Русин (село) — Вікіпедія

село Русин
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Шептицький район
Тер. громада Сокальська міська громада
Код КАТОТТГ UA46120110410085346
Основні дані
Населення 196
Площа 0,79 км²
Густота населення 248,1 осіб/км²
Поштовий індекс 80014
Телефонний код +380 3257
Географічні дані
Географічні координати 50°27′58″ пн. ш. 24°3′56″ сх. д. / 50.46611° пн. ш. 24.06556° сх. д. / 50.46611; 24.06556
Середня висота
над рівнем моря
224 м
Місцева влада
Адреса ради 80014, Львівська обл., Шептицький р-н, с. Варяж
Староста Городько Юрій Володимирович
Карта
Русин. Карта розташування: Україна
Русин
Русин
Русин. Карта розташування: Львівська область
Русин
Русин
Мапа
Мапа

Ру́син — село в Україні, в Сокальській міській громаді Шептицького району Львівської області. Населення становить 196 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1880 р. село належало до Сокальського повіту, в селі було 63 будинки і 368 жителів та 6 будинків і 45 жителів у панському дворі (з них 235 греко-католики, 165 римо-католиків і 13 юдеїв).

Станом на а 1 січня 1939 року у селі мешкало 630 осіб (440 українців-греко-католиків, 160 українців-римокатоликів, 20 поляків і 10 євреїв)[1]. Село входило до об'єднаної сільської ґміни Варенж Място, яке належало до Сокальського повіту Львівського воєводства.

У 1944 році село віддали Польщі, українців вивезли до СРСР, натомість завезли поляків. 21-25 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Русина на щойно приєднані до Польщі північно-західні терени 157 українців[2]. У селі залишилося 163 поляки[2]. Ще 5 українців підлягали виселенню[2].

За радянсько-польським обміном територіями 15 лютого 1951 року село передане до УРСР, а частина польського населення переселена до Нижньо-Устрицького району, включеного до складу ПНР[2]. Поляки були виселені, а село заселене українцями з ліквідованого села Середній Угринів.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Дерев'яна церква Св. Апостола Євангелиста Луки збудована у 1878 році[3].

До виселення українців і заборони УГКЦ в 1946 р. церква була дочірньою від парафії Себечів Белзького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ.

Відомі мешканці

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 81.
  2. а б в г Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 419-426. (пол.)
  3. Русин. Церква Св. Апостола Євангелиста Луки 1878. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 20 вересня 2017.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]