Звенигород (Московська область) — Вікіпедія

місто Звенигород
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Московська область
Муніципальний район Одинцовський район
Код ЗКАТУ: 46 430
Код ЗКТМО: 46730000001
Основні дані
Час заснування 1152
Статус міста 1781
Населення 12 900 (2010) [1]
Площа 48,1 км²[2]
Поштові індекси 143180
Телефонний код +7 +7 49869
Географічні координати: 55°44′00″ пн. ш. 36°51′00″ сх. д. / 55.733333333333° пн. ш. 36.85° сх. д. / 55.733333333333; 36.85
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Вебсторінка zvenigorod.ru
Мапа
Звенигород (Росія)
Звенигород
Звенигород
Звенигород (Московська область)
Звенигород
Звенигород

Мапа

CMNS: Звенигород у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Звенигород.

Звени́город (рос. Звенигород) — місто у Московській області РФ, відоме великою кількістю пам'яток історії та архітектури, зокрема сакральної. До 2019 року — місто обласного підпорядкування, після чого Звенигород увійшов до складу Одинцовського району.

Назва

[ред. | ред. код]

На час заснування московського Звенигорода існували вже два міста з такою назвою в Південній Русі: Звенигород у Галицькій землі і Звенигород під Києвом. Думку про «перенесення назви» з території сучасної України уперше висловив В. І. Даль у «Записках Императорскаго Русскаго Географическаго общества», наводячи паралелі з топонімами Переяслав, Владимир, Галич, чий вторинний щодо назв українських міст характер сумнівів не викликає. Походження первинних ойконімів, проте, має кілька версій. Одна з них пов'язує «Звенигород» зі словами «дзвонити», «дзвеніти», «дзвін» і тлумачить назву як «місто, де при наближенні неприятеля дзвонять у дзвони» чи «місто з багатьма церквами, дзвіницями». Але більш ймовірною уявляється гіпотеза, що виводить назви міст від давньоруських імен типу Звенислав, Звенимир чи від гідронімів з тією ж основою (Звинеч, Звиняка, Звенига тощо)[3].

Розташування

[ред. | ред. код]

Місто Звенигород розташовано на Клинсько-Дмитровській гряді Смоленсько-Московської височини на річці Москва за 46 км на захід від Москви та за 3 кілометри від залізничної станції Звенигород — кінцевого пункту лінії (16 км) від станції Голіцино на лінії Москва — Смоленськ. Середня температура січня −10 °C, липня +17 °C. Опадів 600 мм на рік.

Історія

[ред. | ред. код]
Савино-Сторожевський монастир

1152 — ймовірна дата заснування Звенигорода Юрієм Довгоруким. Однак перша згадка про місто в літописах датується 1336 та 1382 рр.

14-16 ст. — важливий сторожовий пункт на західних підступах до Москви.

1339–1492 — центр Звенигородського удільного князівства.

1382 розгромлений ханом Тохтамишом

1398–1399 — на Сторожовій горі був заснований Савино-Сторожевський монастир який згодом став заміською резиденцією царя Олексія Михайловича.

1708 Звенигород був приписаний до Московської губернії

1784 Звенигород був перебудований, отримав прямокутне планування

19 ст залишався повітовим містом зі слаборозвинутою торгівлею, 1861 року у місті нараховувалось декілька ремісничих закладів та пивоварний завод.

Станом на 2020 рік населення міста — 22 317 людей[4].

Символіка Звенигорода

[ред. | ред. код]

Звенигород мають власну символіку: герб та прапор. Сучасна версія герба ухвалена 28 березня 2003 року. Герб Звенигорода у блакитному полі срібний дзвіночок з золотими візерунками. [5] Прапор міста ухвалено 28 березня 2003 року. Це прямокутне полотнище зі співвідношенням ширини до довжини 2:3, який відтворюють гербову композицію. [6]

Російська Швейцарія

[ред. | ред. код]
Центр Звенигорода з висоти пташиного польоту

Місто часто називають «Російською Швейцарією» — завдяки мальовничій місцевості, лікувальним джерелам. Завдяки мальовничій місцевості тут проводили літній сезон письменники та художники, зокрема М. М. Карамзін (1802), О. І. Герцен (1830-40), А. П. Чехов (1884-87), І. І. Левітан, О. К. Саврасов, А. Ю. Архипов, І. Ю. Рєпін[7]. У місті знаходиться санаторій «Звенигород»[8].

Храми

[ред. | ред. код]

Звенигород був релігійним центром середньовічного Московського князівства. Передзвін — найкращий музичний супровід для огляди тутешніх середньовічних храмів, фресок Андрія Рубльова, ансамблю Савино-Сторожевського монастиря, який зберігся майже без змін з XVII століття. У місті, окрім того знаходиться Успенський собор, Вознесенський Собор, церква Олександра Невського.

Культура

[ред. | ред. код]
Докладніше: Звенигородський чин (неповний)
І. І. Левітан. Савинська Слобода, 1884 р.
  • Історико-архітектурний музей (у Савино-Сторожевському монастирі)
  • Музей С. І. Танеєва в Дюдьково
  • Ансамбль Савино-Сторожевського монастиря — головна пам'ятка архітектури міста, діючий монастир заснований у 1398 році.
  • Ансамбль колишніх садиб Єршово, Олсуф'євих, Лопухіних.
  • Культурний центр імені Любові Орлової[9]

Пам'ятки архітектури

[ред. | ред. код]

Місто Звенигород має величезну кількість пам'яток архітектури. Найцікавішими з них є Супоневський Посад, городище Дяківської культури, комплекс Савино-Сторожевського монастиря, численні приватні садиби, церква князя Олександра Невського, церква Різдва Христового, церква Різдва Пресвятої Богородиці, комплекс забудови вул. Луначарського, комплекс забудови Вознесенської площі, комплекс забудови східної частини Московської вулиці, церква Преображення Господнього. [10]

Населення[7]

[ред. | ред. код]
Рік тис. чол рік тис. чол рік тис. чол рік тис. чол
1856 2.4 1959 8.8 1998 14.5 2007 13.1
1859 1.7 1970 10.6 2000 14.0 2008 12.9
1897 2.4 1979 12.3 2001 13.7 2010 12.9
1926 3.1 1989 15.8 2003 12.2 2011 16.4
1931 3.7 1992 15.5 2005 13.7 2012 16.9
1939 6.3 1996 15.0 2006 13.4 2013 17.3

Економіка

[ред. | ред. код]

У місті налагоджено виробництво музичних інструментів, канцелярських виробів, дитячих іграшок, спортивного інвентарю, галантерейних виробів.

Видатні особи, пов'язані зі Звенигородом

[ред. | ред. код]

[11]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Численность населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. ↑ Регионы России: основные социально-экономические показатели городов, 2007, статистический сборник — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  3. ↑ Е. М. Поспелов. Топонимический словарь Московской области. — М. : Инфомационно-издательский дом «Профиздат», 2000. — С. 100-101. (рос.)
  4. ↑ Мособлстат. Оценка численности постоянного населения Московской области на 1 января 2020 года и в среднем за 2019 год по муниципальным образованиям (Російська) . Мособлстат. Архів оригіналу за 6 червня 2020.
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 5 квітня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ http://kulturnoe-nasledie.ru/search.php?query=%E7%E2%E5%ED%E8%E3%EE%F0%EE%E4&go.x=27&go.y=3[недоступне посилання з липня 2019]
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Звенигород_(Московська_область)&oldid=38930841