Експлорер С-1 — Вікіпедія

Експлорер С-1
Експлорер-7, однотипний Експлореру С-1
Основні параметри
COSPAR ID	EXP-7X
NORAD ID (TLE)	F00070 (мапа)
Тип апарата	науковий
Штучний супутник	Землі
Обертів	0
Дата запуску	15 липня 1959, 17:37:03 UTC
Ракета-носій	Джуно-2
Космодром	Мис Канаверал, СК-5
Технічні параметри
Маса	41,4
Розміри	діаметр 75 см, висота 75 см

«Експло́рер С-1» (англ. Explorer S-1 — дослідник), інші назви Explorer 7X, NASA S-1 — американський науковий космічний апарат типу С-1, невдало запущений за програмою «Експлорер»^[1]. Апарат мав вимірювати сонячне випромінювання в рентгенівській і водневій лініях спектра, досліджувати енергетичні частинки і важкі первісні промені. Додатково апарат мав вивчати пробивну здатність мікрометеоритів, розпилення молекул і тепловий баланс Землі.

Апарат складався з двох зрізаних конусів зі скловолокна, приєднаних до центральної циліндричної алюмінієвої секції. Найбільший діаметр був 75 см, висота усього апарата 75 см. Дві перехрещені дипольні антени для телеметрії з потужністю 1 Вт і робочою частотою 20 МГц розташовувались всередині центральної секції та частково стирчали назовні. На нижній частині апарата була змонтована антена з робочою частотою 108 МГц, що використовувалась для роботи радіомаяка, На поверхні центральної секції розташовувались п'ять болометрів для вимірювання випромінювання сонячної енергії і три детектори мікрометеоритів з сульфіду кадмію. В основі верхнього конуса розташовувались циліндрична іонна камера з віконцем зі фториду літію і циліндрична камера рентгенівського випромінювання з берилієвим віконцем. Біля вершини верхнього конуса розташовувався лічильник Гейгера. У центральній частині верхнього конуса розташовувалась іонізаційна камера для реєстрації первісних космічних променів.

Живлення мали забезпечувати приблизно 3000 сонячних елементів, прикріплених до верхнього і нижнього конусів. Додатковим джерелом живлення були 15 нікель-кадмієвих акумуляторів, розташованих вздовж внутрішньої поверхні циліндричної секції, вони також мали допомагати підтримувати необхідну швидкість обертання, оскільки стабілізація мала здійснюватись обертанням апарата навколо поздовжньої осі.

15 липня 1959 року о 17:37:03 UTC ракетою-носієм «Джуно-2» з космодрому «Мис Канаверал» відбувся запуск апарата серії «Експлорер»^[2]. Після запуску несправність електричної системи відключила систему управління, тому відповідальний за безпеку польоту видав команду на самознищення ракети після 5,5 с польоту.

• Експлорер С-1 [Архівовано 23 березня 2012 у Wayback Machine.] Каталог НАСА(англ.)
• Експлорер-7 [Архівовано 28 березня 2012 у Wayback Machine.] Каталог НАСА(англ.)
• С-1 Енциклопедія астронавтики(англ.)
• Експлорер С-1 Космічна енциклопедія(англ.)