Еміль Крепелін — Вікіпедія

Еміль Крепелін
нім. Emil Kraepelin
Ім'я при народженнінім. Emil Wilhelm Magnus Georg Kraepelin
Народився15 лютого 1856(1856-02-15)[2][3][…]
Нойштреліц, Мекленбург-Передня Померанія, НДР[5]
Помер7 жовтня 1926(1926-10-07)[1][2][…] (70 років)
Мюнхен, Веймарська республіка, Німецький Райх[5]
·пневмонія
ПохованняБерґфрідгоф
Країна Веймарська республіка
Діяльністьпсихіатр, викладач університету
Alma materЛейпцизький університет і JMU
Науковий керівникFranz von Rineckerd і Вільгельм Вундт
ВчителіBernhard von Guddend
Відомі учніEduard Robert Michelsond, Дарашкевич Леон Людвігович, Axel Oehrnd, Albert Behrd, Arved Bertelsd, Henryk Higierd, Gustav Aschaffenburgd, Robert Gauppd, Maurycy Ursteind і Ernst Rüdind
Знання мовнімецька[6][7]
ЗакладДерптський імператорський університетd, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Університет Ерлангена—Нюрнберга і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
ЧленствоШведська королівська академія наук і Королівське фізіографічне товариство в Лундіd
ПартіяНімецька вітчизняна партія
БатькоKarl Kraepelind
Брати, сестриKarl Kraepelind
Автограф

Емі́ль Вільге́льм Ма́гнус Гео́рг Кре́пелін (нім. Emil Wilhelm Magnus Georg Kraepelin; 15 лютого 1856(18560215), Нойштреліц — 7 жовтня 1926, Мюнхен) — німецький психіатр.

Відомий як основоположник сучасної нозологічної концепції в психіатрії та класифікації психічних захворювань. Засновник учення про «dementia praecox» — історичний прообраз шизофренії[8]. Творець близької до сучасної концепції маніакально-депресивного психозу[9] та параної. Зробив значний внесок у дослідження вродженого слабоумства й істерії, психопатологію[10]. Був першопрохідцем транскультуральної психіатрії та психофармакології.

Вибрані праці

[ред. | ред. код]
  • Компендіум психіатрії. Для використання студентами і лікарями / Compendium der Psychiatrie. Zum Gebrauche für Studirende und Aerzte. Abel, Leipzig 1883 (онлайн) (перше видання знаменитого підручника);
  • Психіатрія. Підручник для студентів та лікарів / Psychiatrie. Ein Lehrbuch für Studierende und Ärzte. (різні видання мають трохи відмінні назви)
(1. Auflage) Compendium der Psychiatrie zum Gebrauche für Studirende und Aerzte. Abel Verlag, Leipzig 1883
2., gänzlich umgearbeitete Auflage. Psychiatrie. Ein kurzes Lehrbuch für Studirende und Aerzte. Abel Verlag, Leipzig 1887 онлайн
3., vielfach umgearbeitete Auflage. Psychiatrie. Ein kurzes Lehrbuch für Studirende und Aerzte. Leipzig, Abel, 1889 (Abel‘s medizinische Lehrbücher) онлайн [Архівовано 10 липня 2020 у Wayback Machine.]
4., vollständig umgearb. Auflage. Leipzig: Abel, 1893
5., vollständig umgearbeitete Auflage 1896. J. A. Barth, Leipzig (онайн [Архівовано 9 липня 2020 у Wayback Machine.])
6., vollständig umgearbeitete Auflage 1899, 2 Bde. (Digitalisate: I, II)
7., vielfach umgearbeitete Auflage. Psychiatrie. Ein Lehrbuch für Studierende und Ärzte. 2 Bde. 1903 und 1904
8., vollständig umgearbeitete Auflage Bd. I—IV. Ein Lehrbuch für Studierende und Ärzte. Johann Ambrosius Barth Verlag, Leipzig 1909—1915 (онлайн: Bd. I, II, III, IV)
(mit Johannes Lange) 9., vollständig umgearbeitete Auflage. Psychiatrie. Bd. I, Allgemeine Psychiatrie, von Johannes Lange. Bd. II, Klinische Psychiatrie, Erster Teil, von Emil Kraepelin. Barth Verlag, Leipzig 1927.
  • Вступ до психіатричної клініки / Einführung in die psychiatrische Klinik.
(1. Auflage) Leipzig 1901 онлайн
3., völlig umgearb. Aufl., Leipzig 1916 онлайн
4., völlig umgearb. Aufl., 3 Bde., Leipzig, Johann Ambrosius Barth, 1921
  • До психології кумедного / Zur Psychologie des Komischen. In: Philosophische Studien. Band 2, 1885, S. 128—160, 327—361 (онлайн [Архівовано 11 липня 2020 у Wayback Machine.]).
  • Про вплив на деякі прості психічні процеси певних медикаментів / Ueber die Beeinflussung einfacher psychischer Vorgänge durch einige Arzneimittel. Fischer, Jena 1892 (Digitalisat und Volltext // Німецький текстовий архів).
  • Про гігієну праці / Zur Hygiene der Arbeit. Fischer, Jena 1896
  • Про мовні проблеми вві сні / Über Sprachstörungen im Traume. Engelmann, Leipzig 1906
  • Століття психіатрії / Ein Jahrhundert Psychiatrie. Ein Beitrag zur Geschichte menschlicher Gesittung. Berlin 1918.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Крепелин Эмиль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ Who Named It?
  5. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. ↑ CONOR.Sl
  8. ↑ Тиганов А. С., т. 1, 1999, с. 91.
  9. ↑ Каннабих, 1928.
  10. ↑ Т. Б. Дмитриева, В. Н. Краснов, Н. Г. Незнанов, В. Я. Семке, А. С. Тиганов. Психиатрия: национальное руководство. — Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2009. — С. 333. — 1000 с. — 5000 экз. — ISBN 978-5-9704-0664-9.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еміль_Крепелін&oldid=41495612