Еллінізація — Вікіпедія

Одна з мозаїк Делоса, Греція, що має символ пунійсько-фінісійської Богині Таніт

Еллінізація — це процес прийняття грецької культури, релігії, мови та ідентичності негрецькими народами. В античний період колонізація часто призводила до еллінізації корінних народів; в елліністичний період багато територій, завойованих Александром Македонським, були еллінізовані; за часів Східної Римської (Візантійської) імперії значна частина її території була еллінізована.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Перше відоме вживання дієслова, що означає «еллінізувати», було в грецькій мові (дав.-гр. ἑλληνίζειν) і належить Фукідіду (V ст. до н.е.), який писав, що амфілохійські аргівці[en] були еллінізовані амбракійцями, що свідчить про те, що це слово, можливо, вже означало щось більше, ніж перехід з інших мов на грецьку.[1] Схоже слово, еллінізм, яке часто використовується як синонім, вживається у Другій книзі Макавеїв[2] (бл. 124 р. до н.е.) та в Дії апостолів[3] (бл. 80–90 рр. н.е.) на позначення чогось явно більшого, ніж переходу на грецьку мову.


Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Hornblower, 2014, с. 359
  2. [[|2 Maccabees]] 4:13NRSV
  3. [[|Acts]] 6:1ESV,[[|Acts]] 9:29ESV