Дутар — Вікіпедія

Дута́р (перс. دو تار‎ , узб. dutor, тадж. дутор, від перс. дотар: до «два» «+» тар «струна») — струнний щипковий музичний інструмент, поширений у різних різновидах у багатьох народів і країнах Близького Сходу, Середньої та Центральної Азії, зокрема, у персів, таджиків (дутор), туркменів, узбеків.

Дутар (дутор) складається з корпусу грушоподібної форми, що переходить у довгу шийку з грифом, з 13–20 нав'язнимі, жильними ладами. Має 2 струни (шовкові або кишкові).

Налаштування струн дутару — по квартах, іноді по квінтах.

На основі народного дутару в Узбекистані сконструйовано сімейство оркестрових (дутар, прима, альт, бас та контрабас), яке увійшло до складу узбецького оркестру народних інструментів.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерело-посилання

[ред. | ред. код]