Шлюпи типу «Блек Свон» — Вікіпедія
Шлюпи типу «Блек Свон» | ||
---|---|---|
Black Swan-class sloop | ||
HMS Black Swan (L57), 1945 рік | ||
Служба | ||
Тип/клас | шлюпи | |
Попередній клас | Шлюпи типу «Ігрет» | |
Держава прапора | Велика Британія | |
Належність | Військово-морські сили Великої Британії Військово-морські сили Німеччини Військово-морські сили Індії | |
Корабельня | ||
Замовлено | 42 | |
Спущено на воду | 12 + 25 модифікованих | |
На службі | 1939–1981 | |
Загибель | 6 | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику Битва на Середземному морі Корейська війна Інцидент на Янцзи | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 1250 тонн 1350 тонн (модифіковані) | |
Довжина | 91,29 м | |
Ширина | 11,43 м 11,73 м (модифіковані) | |
Осадка | 3,4 м. | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 2 × парові турбіни | |
Гвинти | 2 | |
Потужність | 3600 4 600 (модифіковані)к.с. | |
Швидкість | 19 20 (модифіковані) вузлів | |
Екіпаж | 180 190 (модифіковані)офіцерів та матросів | |
Озброєння | ||
Артилерія | 6 × 102-мм гармат QF 4 inch Mk XVI | |
Торпедно-мінне озброєння | 40 100 глибинних бомб | |
Зенітне озброєння | 2 × 40-мм корабельна гармата Vickers QF 2 pounder Mark II 4 × 12,5 мм кулемета Vickers .50 (оригінальний тип) (6 × 2) 20-мм зенітна гармат «Ерлікон» (модифіковані) |
Шлюпи типу «Блек Свон» і шлюпи модифікованого типу «Блек Свон» були двома типами шлюпів Королівського флоту та Королівського флоту Індії. Дванадцять «Блек Свон» були спущені на воду між 1939 і 1943 роками, включаючи чотири для Королівського флоту Індії. Двадцять п'ять модифікованих «Блек Свон» були спущені на воду між 1942 і 1945 роками, включаючи два для Королівського флоту Індії, замовлення на декілька кораблів.
Як і корвети, шлюпи того періоду були спеціалізованими кораблями протичовнової оборони. Корвети були засновані на комерційній конструкції з двигунами потрійного розширення, шлюпи були більш звичними на той період військово-морськими кораблями з турбінами. Шлюпи були більшими та швидшими з важким озброєнням 4-дюймовими гарматами, спроможними підніматися на великий кут, з ефективними можливостями керувати зенітним вогнем через аналоговий коп'ютер Fuze Keeping Clock, зберігаючи при цьому великі протичовнові можливості. Вони були спроектовані таким чином, щоб мати більший радіус дії, ніж есмінець, за рахунок нижчої максимальної швидкості, залишаючись здатними випереджати надводні підводні човни типу VII та типу IX.[1]
Під час Другої світової війни шлюпи типу «Блек Свон» потопили 29 підводних човнів. Найвідомішим командиром шлюпа був капітан Фредерік Джон Вокер. Його шлюп «Старлінг» став одним із найуспішніших мисливців за підводними човнами, взявши участь у потопленні одинадцяти підводних човнів[2]. Після війни шлюпи продовжували служити Королівському флоту, ВМС Єгипту, ВМС Індії, ВМС Пакистану та ВМС Західної Німеччини. У квітні 1949 року Комуністична народно-визвольна армія атакувала шлюп «Аметист» на річці Янцзи.[3] Кілька шлюпів типу «Блек Свон» брали участь у Корейській війні[4].
- ↑ Chesneau, Roger (1980). Conway's All the world's fighting ships, 1922-1946. London: Conway Maritime Press. с. 57. ISBN 0-85177-146-7. OCLC 7734153.
- ↑ Blair, Clay (2000). Hitler's U-boat war. с. 511. ISBN 0-304-35261-6. OCLC 42367141.
- ↑ Izzard, Brian (2015). Yangtze Showdown: China and the Ordeal of the HMS Amethyst. Seaforth Publishing. с. 140.
- ↑ Royal Navy Organisation and Ship Deployment 1947-2013. naval-history.net. Процитовано 29 грудня 2022.
Це незавершена стаття про військові кораблі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |