Замковий камінь — Вікіпедія

Замко́вий камінь, замок^[1] або ключ^[2] — клиноподібний або пірамідальний елемент кладки у вершині склепіння, арки чи плоскої перемички, укладається останнім і замикає (завершує) їх, після чого вони витримують навантаження. Замковий камінь витримує стискальні сили, завдяки цим силам і своїй формі не може випасти вниз. Часто виступає з площини арки, виділяється розмірами, має орнаментальну або скульптурну обробку, і цим виконує також декоративну функцію, служить прикрасою арок і навіть плоских перемичок.

Замковий камінь укладається останнім при зведенні арки, тому має символічне значення. Замковий камінь є емблемою Пенсільванії, оскільки цей штат був останньою, тринадцятою колонією, що проголосувала за незалежність північноамериканських колоній.

• 
  Арка дверей із замковим каменем. Сент-Оуен, острів Джерсі
• 
  Замковий камінь, сильно збільшений та оздоблений гербом
• 
  Замковий камінь як декоративний елемент на пласкій перемичці
• 
  Замковий камінь у вигляді лицаря. Будинок на вулиці Саксаганського 84/86

• Клименюк Т. М., Проскуряков В. І., Ковальчук Х. І. Ілюстрований словник архітектурних термінів. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2010. — С. 64. — 500 прим. — ISBN 978-966-553-985-8.
• Уайт Э. Робертсон Б. Архитектура: формы, конструкции, детали. Иллюстрирований справочник. — Москва : АСТ Астрель, 2009. — С. 31, 61. — 3000 прим. — ISBN 978-5-17-018511-5.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Замковий камінь