Залав'є — Вікіпедія

село Залав'є
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Теребовлянська міська громада
Код КАТОТТГ UA61040470080032839
Основні дані
Засноване 1423
Населення 523
Площа 1,277 км²
Густота населення 426.78 осіб/км²
Поштовий індекс 48174
Телефонний код +380 3551
Катойконіми залав'яни, залав'янин, залав'янка
Географічні дані
Географічні координати 49°15′24″ пн. ш. 25°41′55″ сх. д. / 49.25667° пн. ш. 25.69861° сх. д. / 49.25667; 25.69861Координати: 49°15′24″ пн. ш. 25°41′55″ сх. д. / 49.25667° пн. ш. 25.69861° сх. д. / 49.25667; 25.69861
Водойми Серет
Місцева влада
Адреса ради 48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а
Карта
Залав'є. Карта розташування: Україна
Залав'є
Залав'є
Залав'є. Карта розташування: Тернопільська область
Залав'є
Залав'є
Мапа
Мапа

CMNS: Залав'є у Вікісховищі

Зала́в'є — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет. До 2015-го підпорядковане Плебанівській сільській раді. Від 2015 у складі Теребовлянської міської громади. При Залав'ї був хутір Когутівка.

Населення — 523 особи (2015)

Поштове відділення — Підгайчицьке.

Село часто називають Залав'ї.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 540 99.08%
російська 5 0.92%
Усього 545 100%

Історія

[ред. | ред. код]

Поблизу Залав'я виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.

Хор «Рідної школи»

Перша історична згадка про село датована в земських книгах міста Теребовлі 1423 роком.

Об'єднавшись із кількома хуторами село вело активний торг за лавами, за якими воно знаходилося. На цих лавах ще в княжі часи крамарі виставляли свій торг, отже село знаходилося під лавами, від чого отримало свою назву.

Залав'є не раз піддавалося нападам турків і татар, тому що знаходилося поблизу торгового шляху. Не раз воно руйнувалося повністю. Це ставалося у 1453, 1467, а також під час Зборівської битви 1649 року.

Під час розпаду Речі Посполитої і встановлення австрійської влади в селі відбувається національне піднесення. У 1848 році було скасовано панщину, освячено мішану школу. У 1900 році селяни приступили до будівництва власної церкви.

Сільський чоловічий хор

У селі була двокласова школа з українською мовою навчання, організована «Просвіта». З її ініціативи в селі було збудовано церкву 1903 року, а в 1936 — велику читальню.

Також діяли товариства «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа»[2].

7 березня 1941 року в Залав'ї заарештовано 13 членів ОУН.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.[3]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району[4].

Мікротопоніми

[ред. | ред. код]

Назви піль: Збіч, Могила[5].

Найпоширеніші прізвища

[ред. | ред. код]

Атаманюк, Баламутів, Бей, Бойко, Брездень, Василишин, Галак, Галась, Гачкевич, Герман, Гуцула, Гумницький, Деркач, Джавала, Клиновський, Кляпітура, Когут, Крупський, Кубішин, Летняк, Лялька, Магрита, Маковський, Марцінів, Миколяса, Михальський, Музичин, Наболотний, Палідвор, Пастух, Перхалюк, Роговський, Сірота, Скоморовський, Стигар, Суржишин, Сюрпіта, Туркул, Фриз, Шиманський, Шкоропад, Шугин, Якимів[5].

Релігія

[ред. | ред. код]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Пам'ятник Тарасові Шевченку

Збережена могила УСС (1915).

Встановлено:

  • пам'ятний хрест на честь скасування панщини
  • пам'ятний знак до 100-річчя церкви (2003)
  • меморіальну таблицю УСС.

Пам'ятник Тарасові Шевченку

[ред. | ред. код]

Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення. Розташований в центрі.

Встановлений 1914 р. Робота самодіяльних майстрів.

Матеріал: камінь.

Висота — 3,5 м.[6][7]

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Діє загальноосвітня школа І ступеня.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Перебували

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. Д-р Ст. Годований. Дописи .// «Діло (газета)» Ч. 89, 25. 4. 1931 р. — С. 5.[1]
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. а б Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — С. 174
  6. У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 100. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  7. Рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 22 березня 1971 року № 147.
  8. Семчук Віктор Ярославович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 14 квітня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]