Епікондиліт — Вікіпедія

Епікондиліт
Лівий ліктьовий суглоб, показані задні та радіальні зв'язки.
Спеціальність	медична реабілітація
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	FB55.1
МКХ-10	M77.1
DiseasesDB	12950
MedlinePlus	000449
eMedicine	orthoped/510
MeSH	D013716
Tennis elbow у Вікісховищі

Епікондиліт — дегенеративно-дистрофічний процес у місцях прикріплення м'язів до надвиростка плечової кістки. Цей процес супроводжується реактивним запаленням сусідніх тканин.^[1][2] Є симптомом деяких хвороб.

Клінічно виділяють зовнішній епікондиліт плеча (так званий тенісний лікоть), який зустрічається частіше, і внутрішній епікондиліт плеча. Зовнішній епікондиліт виникає переважно у осіб, які роблять часто повторювані, стереотипні рухи (розгинання і супінація передпліччя), наприклад, у масажистів, малярів, теслярів, гравців в теніс, і буває зазвичай правостороннім. Іноді епікондиліт є наслідком прямої травми ліктя або може бути викликаний одноразовим інтенсивним навантаженням (наприклад, перенесенням важкої валізи). Чоловіки страждають частіше від жінок.

Включають:

• біль при напрузі м'язів,
• біль, що локалізується в ліктьовому або плечовому суглобі з іррадацією в передпліччя,
• різкий біль при натисканні на область болю.

Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.

Лікування епікондиліта проводиться консервативно і амбулаторно. Комплекс лікувальних заходів при такій патології передбачає проведення голкорефлексотерапії в поєднанні з фармакопунктурою. Для підвищення ефективності лікування особлива увага приділяється виявленню та усуненню больових тригерних точок. Це особливо важливо у пацієнтів з хронічним і рецидивуючим перебігом епіконділіта. Також у ряді випадків ефективне призначення і проведення постізометричної релаксації напружених м'язів, залучених у запальний процес.

Поліпшення самопочуття і регрес больових відчуттів спостерігається вже в перші дні лікування. Повний курс лікування епіконділіта триває, як правило, 10 — 15 сеансів. На час лікування необхідно виключити фізичні навантаження. При необхідності можна використовувати налокітники або пов'язку з еластичного бинта у вигляді вісімки. Після "купірування" больового синдрому пацієнт може приступати до лікувальної фізкультури, а надалі й до спортивних навантажень з поступовим їх збільшенням.

Наразі найсучаснішим і найефективнішим методом лікування епікондиліту є ударно-хвильова терапія. Вона знімає біль, запалення м'яких тканин та прибирає тригери вже під час перших сеансів. На час проходження лікування рекомендовано зменшити фізичні навантаження на руку^{[джерело?]}.

• Бурсит
• Міозит

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (квітень 2019)