Ескадрені міноносці типу E та F — Вікіпедія

Проєкт
Назва: Ескадрені міноносці типу E та F
Будівники:
Оператори:
Попередник: типу C та D
Наступник: типу G та H
У експлуатації: 21 квітня 1932 — 1968
Заплановано: 18
Побудовано: 18
Втрачено: 9+1
Основні характеристики
Тип: ескадрені міноносці
Водотоннажність:
  • Серійні кораблі:
  • 1405 — 1428 т (стандартна)
  • 1940 — 1970 т (повна)
  • лідери:
  • 1495 — 1519 т (стандартна)
  • 2050 — 2080 т (повна)
Довжина:
Ширина:
  • 10,13 м
  • лідери 10,29 м
Висота:
  • 3,81 м (згодом 3,96 — 4,01)
  • лідери 4,04 м
Двигуни:
Рушій: 2
Швидкість:
  • 35,5 вузлів (65,7 км/год)
  • лідери 36,75 вузлів
Дальність
плавання:
Екіпаж:
Озброєння:

Ескадрені міноносці типу E та F (англ. E and F-class destroyer) — клас військових кораблів з 18 ескадрених міноносців, що випускалися британськими суднобудівельними компаніями з 1932 по 1935 роки. Ескадрені міноносці цього типу входили до складу Королівського військово-морського флоту Великої Британії. Пізніше 3 корабля цього типу були передані до Королівського ВМФ Канади, та по 1 — до ВМС Греції та Домініканської Республіки. Есмінці використовували у 30-х роках та за часів Другої світової війни. У морських боях та битвах було втрачено 9 кораблів цього типу, десятий був списаний через отримані серйозні конструктивні пошкодження.

Цей тип британських ескадрених міноносців належав до п'ятої та шостої серії міжвоєнних серійних есмінців (так звані «стандартні» есмінці).

Ескадрені міноносці типу E та F

[ред. | ред. код]

Королівський військово-морський флот Великої Британії

[ред. | ред. код]

Ескадрені міноносці типу «E»

[ред. | ред. код]
Корабель Номер вимпелу Виготовлювач Закладено Спущено У строю Статус
«Еко» H23 William Denny & Brothers, Дамбартон 20 березня 1933 16 лютого 1934 22 жовтня 1934 У 1944 переданий до Королівських ВМС Греції (перейменований на «Наварінон»); в 1956 виключений зі складу флоту, розібраний на металобрухт
«Екліпс» H08 William Denny & Brothers, Дамбартон 22 березня 1933 12 квітня 1934 29 листопада 1934 24 жовтня 1943 року підірвався на міні поблизу Калімносу, Греція
«Електра» H27 Hawthorn Leslie & Company, Геббурн 15 березня 1933 15 лютого 1934 13 вересня 1934 27 лютого 1942 року потоплений японським легким крейсером «Дзіндзу» в битві в Яванському морі
«Енкаунтер» H10 Hawthorn Leslie & Company, Геббурн 15 березня 1933 29 березня 1934 2 листопада 1934 1 березня 1942 року потоплений після отримання важких пошкоджень у бою з японськими важкими крейсерами «Ашігара» та «Миоко» в битві в Яванському морі
«Ескапада» H17 Scotts Shipbuilding and Engineering Company, Грінок 30 березня 1933 30 січня 1934 30 серпня 1934 проданий на металобрухт 17 травня 1947
«Ескорт» H66 Scotts Shipbuilding and Engineering Company, Грінок 30 березня 1933 29 січня 1934 30 жовтня 1934 11 липня 1940 року зазнав важких пошкоджень у результаті торпедування італійським підводним човном «Марконі»; затонув при буксируванні північніше Алжиру
«Еск» H15 Swan Hunter & Wigham Richardson, Волсенд 24 березня 1933 19 березня 1934 28 вересня 1934 31 серпня 1940 року затонув у результаті підриву на міні поблизу острову Тесел Нідерланди
«Експрес» H61 Swan Hunter & Wigham Richardson, Волсенд 24 березня 1933 29 травня 1934 2 листопада 1934 У червні 1943 переданий до Королівських ВМС Канади (перейменований на HMCS «Гатино»); у 1955 виключений зі складу флоту, розібраний на металобрухт
«Ексмаут» H02 (лідер ескадрених міноносців) HMNB Portsmouth, Портсмут 15 травня 1933 7 лютого 1934 9 листопада 1934 21 січня 1940 року потоплений німецьким підводним човном U-22 у Морі-Ферт

Ескадрені міноносці типу «F»

[ред. | ред. код]
Корабель Номер вимпелу Виготовлювач Закладено Спущено У строю Статус
«Фейм» H78 Parsons Marine Steam Turbine Company, Волсенд 5 липня 1933 28 червня 1934 26 квітня 1935 У лютому 1949 переданий до ВМС Домініканської Республіки (перейменований на «Дженераліссімо»); в 1962 перейменований на «Санчес»; в 1968 виключений зі складу флоту, розібраний на металобрухт
«Фіерлес» H67 Cammell Laird, Беркенгед 17 липня 1933 12 червня 1934 22 грудня 1934 12 липня 1941 року торпедуваний італійським літаком у Середземному морі; затонув 23 липня 1941
«Файрдрейк» H79 Parsons Marine Steam Turbine Company, Волсенд 5 липня 1933 28 червня 1934 30 травня 1935 17 грудня 1942 року торпедований німецьким підводним човном U-211
«Форсайт» H68 Cammell Laird, Беркенгед 21 липня 1933 29 червня 1934 15 травня 1935 13 серпня 1942 року загинув після торпедування італійськими торпедоносцями під час операції «П'єдестал»
«Форестер» H74 J. Samuel White, Коуз 15 травня 1933 28 червня 1934 29 березня 1935 у січні 1946 року проданий на металобрухт
«Форчун» H70 John Brown & Company, Клайдбанк 25 липня 1933 29 серпня 1934 27 квітня 1935 31 травня 1943 переданий до Королівських ВМС Канади (перейменований на HMCS «Саскачеван»); 28 січня 1946 виключений зі складу флоту, розібраний на металобрухт
«Фоксхаунд» H69 John Brown & Company, Клайдбанк 21 серпня 1933 12 жовтня 1934 6 червня 1935 8 лютого 1944 переданий до Королівських ВМС Канади (перейменований на HMCS «К'Аппель»); 27 травня 1946 виключений зі складу флоту, розібраний на металобрухт
«Ф'юрі» H76 J. Samuel White, Коуз 19 травня 1933 10 вересня 1934 18 травня 1935 21 червня 1944 року поблизу узбережжя Нормандії отримав серйозні пошкодження в результаті підриву на морській міні; 18 вересня 1944 розібраний на металобрухт
«Фокнор» H62 (лідер ескадрених міноносців) Yarrow Shipbuilders, Глазго 31 липня 1933 12 червня 1934 24 травня 1935 21 січня 1946 року проданий на металобрухт. Розібраний у квітні 1946

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • English, John (1993). Amazon to Ivanhoe:British Standard Destroyers of the 1930s. Kendal, England: World Ship Society. ISBN 0-905617-64-9.
  • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0-85177-146-7

Примітки

[ред. | ред. код]