Карів — Вікіпедія

село Карів
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Шептицький район
Тер. громада Белзька міська
Код КАТОТТГ UA46120010120053130
Основні дані
Засноване 1490
Перша згадка 1490 (534 роки)[1]
Населення 1023
Площа 4,59 км²
Густота населення 230,28 осіб/км²
Поштовий індекс 80066
Телефонний код +380 3257
Географічні дані
Географічні координати 50°20′49″ пн. ш. 23°47′56″ сх. д. / 50.34694° пн. ш. 23.79889° сх. д. / 50.34694; 23.79889
Середня висота
над рівнем моря
211 м
Водойми оз. Обрище, р.Солокія
Найближча залізнична станція Угнів
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 80066, Львівська обл., Шептицький р-н, с. Карів
Староста Леуш М.
Карта
Карів. Карта розташування: Україна
Карів
Карів
Карів. Карта розташування: Львівська область
Карів
Карів
Мапа
Мапа

CMNS: Карів у Вікісховищі

Ка́рів — село в Україні, у Шептицькому районі Львівської області. Населення становить 832 особи.

Історія

[ред. | ред. код]

На 01.01.1939 в селі проживало 2190 мешканців, з них 1970 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 45 євреїв, 10 німців, 120 поляків, 5 польських колоністів міжвоєнного періоду[2]. Місцева греко-католицька парафія належала до Угнівського деканату Перемишльської єпархії. Село входило до ґміни Брукенталь Равського повіту Львівського воєводства Польської республіки. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Угнівського району Львівської області.

11.05.1944 в селі відбувся бій відділів УПА «Галайда», «Сіроманці», «Морозенка» з німцями.[3]. Він закінчився поразкою повстанців. УПА втратила 8 чоловік, чотири партизани були поранені. У полон здалися до 40 чоловік. Також загинули четверо мирних жителів. Німцям дісталося шість ручних кулеметів, крупнокаліберний кулемет і міномет[4].

Церква святої великомучениці Параскеви П'ятниці, перейшла з УПЦ МП до помісної Православної церкви України (ПЦУ). Таке рішення церковна громада прийняла у неділю, 6 січня 2019 року.[5]

Археологія

[ред. | ред. код]

На околицях села у 2017 році місцевими жителями випадково були знайдені археологічні артефакти римської доби (меч і металеві вироби). Подальші розкопки призвели до відкриття поховання германських племен ІІІ ст. н.е.[6][7]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1055 99.82%
російська 1 0.09%
інші/не вказали 1 0.09%
Усього 1057 100%

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Голос з-над Бугу. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 10 лютого 2013.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.][[https://web.archive.org/web/20220105072522/https://docs.google.com/viewer?url=http%3A%2F%2Fdiasporiana.org.ua%2Fwp-content%2Fuploads%2Fbooks%2F10893%2Ffile.pdf&embedded=true&chrome=false&dov=1 Архівовано 5 січня 2022 у Wayback Machine.]][Архівовано 5 січня 2022 у Wayback Machine.][Архівовано 5 січня 2022 у Wayback Machine.][Архівовано 5 січня 2022 у Wayback Machine.] посилання=. — Вісбаден, 1983. — с. 64.
  3. Бій на відтинку Карів-Вандзін з німецькою шуцполіцією. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 11 листопада 2018.
  4. Motyka G. Ukraińska partyzantka 1942-1960. - Warszawa, 2006. - s. 227
  5. Ще одна парафія УПЦ МП на Львівщині перейшла до помісної Православної церкви. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 6 січня 2019.
  6. Цензор.НЕТ. Під час розкопок на Львівщині знайшли унікальні артефакти часів Римської імперії. ФОТОрепортаж. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022.
  7. https://hromadske.radio/
  8. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  9. Воронка Остап Денисович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Збруч, 2008. — Кн. 1. — С. 584. — ISBN 978-966-528-297-6.
  10. Сокальщина. Книга пам'яті України. 1914—1990 — С. 262. Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2012.
  11. Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком». Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 13 грудня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]