  • Англо-романи (Велика Британія)
  • Утуньхуа (Китай)
  • Какчикелей-кіче (Гватемала)
  • Кальявалья (Болівія)
  • Кало (Іспанія)
  • Камто (ПАР)
  • Ломаврен (Вірменія)
  • Малаві ломве (Малаві)
  • Мбугу (Танзанія)
  • Медія ленгуа (Еквадор)
  • Мічиф (США)
  • Нгулуван (Мікронезія)
  • Нко (Гвінея)
  • Мандрівна данська (Данія)
  • Мандрівна норвезька (Норвегія)
  • Романо-грецька (Греція)
  • Романо-сербська (Сербія)
  • Суржик (Україна)
  • Таврінгер романі (Швеція)
  • Тагдал (Нігер)
  • Трасянка (Білорусь)
  • Шелта (Ірландія)
  • Е (Китай)
  • Ерромінчела (Іспанія, на основі баскської та циганської)
  • Яніто (Гібралтар)