Захарія Копистенський — Вікіпедія

Захарія Копистенський
Ім'я при народженні	Захарія Копистенський
Псевдонім	Азарія
Народився	друга половина XVI ст. Перемишль, Руське воєводство, Королівство Польське
Помер	21 березня 1627(1627-03-21) Київ
Поховання	Києво-Печерська лавра
Діяльність	проза
Мова творів	російська
Напрямок	полемічна література
Жанр	богословський трактат
Magnum opus	Палінодія, або книга оборони
Конфесія	православ'я

Захарія Копистенський (псевдонім Азарія; друга половина XVI ст. — 21 березня 1627) — руський шляхтич з Перемишля, український письменник, культурний і церковний діяч, архімандрит Києво-Печерського монастиря з 1624 року. Один з теоретиків концеції Київ — Другий Єрусалим^[1].

Представник роду дрібної руської шляхти — Копистенських гербу Леліва^[2], дідичним селом яких було Кописно в Перемиській землі (тепер Польща). Правдоподібно, був сином брата (братанком) Михаїла Копистенського — відомого православного єпископа, який не перейшов на унію з РКЦ.^[3] Здобув освіту в Львівській братській школі. Вільно володів грецькою і латинською мовами.

1616 року переїхав до Києва, вступив у Київське братство, де розвинув видавничу і полемічно-літературну діяльність. Того ж року написав передмову до Часослова — першої книги, виданої 20 грудня 1616 року Києво-Печерською друкарнею.

Після смерті Єлисея Плетенецького 20 листопада 1624 року Захарія Копистенський був поставлений архімандритом Києво-Печерської Лаври.

Копистенський — автор богословських трактатів: «Книга про віру єдину» (1619–1621), «Книга про правдиву єдність православних християн» (1623), передмови до «Часослова» (1616), «Бесіди на діяння святих апостолів]» (1624), Толкованіє на Апокаліпсис, (1625), «Номоканона» (1624), «Тріодь пісна» (1627), проповідей "Казанье на честном погребі Еліссеа в ієросхимомонасех Евфиміа Плетенецкого", 1625 та "Оміліа, албо казаньє на роковую память... Еліссеа... Плетенецкого", 1625, тощо.

Брав участь у полеміці разом із представниками інших християнських течій. Його найбільшим полемічним твором вважається «Палінодія, або книга оборони» (1621—1622 рр.), що була спрямована проти католицизму та унії і виражала ідею об'єднання Східної Європи під егідою православ'я.

Помер 21 березня (велика середа Страсного тижня) 1627 року. Був похований в каплиці князів Корецьких у Києво-Печерській лаврі, де була його надгробна плита з епітафією.^[4]

• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
• Дзюба О. М. Копистенський, чернече ім'я Захарія [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 130. — ISBN 978-966-00-0855-4.
• Копистенський Захарія // Довідник з історії України / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
• Захарія Копистенський. Про князів Четвертинських [Архівовано 8 травня 2014 у Wayback Machine.] // Ізборник.
• Тофтул М. Г. Копистенський Захарія // Сучасний словник з етики. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416 с. — ISBN 978-966-485-156-2.

• Копистенський, Захарія // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Копистенський Захарія // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 717. — 1000 екз.
• Ларін Ю. В. «Книга о вѣрѣ єдиной» (1619 р.) у контексті ранньої барокової полемічної літератури: дис. … канд. філол. наук: 10.01.01. — Харків, 2013. [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.] (additional link [Архівовано 14 лютого 2021 у Wayback Machine.])

• Копистенський Захарія // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Захарія Копистенський

• Твори на Ізборнику [Архівовано 23 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• Палинодія. Сочиненіе Захаріи Копыстенскаго, 1621 года // Русская историческая библіотека, издаваемая Археографическою коммиссіею. Памятники полемической литературы въ Западной Руси. — Т. 4. — Книга 1. — Петербургъ, 1878. — ст. 313—1200.