Економіка Афганістану — Вікіпедія

Економіка Афганістану
Міністерство фінансів Афганістану, Кабул, 2002 рік
Валюта	афгані
Фінансовий рік	21 грудня - 20 грудня
Організації	WTO
Статистика
ВВП	▲ $62,32 млрд. (2015)
Зростання ВВП	▲ 1,5 % (2015)
ВВП на душу населення	$1 900 (2015)
ВВП за секторами	сільське господарство — 24 %; промисловість — 21 %; сфера послуг — 55 % (2015)
Інфляція (ІСЦ)	— 1,5 % (2015)
Населення поза межею бідності	36 % (2008/09)
Індекс Джіні	33,7 (2008)
Робоча сила	7,983 млн. (2013)
Робоча сила за секторами	сільське господарство — 78,6 % промисловість — 5,7 % послуги 15,7 % (2008/09)
Безробіття	35 % (2008)
Галузі виробництва	дрібносерійне виробництво цегли, текстиль, мило, меблі, взуття, добрива, одяг, продукти харчування, безалкогольні напої, мінеральна вода, цемент; вовняні килими ручної роботи; природний газ, вугілля, мідь
Зовнішня діяльність
Експорт	$2,679 млрд. (2013)
Експортні товари	опій, фрукти та горіхи, вовняні килими ручної роботи, шерсть, бавовна, шкури і шкурки, коштовне й напівкоштовне каміння
Партнери	Індія 42,2 %  Пакистан 28,9 %  Таджикистан 7,6 % (2015)
Імпорт	$12,19 млрд. (2013)
Імпортні товари	техніка та інші товари, продукти харчування, текстиль, нафтопродукти
Партнери	Пакистан 38,6 %  Індія 8,9 %  США 8,3 %  Туркменістан 6,2 %  КНР 6 %  Казахстан 5,9 %  Азербайджан 4,9 % (2015)
Державні фінанси
Борг	$1,28 млрд. (2010/11)
Доходи	$1,7 млрд. (2015)
Витрати	$6,639 млрд. (2015)
Головне джерело: CIA World Fact Book[1]

Афганістан — аграрна країна. Частка продукції сільського господарства у ВВП близько 52,6 %, промисловості — близько 25,5 % (1990). ВВП — $ 3,1 млрд(1987). ВВП на душу населення — $155-160 (1987). Головні галузі промисловості: нафтова та газова, текстильна, хімічна, харчова, килимова. Експорт: природний газ, сухофрукти, килими, каракуль. Імпорт: машини, нафтопродукти, текстиль. Зовнішньоторговельні партнери — країни СНД, Японія, Пакистан, Чехія, Словаччина, Індія. Транспорт г.ч. автомобільний. Мережа автомобільних доріг має протяжність 21 000 км, з них 2800 км з твердим покриттям. Прокладено два газопроводи: з Туркменістану в Шінданд і з Узбекистану в Баграм. В Кабулі — міжнародний аеропорт.

До 1930-х років промисловість в Афганістані була надто слабо розвинена. Після 1932 приватний Афганський національний банк (Банк-і-Меллі) почав будівництво ряду промислових об'єктів — бавовняної фабрики в Хумрі, цукрового заводу в Баглані і ткацької фабрики в Кандагарі.

У п'ятирічних економічних планах починаючи з 1956 акцент робився на стимулювання державного сектора. Були споруджені або модернізовані гідроенергетичні вузли в Суробаї, Хумрі, Наглу, Дарунті, Махіпарі і інш. Усього вироблялося бл. 430 млн кВт·год. електроенергії, з них приблизно 58 % на ГЕС, а 42 % — на ТЕС. Були побудовані цементні заводи в Джабаль-ус-Сіраджі і Хумрі.

У кінці 1960-х — на початку 1970-х років виникли нові галузі промислового виробництва, включаючи виробництво родзинок і випуск м'ясних консервів, текстильних виробів і виготовлення лікарських препаратів. Туризм став важливим джерелом надходження валюти, в 1978 Афганістан відвідали понад 100 тис. іноземних туристів.

Внаслідок військових дій, які тривають понад 20 останніх років економіка Афганістану прийшла в повний занепад. Приблизно третина населення покинула країну, і станом на початок XXI ст. на території Пакистану залишаються бл. 1,2 млн, а території Ірану — 1,4 млн афганських біженців. Зруйновано багато підприємств, порушені транспортні і торгові зв'язки між окремими частинами країни і іншими державами. У 1998 вся економіка країни, крім сільського господарства, залежала від транзитної торгівлі.

У 2016 р. країна стала членом СОТ.

• Корисні копалини Афганістану,
• Гірнича промисловість Афганістану,
• Історія освоєння мінеральних ресурсів Афганістану,
• Геологія Афганістану.

• Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X

1. ↑ Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.