Глядки (Тернопільський район) — Вікіпедія

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення. Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (березень 2016) Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (березень 2016) Ця стаття може містити оригінальне дослідження. Будь ласка, удоскональте її, перевіривши сумнівні твердження й додавши посилання на джерела. Твердження, які містять лише оригінальне дослідження, мають бути вилучені. (березень 2016)

село Глядки
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Тернопільська міська громада
Код КАТОТТГ	UA61040490030087725
Основні дані
Засноване	1585
Населення	213
Територія	0.970 км²
Густота населення	280.41 осіб/км²
Поштовий індекс	47251
Телефонний код	+380 3540
Географічні дані
Географічні координати	49°40′02″ пн. ш. 25°28′23″ сх. д.H G O
Водойми	Серет
Місцева влада
Адреса ради	46001,м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5
Карта
Глядки
Глядки
Мапа
Глядки у Вікісховищі

Гля́дки — село в Україні, у Тернопільській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет, на півночі району. Діють бібліотека і фельдшерсько-акушерський пункт.

До 2018 року підпорядковувалося Чернихівській сільській раді. Населення — 213 осіб (2014)^[1].

З 2018 року увійшло до складу Тернопільської міської громади.

Цей розділ потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Причина — абсолютно неенциклопедичний стиль, нема посилань на джерела. Ви можете допомогти, переробивши його. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

Поблизу Глядок виявлено різночасові археологічні пам'ятки. Найбільше стоянок кам'яної доби — пізнього палеоліту та мезоліту, а також давньоруських поселень XII—XIII ст.

У давні часи захищала село від ворожих нападів неприступна смуга забагнених сіножатей над річкою, а з другого боку — густий, важкопрохідний ліс. З узгір'я можна було бачити всю околицю на кільканадцять кілометрів, і, здається, від слова «глядіти» пішла назва села Глядки. За переказами, поблизу села в 1649 році точилися великі бої між військами гетьмана Хмельницького і поляками, пов'язані з облогою Збаража і боями під Зборовом (село Глядки лежало на Кучманському шляху між Збаражем і Зборовом). Як свідок цих давніх боїв збереглася могила на глядецьких полях, яку називали «Хмелиськом». Про неї були записи у ґрунтово-катастральних книгах. Під час Першої світової війни там знову проходили великі бої, поля були перекопані окопами і переорані гранатами, зникла й могила. Тоді була спалена стара церква Св. Миколая, пам'ятка давньої архітектури, збудована 1764 року з тесаних масивних брусів дерева, в'язаних навхрест, з більшими виступами по кутах, з дерев'яними кілками замість цвяхів. Відбудова знищеного села почалася аж після закінчення війни, силами селян.

У давніших часах громада с. Глядки творила самостійну парафію. Але згодом її прилучили спочатку до парафії с. Висипівці, а відтак — до парафії с. Чернихів. На переломі XIX і XX ст. парохом Чернихова, Глядок і Плесковець був о. Іван Гарматій, який займався також громадською працею. За його часів постала читальня «Просвіти», позичкова каса, крамниця. У 1907 році засновано товариство «Січ». Під час визвольної війни багато глядецької молоді стало в ряди УГА (Г. Карачко не повернувся). Тривалий час у селі не було школи, дітей навчав узимку приватний учитель. У 1890 році відкрили початкову школу. До 1936 року навчання провадилося українською мовою і вчителями були українці. Тоді польська влада перетворила школу на польську і надала вчителя поляка, а в 1939 році збудувала шкільний будинок, бо досі школа приміщувалась у громадському домі разом з іншими установами. У 1922 році побудовано нову церкву і Народний дім. У 1923 році засновано кооперативу «Віра», відновлено читальню «Просвіти». За допомогою односельчан в Америці і лісничого Левандовського село збудувало гарний дім з великою театральною залою та приміщеннями для бібліотеки, кооперативи, молочарні, «Рідної школи», «Сільського господаря» тощо. При читальні працював театральний гурток. В околицях села боротьба ОУН-УПА точилася аж до початку 1950-х років. У лісах було багато криївок, тут неодноразово зупинялись сотні УПА, зокрема «Бурлаки» та «Рубачі». Через підпілля та повстанський рух пройшло 18 вихідців з Глядок, багато людей було виселено та репресовано. За радянських часів Глядки належали до сільради і колгоспу в Чернихові. Сьогодні тут діє початкова школа, клуб, бібліотека, ФАП. Сьогодні Глядки відомі в області підвищеною зацікавленістю до їхніх земель, що лежать на березі Івачівського водосховища та мають чималу рекреаційну цінність.

• Церква Святого Миколая (1922, УГКЦ).

Встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини, насипано символічну могилу воякам УПА (1990).

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

У 1832 році в селі налічувалось 386 мешканців. У 1880 році — 486 мешканців, з них: 458 греко-католиків, 18 латинників, 10 євреїв. У 1890 — приблизно 714 жителів: 654 греко-католиків, 35 католиків, 25 євреїв. У 1910 — 797 мешканців. У 1931 — 692 жителі. У 2007 році — 258 мешканців та 127 хат.

Глядки у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Тернопільщина»
	Теми у Вікіджерелах?
	Глядки у Вікісховищі?

• Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.