Залав'є — Вікіпедія

село Залав'є
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Громада	Теребовлянська міська громада
Код КАТОТТГ	UA61040470080032839
Основні дані
Засноване	1423
Населення	523
Площа	1,277 км²
Густота населення	426.78 осіб/км²
Поштовий індекс	48174
Телефонний код	+380 3551
Катойконіми	залав'яни, залав'янин, залав'янка
Географічні дані
Географічні координати	49°15′24″ пн. ш. 25°41′55″ сх. д. / 49.25667° пн. ш. 25.69861° сх. д. / 49.25667; 25.69861Координати: 49°15′24″ пн. ш. 25°41′55″ сх. д. / 49.25667° пн. ш. 25.69861° сх. д. / 49.25667; 25.69861
Водойми	Серет
Місцева влада
Адреса ради	48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а
Карта
Залав'є
Залав'є
Мапа
Залав'є у Вікісховищі

Зала́в'є — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет. До 2015-го підпорядковане Плебанівській сільській раді. Від 2015 у складі Теребовлянської міської громади. При Залав'ї був хутір Когутівка.

Населення — 523 особи (2015)

Поштове відділення — Підгайчицьке.

Село часто називають Залав'ї.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[1]:

Поблизу Залав'я виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.

Перша історична згадка про село датована в земських книгах міста Теребовлі 1423 роком.

Об'єднавшись із кількома хуторами село вело активний торг за лавами, за якими воно знаходилося. На цих лавах ще в княжі часи крамарі виставляли свій торг, отже село знаходилося під лавами, від чого отримало свою назву.

Залав'є не раз піддавалося нападам турків і татар, тому що знаходилося поблизу торгового шляху. Не раз воно руйнувалося повністю. Це ставалося у 1453, 1467, а також під час Зборівської битви 1649 року.

Під час розпаду Речі Посполитої і встановлення австрійської влади в селі відбувається національне піднесення. У 1848 році було скасовано панщину, освячено мішану школу. У 1900 році селяни приступили до будівництва власної церкви.

У селі була двокласова школа з українською мовою навчання, організована «Просвіта». З її ініціативи в селі було збудовано церкву 1903 року, а в 1936 — велику читальню.

Також діяли товариства «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа»^[2].

7 березня 1941 року в Залав'ї заарештовано 13 членів ОУН.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.^[3]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району^[4].

Назви піль: Збіч, Могила^[5].

Атаманюк, Баламутів, Бей, Бойко, Брездень, Василишин, Галак, Галась, Гачкевич, Герман, Гуцула, Гумницький, Деркач, Джавала, Клиновський, Кляпітура, Когут, Крупський, Кубішин, Летняк, Лялька, Магрита, Маковський, Марцінів, Миколяса, Михальський, Музичин, Наболотний, Палідвор, Пастух, Перхалюк, Роговський, Сірота, Скоморовський, Стигар, Суржишин, Сюрпіта, Туркул, Фриз, Шиманський, Шкоропад, Шугин, Якимів^[5].

• церква Пресвятої Трійці (1903, кам'яна, УГКЦ),
• каплиця Знайдення Святого Хреста (1935, РКЦ),
• «фігура» (1879).

Збережена могила УСС (1915).

Встановлено:

• пам'ятний хрест на честь скасування панщини
• пам'ятний знак до 100-річчя церкви (2003)
• меморіальну таблицю УСС.

Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення. Розташований в центрі.

Встановлений 1914 р. Робота самодіяльних майстрів.

Матеріал: камінь.

Висота — 3,5 м.^[6][7]

Діє загальноосвітня школа І ступеня.

• Федір Маковський — український фольклорист, етнограф і музикант.
• Микола Брездень — народний живописець-аматор, краєзнавець.
• Степан Гумінецький — фізик.
• Іван Панцьо — громадський діяч, господарник.
• Віктор Семчук (1991—2014) — військовик, розвідник-снайпер розвідувального відділення штабного батальйону 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів) оперативного командування «Північ» Сухопутних військ ЗСУ^[8].

• Федір Якимів — народний скульптор початку XIX ст.
• о. Ісидор Нагаєвський — професор, душпастирював у селі,
• Лонгин Цегельський — політичний діяч.

• Івахів Г., Козак В., Ониськів М., Уніят В. Залав'є // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 261—263. — ISBN 978-966-457-246-7.
• Ониськів М., Уніят В. Залав'є // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 602. — ISBN 966-528-197-6.
• Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини // Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — С. 174.
• Załawie (2), wś, pow. trembowielski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 351. (пол.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Залав'є