Іл-114 — Вікіпедія

Іл-114
Тип	пасажирський літак для місцевих авіаліній
Розробник	КБ Іллюшина
Виробник	ТАВОіЧ
Перший політ	29 березня 1990[1]
Початок експлуатації	в РФ - весна 2001
Статус	експлуатується
Виготовлено	20[2], із них 2 не літало
Іл-114 у Вікісховищі

Іл-114 — сімейство двохдвигунових турбогвинтових літаків для місцевих авіаліній. Перший політ 29 березня 1990 року.

На початку 1980-х років ОКБ ім. Іллюшина виступило з ініціативною пропозицією про створення нового турбогвинтового пасажирського 60-містного літака для місцевих авіаліній Іл-114. В той період багато закордонних фірм вело розробки аналогічних літаків з ТГД — ATR-42 (ATR-72), Fokker 50, Dash 8-300, SAAB 2000. Запропонований проект літака Іл-114 розглядався як заміна застарілому Ан-24, котрий вже перестав задовільняти вимогам часу. Парк літаків Ан-24 став швидко скорочуватися через вироблення ресурсу. Літак Іл-114 призначався для заміни також на ряді місцевих ліній турбореактивних літаків Як-40 і Ту-134. Ініціатива ОКБ була підтримана, і в 1986 році вийшла постанова Ради Міністрів СРСР про розробку літака.

Літак Іл-114 призначений для експлуатації з відносно коротких ЗПС, що мають бетонне або щільне ґрунтове покриття. У його конструкцію закладено принцип автономності від наземних джерел живлення, що дозволяє використовувати його в малообладнаних аеропортах, розширюючи таким чином географію його застосування.

На літаку використовується високоефективне крило, спроектоване в ОКБ спільно з ЦАГІ. Механізація крила (двохщілеві закрилки) дозволяє здійснювати зліт і посадку з ЗПС завдовжки менше 1600 м. При розробці літака особливу увагу було приділено зниженню рівня шуму, як на місцевості, так і в кабіні. Для цієї мети були розроблені шестилопатеві малошумні гвинти СВ-34 (виробництва ВАТ «НВП Аеросила» (Ступіно)) із системою синхронізації їх обертання по частоті і фазах. Крім цього, збільшено зазор між кінцями лопатей і обшивкою фюзеляжу. У перспективі очікується використання на літаку ТГД потужністю близько 2800 к.с.

Літак оснащений цифровим комплексом авіоніки ЦПНК-114 з п'ятьма кольоровими багатофункціональними дисплеями, розробленими вітчизняними фірмами за сприяння ДержНДІ АС і НІІА. Навігаційне обладнання дозволяє здійснювати посадку в погодних умовах по категорії II ІКАО. За бажанням замовників літак може бути обладнаний авіоникою зарубіжного виробництва.

Дослідний літак Іл-114 виконав перший політ 29 березня 1990 року^[1]. Командир повітряного судна — Білоусов В'ячеслав Семенович — заслужений льотчик-випробувач. Льотні та сертифікаційні випробування проходили в різних кліматичних умовах в Ташкенті, Якутську і Архангельську. Літак неодноразово демонструвався на авіаційних виставках в Парижі, Фарнборо, Бангалорі, Берліні, Тегерані. Через нестачу коштів сертифікація надмірно затягнулася, і тільки 24 квітня 1997 року літак отримав Сертифікат типу № 130–114 від Авіареєстру МАК^[3].

Серійне виробництво передбачалося на Ташкентському авіаційному виробничому об'єднанні ім. В. П. Чкалова, де були створені потужності з випуску 100 літаків на рік. Раніше передбачалося випускати літаки також у Москві на МАПО ім. Дементьєва. У пострадянський період авіакомпанії країн СНД не проявили великого інтересу до Іл-114, серійне виробництво літака так і не почалося.

До 2012 року Іл-114 випускався серійно на авіаційному заводі в Ташкенті (ТАВОіЧ). Всього було побудовано 17 машин. Дві машини знищені в катастрофах. Сім літаків експлуатуються в авіакомпанії «Ўзбекістон Ҳаво Йўлларі».

Станом на 2012 рік виробництво Іл-114 на ТАВОіЧ завершено, завод переорієнтований на іншу діяльність^[4][5].

Керівництво «Авіаційного комплексу імені Іллюшина» робить кроки по організації виробництва Іл-114 в Росії; за їхньою оцінкою, не менше 100 літаків Іл-114 буде потрібно різним відомствам РФ до 2030 року, вже є попередні заявки від 13 російських авіакомпаній на 48 пасажирських Іл-114^[6].

У липні 2014 президент Росії В. В. Путін дав доручення уряду розглянути питання організації серійного виробництва літака Іл-114 в Росії. Таке виробництво могло б бути розгорнуто на самарському заводі «Авіакор» (за оцінкою директора заводу А. Гусєва, освоєння серійного виробництва Іл-114 займе близько 5 років та інвестицій у розмірі 10-12 млрд руб.)^[7]. 27 серпня 2014 з'явилося повідомлення про те, що розгортання виробництва Іл-114 для цивільної авіації визнано недоцільним^[8].

У жовтні 2014 віце-прем'єр Росії Дмитро Рогозін повідомив, що Президент РФ Володимир Путін підтримав ідею розробки пасажирського літака на базі Іл-114^[9].

У 2014—2015 роках почали відродження оновлених пасажирських літаків Іл-114, він з'явиться в Росії вже до 2019-го року.^[10]

• Двомоторний турбогвинтовий низькоплан з прямим крилом і однокільовим оперенням.

До проектування вантажного варіанту Іл-114 приступили у другій половині 1994 року. Вантажний літак Іл-114Т відрізняється від початкового варіанту вантажною кабіною, оснащеною підлогою механізацією, що забезпечує швидке виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, і бічними дверима, розташованими з лівого борту фюзеляжу за крилом. Двері мають розміри 3,25 м × 1,71 м і відкриваються вгору. Кабіна має засоби запобігання зсуву вантажів.

Літак може перевозити різне число вантажних контейнерів або піддонів, зокрема, 8 контейнерів 3АК-1 або 3АК-0,6, п'ять контейнерів 1АК-1,5, вісім піддонів ПА-1,5 або чотири піддони ПА-3,0. Можливе перевезення навалювальних вантажів.

Льотні випробування дослідного літака почалися у вересні 1997 в Ташкенті. У серпні 1997 року літак демонструвався на авіасалоні МАКС-1997. Літак викликає певний інтерес, так як останнім часом з'явився ринок вантажних літаків з ТГД, розрахованих на перевезення вантажів масою 6-8 тонн. Досліджується вантажний варіант Іл-114-100Т з двигунами Пратт-Уїтні.

Інше позначення — Іл-114РС — варіант з ТГД PW127H Pratt & Whitney Canada (2 × 2750 к.с.). Льотні випробування почалися 26 січня 1999 року, а в кінці 1999 року він був зареєстрований Авіареєстром МАК. Від початкового варіанту він відрізняється підвищеною економічністю і дещо збільшеною дальністю польоту з максимальним комерційним навантаженням. Навесні 2001 року перші три літаки передані узбецькій авіакомпанії «Узбекістон хаво йулларі», яка замовила 10 літаків. Ринок літаків даної модифікації оцінюється в 300 одиниць. На 24.05.2013 парк літаків в «Узбекістон хаво йулларі» становить — 7^[11] машин, 6 з яких мають нову авіоніку фірми «Коллінз» (борт UK-91102 має російський ЦПНК і з 01.12.2011 знаходиться на зберіганні).

Летюча лабораторія на базі Іл-114, виготовлена в Ташкенті за замовленням Санкт-Петербурзького науково-виробничого підприємства «Радар ммс» в 2004 році для випробування вироблюваного устаткування. Широкій публіці літак був показаний на МАКС-2005, де здійснив ряд демонстраційних польотів^[12].

На літаку встановлені два турбогвинтових двигуна ТВ7-117СМ, потужністю 2650 к.с. з малошумними шестилопатевими повітряними гвинтами СВ-34.03, допоміжна силова установка ТА-1 і цифровий пілотажно-навігаційний комплекс ЦПНК-114м2.

Особливості модифікації:

• Маршева силова установка, в складі глибоко модернізованих і підлягаємих сертифікації за сучасними вимогами АП-33 турбогвинтових двигунів ТВ7-117СТ-01, нового композитного повітряного гвинта АВ112-114, нової суміщеної системи автоматичного керування двигуном і повітряним гвинтів;
• Модернізована допоміжна силова установка ТА14-114, так само сертифікуєма за сучасними стандартами;
• Система пожежної захисту ЗС;
• Система кондиціонування повітря, з широким використанням композитних матеріалів і збільшеною продуктивністю, для комфорту пасажирів;
• Система регулювання тиску (САРД), що сертифікується за сучасними вимогами і підвищує комфорт пасажирів;
• Система електропостачання, що включає новий генератор, апаратуру керування і контролю, нові випрямні пристрої, нові акумуляторні батареї, нові реле, нову кабельну мережу на основі полегшених типів проводів і роз'ємів;
• Цифровий пілотажно-навігаційний комплекс ЦПНК-114м2, що забезпечує автоматичний захід на посадку по нормам ICAO - I і II категорії, діректорной захід на посадку по нормам ICAO - I категорії, Автоматичний і директорной захід на посадку по СНС з диференціальним доповненням, неточний захід на посадку по СНС;
• Автоматичні радіомаяки;
• Система збору польотної інформації і система реєстрації звукової та мовної інформації;
• Система ПОЛ (Проди оледеніння) літака, розроблена і сертифікуються за сучасними стандартами;
• Інтер'єр кабіни екіпажу з поліпшеною ергономікою і новим аварійно-рятувальним обладнанням;
• теплозвукова ізоляція із застосуванням нових матеріалів російського виробництва;
• Зовнішнє і внутрішнє світлотехнічне обладнання із застосуванням світлодіодних світильників і маяків.

«Якщо на дослідному літаку відпрацьовувалась силова установка, кабіна екіпажу, навігаційне обладнання, то літак, зібраний в ЛАЗ ім. П. А. Вороніна, буде мати ще й ряд поліпшень планера. Зміна V-кута крила дасть літаку більшу стійкість, знизить посадкову швидкість, збільшить кут роботи механізації крила. Все це поліпшить злітно-посадочні характеристики Іл-114-300».

• Іл-114М — літак з ТВД ТВ7М-117 і збільшеною злітною масою.
• Іл-114МА — варіант літака Іл-114 м з двигунами «Пратт-Уїтні Канада», розрахований на перевезення 74 пасажирів.
• Іл-114П — патрульний літак для охорони територіальних вод і економічної морської зони, оснащений радіоелектронним комплексом «Стриж». Має в хвостовій частині подовжений обтічник для магнітовимірювача. Тривалість польоту — до 10 годин.
• Іл-114МП — морський патрульний літак, здатний вести боротьбу проти надводних кораблів і підводних човнів.
• Іл-114ФК — військовий варіант для розвідки і картографування.
• Іл-114ПР — літак для радіотехнічної розвідки і РЕБ.
• Іл-140 — варіант для контролю тактичної повітряної обстановки.
• Іл-140М — літак для екологічного моніторингу та проведення морських пошуково-рятувальних операцій.

Росія

• СЗАТК "Виборг" (2 літаки) — в даний момент не експлуатуються. Авіакомпанія розформована, літаки, фактично, кинуті в аеропорту м. Псков.
• «Радар ммс» (1 літак) — літак-лабораторія^[13].

Узбекистан

• Uzbekistan Airways (6 літаків)^[11].

За даними на 12 вересня 2008 втрачено в катастрофах 2 літаки типу Іл-114^[14].

Дата	Бортовий номер	Тип (модифікація)	Місце катастрофи	Жертви	Короткий опис
05.07.93	54001	Іл-114	Раменське	5/9	Випробувальний політ, відмова двигуна на зльоті.
05.12.99	91004	Іл-114Т	Домодєдово	5/7	Вантажний рейс, зліт із кермом напряму, яке заклинило.

• 7-9 млн доларів на кінець 1990-х років. [1] [Архівовано 6 червня 2015 у Wayback Machine.]
• 12.5 млн доларів на 2009 рік. [2] [Архівовано 29 липня 2014 у Wayback Machine.]