Кампаніла — Вікіпедія

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (вересень 2020)

Кампані́ла (італ. campanile) — в італійській архітектурі доби Середньовіччя і Ренесансу дзвіниця.

За плануванням кампаніла є квадратною, рідше круглою в основі. Зазвичай, кампаніла відстоїть окремо від основної будівлі храму (собору, церкви).

Вважається, що кампаніла має спільне коріння з середньовічними міськими баштами зі дзвонами (наприклад, бефруа у Бельгії та на півночі Франції).

Італійські кампаніли були заввишки у 4, 5 і більше поверхів; при цьому висота поверхів, а також розміри і кількість віконниць зазвичай збільшувались знизу догори (нижні поверхи часто взагалі були глухими), що створювало своєрідний ефект стрільчатості і спрямованості догори.

Найвідомішою кампанілою у світі є кругла в плані Пізанська башта. Іншими відомими італійськими кампанілами є кампаніла Джотто при флорентійському соборі та кампаніла Собору св. Марка в Венеції.

Найвідомішу годинникову башту Парламенту в Лондоні Біг Бен теж можна розглядати як приклад кампаніли, оформленої в стилі вікторианської готіки.

В XX ст. декілька неоготичних кампаніл було зведено в США і Австралії, переважно на території університетських кампусів.

В Україні, один із прикладів кампаніла — Церкви Покрови Пресвятої Богородиці.

• Кампаніла собору Святого Марка