Жіль Леруа — Вікіпедія

Жіль Леруа
фр. Gilles Leroy
Народився28 грудня 1958(1958-12-28)[1][2] (65 років)
Баньє, Франція
ГромадянствоФранція Франція
Діяльністьписьменник, біограф, прозаїк-романіст, есеїст
Alma materЛіцей Ланакаль
Мова творівфранцузька
Magnum opusAlabama Song[d]
ПреміїГонкурівська премія
Сайт: gillesleroy.net

CMNS: Жіль Леруа у Вікісховищі

Жіль Леруа (фр. Gilles Leroy, нар. 28 грудня 1958, Баньє) — французький письменник і драматург, лауреат Гонкурівської премії (2007) за роман «Пісня Алабами».

Біографія

[ред. | ред. код]

Жіль Леруа народився 28 грудня 1958 року в Баньє (О-де-Сен), Франція. У 1975 році здобув ступінь бакалавра, а в 1979 році — ступінь магістра сучасної літератури. У кількох своїх книгах («Російський коханець», «Майстри світу», «Громадські сади» і ін.) він представив велику частину своєї біографії і, на думку критиків, досліджував проблеми у власному минулому, щоб краще зрозуміти свій життєвий шлях.

Роман Жіля Леруа «Тайнопис» (2005) було номінованона одну з найпрестижніших літературних нагород Франції — премію Медичі.

5 листопада 2007 за роман «Пісня Алабами» Жіль Леруа був удостоєний Гонкурівської премії.

Твори

[ред. | ред. код]
  • 1987 — «Хабібі»
  • 1990 — «Мама мертва»
  • 1992 — «Мадам X»
  • 1994 — «Громадські сади»
  • 1998 — «Ігрові автомати»
  • 2000 — «Чорне сонце»
  • 2002 — «Русский коханець»
  • 2004 — «Дорослішання»
  • 2007 — «Пісня Алабами»
  • 2010 — «Золя Джексон»
  • 2012 — «Спати з тими, кого ми любимо»
  • 2013 — «Ніна Сімон»
  • 2014 — «Світ за романом Біллі Боя»
  • 2017 — «В вестернах»
  • 2019 — «Диявол забирає бунтівного сина»

Українські переклади

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Babelio — 2007.
  2. Munzinger Personen