Китайські числівники — Вікіпедія

Китайські числівники (кит. 中文数字, пін. Zhōngwén shùzì) — це слова і символи, які використовуються для позначення чисел китайською мовою.

Носії китайської використовують три письмові системи числення: систему арабських цифр, що розповсюджена по всьому світові, а також дві системи корінних народів. Більш знайома система корінних народів базується на китайських ієрогліфах, які відповідають цифрам у розмовній мові. Ці цифри спільні й для інших мов китайської культурної сфери: японська, корейська і в'єтнамська. Більшість людей і установ в Китаї для зручності, в основному, використовують арабську систему з традиційними китайськими цифрами, які застосовують в галузі фінансів переважно для запису чисел у чеках, на банкнотах, а також в рекламних роликах.

Інша корінна система — це цифри Сучжоу (кит. 苏州码子, пін. Sūzhōu mǎzi), або хуама (кит. 花碼, пін. huāmǎ); позиційна система, єдина збережена форма лічби рахунковими паличками. Їх колись використовували китайські математики, а потім застосовували на китайських ринках, таких, які були в Гонконзі до 1990-х років. Але поступово їх було витіснено арабськими (а також римськими) цифрами.

Ієрогліфи, що представляють числа

Китайські та арабські числа можуть співіснувати, як на цій позначці кілометражу: 1 620 км (1 010 миля) on Hwy G209 (G二〇九)

Китайська ієрогліфічна система числення складається з китайських ієрогліфів, які використовуються в писемній мові, щоб записувати вимовлені цифри. За аналогією з правописом чисел англійською мовою (наприклад, «one thousand nine hundred forty-five»), вона сама по собі не є незалежною системою. Так як вона відображає розмовну мову, вона не використовує позиційну систему, як з арабськими цифрами.

Стандартні числа

Є ієрогліфи, що представляють цифри від нуля до дев'яти, та інші ієрогліфи, що представляють більші числа, такі, як десятки, сотні, тисячі і так далі. Є два набори ієрогліфів для китайських цифр: один для повсякденного письма і один для використання в комерційних або фінансових умовах, відомий як «Дасє» (кит. трад. 大寫, спр. 大写, піньїнь Dàxiě, буквально «велике письмо»). Останній виник тому, що ієрогліфи, які використовуються для написання цифр, геометрично прості, так що використання цих цифр не зможе запобігти підробці, як це було б в англійській системі числення. Фальсифікатор може легко замінити повсякденні ієрогліфи 三十 (30) на 五千 (5000), просто додавши кілька штрихів. Це не було б можливо при написанні з використанням фінансових символів 參拾 (30) і 伍仟 (5000). Вони також називаються «цифрами банкіра» або «протишахрайськими цифрами». З тієї ж причини, числівники системи лічби рахункові паличками ніколи не використовувалися в комерційних записах.

T позначає традиційні китайські ієрогліфи, S символи спрощеної китайської мови.

Фінансові		Нормальні		Значення	Путунхуа	Кантонська	Hokkien	Примітки
Ієрогліф (T)	Ієрогліф (S)	Ієрогліф (T)	Ієрогліф (S)	Значення	Путунхуа	Кантонська	Hokkien	Примітки
零		零/〇		0	líng	ling⁴	lîng	Зазвичай 零 надають перевагу, але в деяких областях, 〇 виступає більш поширеним неформальним способом позначення нулю. Традиційний 零 частіше використовується в школах. 〇 не є стандартним китайським символом, тому що китайські символи ніколи не містять овали або круги. В Unicode, 〇 трактується радше як китайський символ або знак пунктуації, аніж як китайського ієрогліф.
壹		一		1	yī	jat¹	it/chit	Також 弌 (застарілий фінансовий), можна з легкістю «перетворити» на 弍 (два) або 弎 (три).
貳	贰	二		2	èr	ji⁶	jī/nn̄g	Також 弍 (застарілий фінансовий), можна з легкістю «перетворити» на 弌 (один) або 弎 (три). Також 兩 (Т) або 两 (S), (див. розділ «Ієрогліфи місцевого вжитку»).
參	叁	三		3	sān	saam¹	sam/saⁿ	Також 弎 (застарілий фінансовий), можна з легкістю «перетворити» на 弌 (один) або 弍 (два). Також 參 (Т) або 参 (S). Загальнонародні варіанти включають 叄, 叁.
肆		四		4	sì	sei³	sù/sì	Також 䦉 (застарілий фінансовий).
伍		五		5	wǔ	ng⁵	ngō/gōo
陸	陆	六		6	liù	luk⁶	lio̍k/la̍k
柒		七		7	qī	cat¹	chhit
捌		八		8	bā	baat³	pat/peh
玖		九		9	jiǔ	gau²	kiú/káu
拾		十		10	shí	sap⁶	si̍p/tsa̍p	Хоча деякі люди використовують 什 як фінансове, це не є ідеальним варіантом, оскільки його можна з легкістю «перетворити» на 伍 (п'ять) або 仟 (тисяча).
佰		百		100	bǎi	baak³	pah
仟		千		1,000	qiān	cin¹	chhian
萬		萬	万	10⁴	wàn	maan⁶	bān	Китайські групи номерів по десять тисяч (див. розділ «Читання і транскрибування номерів» нижче).
億		億	亿	10⁸	yì	jik¹	ik	Для варіантів значень і слів для позначення більших чисел див. розділ "Великі числа нижче ija:大字 (数字).

Ієрогліфи місцевого вжитку

Фінансові	Нормальні	Значення	Путунхуа	Стандартна альтернатива	Примітки
幺	1	yāo	一	Буквально означає «наменший». Використовується в китайській, щоб недвозначно промовити «#1» злитим звуком (一), як в телефонних номерах та ID, бо, читаючи позначки, можна зробити помилку (наприклад, 一一一 вимовлялось би як «yao-yao-yao» замість «YEEEEEE»). В Тайвані його використоваують лише солдати, поліція та аварійно-рятувальні служби. В кантонській не використовується, за винятком 十三幺 (особлива виграшна комбінація) в маджонгу.
兩(T) or 两(S)	2	liǎng	二	Дуже поширений альтернативний спосіб сказати «два». Його використання варіюється від діалекту до діалекту, навіть від людини до людини. Наприклад, «2222» можна прочитати як «二千二百二十二», «兩千二百二十二» або навіть «兩千兩百二十二» китайською мовою.
仨	3	sā	三	В регіональних діалектах Північно-східного китайського говору, 仨 представляє «ледачу» вимову трійки в межах місцевого діалекту. Його можна застосовувати як для позначення поняття числа «три» (наприклад, 第仨号 dì sā hào, «номер три»; 星期仨 xīngqīsā, «середа»), так і як альтернативу для 三个 «троє з …» (наприклад, 我们仨 Wǒmen sā, «троє з нас», на відміну від 我们三个 Wǒmen sān gè.). Незалежно від використання, лічильне слово (наприклад, 个) ніколи не ставиться за 仨.
呀	10	yā	十	В кантонській мові, коли 十 використовується в середині числа, після коефіцієнта і перед однорозрядним числом, 十 стає 呀 (aa6), наприклад, 六呀三, 63. Таке використання не спостерігається в путунхуа.
念	廿	20	niàn	二十	Письмова форма досі використовується для позначення дат, особливо китайських календарних дат. Усна форма й досі використовується в різних діалектах китайської мови. (Див розділ «Читання і транскрибування номерів» нижче). У кантонській 廿 (jaa6) повинно супроводжуватися іншою цифрою 1-9 (наприклад, 廿三, 23), лічильним словом (наприклад 廿個), або бути в фразі на кшталт 廿幾 («двадцять щось»); воно не використовується само по собі для позначення 20. 卄 — рідкісний варіант.
卅	30	sà	三十	Письмова форма, як і раніше, використовується для скорочення посилань на дати китайською мовою. Наприклад, Рух 30 травня (五卅運動). Усна форма й досі використовується в різних діалектах китайської мови. (Див розділ «Читання і переписування номерів» нижче). Як і у випадку з 廿, 卅 повинне використовуватися з іншою цифрою, щоб означати 卅幾 («тридцять-щось») кантонською. Використовується також в інших діалектах, а також в історичних творах.
卌	40	xì	四十	Усна форма й досі використовується в різних діалектах китайської мови, хоча і дуже рідко, а також в історичних творах, написаних класичною китайською. Як і у випадку з 廿, 卌 повинне використовуватися разом з іншою цифрою, щоб означати 卌幾 («сорок-щось») кантонською. Слово 卌 використовується наступним чином: «sei(四) ah ##», або «4 ah ##». Таким чином, 41 буде вимовлятись «sei ah yat», тобто «чотири-а-один».
皕	200	bì	二百	Дуже рідко використовується; одним із прикладів є назвабібліотеки в Хучжоу, 皕宋樓 (Bìsòng Lou).

Символи військового призначення

0: перейменовано на 洞 (dòng) lit. дірка
1: перейменовано на 幺 (yāo) lit. малий
2: перейменовано на 两 (liǎng) lit. подвійний
4: перейменовано на 刀 (dāo) lit. ніж
7: перейменовано на 拐 (guǎi) lit. поворот
9: перейменовано на 勾 (gōu) lit. гак

Великі числа

Для чисел, більших за 10000, аналогічно до обширних і скорочених систем вимірювання Заходу, застосовували чотири системи давньої та сучасної форми. Первісна, з унікальними іменами для всіх ступенів десятки до 14-го, приписується Жовтому Імператорові в книзі 6 століття «Wujing suanshu (Arithmetic in Five Classics)» Зена Луана. У сучасній китайській мові використовується тільки друга система з тими античними назвами, але кожена з них представляє з себе число в 10000 разів (myriad, 萬 wàn) більше за попереднє:

Character (T)	萬	億	兆	京	垓	秭	穰	溝	澗	正	載	Factor of increase
Character (S)	万	亿	兆	京	垓	秭	穰	沟	涧	正	载
Pinyin	wàn	yì	zhào	jīng	gāi	zǐ	ráng	gōu	jiàn	zhēng	zài
Jyutping	maan6	jik1	siu6	ging1	goi1	zi2	joeng4	kau1	gaan3	zing3	zoi3
Hokkien POJ	bān	ek	tiāu	keng	kai	chí	jiông	ko͘	kàn	chèng	chài
Alternative	經/经	杼	壤
Rank	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	=n
1	10⁴	10⁵	10⁶	10⁷	10⁸	10⁹	10¹⁰	10¹¹	10¹²	10¹³	10¹⁴	=10^(3+n) Each numeral is 10 (十 shí) times the previous.
2 (current usage)	10⁴	10⁸	10¹²	10¹⁶	10²⁰	10²⁴	10²⁸	10³²	10³⁶	10⁴⁰	10⁴⁴	=10^(4n) Each numeral is 10,000 (萬 (T) or 万 (S) wàn) times the previous.
3	10⁸	10¹⁶	10²⁴	10³²	10⁴⁰	10⁴⁸	10⁵⁶	10⁶⁴	10⁷²	10⁸⁰	=(10^8)^(n-1) Starting with 亿, each numeral is 10⁸ (萬乘以萬 (T) or 万乘以万 (S) wàn chéng yǐ wàn, 10000 times 10000) times the previous.
4	10⁴	10⁸	10¹⁶	10³²	10⁶⁴	10¹²⁸	10²⁵⁶	10⁵¹²	10¹⁰²⁴	10²⁰⁴⁸	10⁴⁰⁹⁶	=10^(2^(n+1)) Each numeral is the square of the previous. This is similar to the -yllion system.

На практиці ця ситуація не призводить до двозначності, за винятком 兆 (Zhao), що позначає число «1012», відповідно до системи спільного повсемісного використання в китайських громадах, а також в Японії і Кореї. Але воно також в останні роки використовується для позначення числа «106» (особливо в Китаї для мегабайта). Щоб уникнути проблем з неоднозначністю, уряд КНР ніколи не використовує цей символ в офіційних документах, а натомість користується 万亿 (Wanyi). Уряд РК в Тайвані використовує 兆 (Zhao) для позначення числа «1012» в офіційних документах.

Цифри з буддистських текстів

Цифри поза 載 zài походять з буддистських текстів санскритом і головним чином зосереджені в древніх текстах. Деякі з таких слів все ще використовуються сьогодні, але з переданими значеннями.

Character (T)	Character (S)	Pinyin	Jyutping	Hokkien POJ	Value	Notes
極	极	jí	gik1	ki̍k	10⁴⁸	Literally means «Extreme»
恆河沙	恒河沙	héng hé shā	hang4 ho4 sa1	hîng-hô-sua	10⁵²^{[джерело?]}	Literally means «Sands of the Ganges»; a metaphor used in a number of Buddhist texts referring to the grains of sand in the Ganges River
阿僧祇		ā sēng qí	aa1 zang1 zi2	a-sing-kî	10⁵⁶	From Sanskrit Asaṃkhyeya असंख्येय, meaning «incalculable, innumerable, infinite»
那由他		nà yóu tā	naa5 jau4 taa1	ná-iû-thann	10⁶⁰	From Sanskrit Nayuta नयुत, meaning «myriad»
不可思議	不可思议	bùkě sīyì	bat1 ho2 si1 ji3	put-khó-su-gī	10⁶⁴	Literally translated as «unfathomable». This word is commonly used in Chinese as the a Chengyu, means «Unimaginable», instead of its original meaning of the number 10⁶⁴.
無量	无量	wú liàng	mou4 loeng6	bô-liōng	10⁶⁸	Literally translated as «without measure». This word is also commonly used in Chinese as a commendatory term, means «no upper limit». E.g.: 前途无量 lit. front journey no limit, which means «a great future».
大數	大数	dà shù	daai6 sou3	ta-siàu	10⁷²	Literally translated as «a large number»

Невеликі числа

Нижче наведені ієрогліфи, які історично використовуються в китайській для позначення величин невеликого порядку. З введенням одиниць SI деякі з них були включені до префіксів системи SI, а потреба в застосуванні інших відпала.

Character(s) (T)	Character(s) (S)	Pinyin	Value	Notes
涅槃寂靜	涅槃寂静	niè pán jì jìng	10⁻²⁴	Literally, «Nirvana's Tranquility» 攸 (T) or 幺 (S) corresponds to the SI prefix yocto-.
阿摩羅	阿摩罗	ā mó luó	10⁻²³	(Ancient Chinese, from Sanskrit अमल amala)
阿頼耶	阿赖耶	ā lài yē	10⁻²²	(Ancient Chinese, from Sanskrit आलय ālaya)
清靜	清净	qīng jìng	10⁻²¹	Literally, «Quiet» 介 (T) or 仄 (S) corresponds to the SI prefix zepto-.
虛空	虚空	xū kōng	10⁻²⁰	Literally, «Void»
六德		liù dé	10⁻¹⁹	(Ancient Chinese)
剎那	刹那	chà nà	10⁻¹⁸	Literally, «Brevity», from Sanskrit क्षण ksaṇa 阿 corresponds to the SI prefix atto-.
彈指	弹指	tán zhǐ	10⁻¹⁷	Literally, «Flick of a finger». Still commonly used in pharse «弹指一瞬间» (A very short time)
瞬息		shùn xī	10⁻¹⁶	Literally, «Moment of Breath». Still commonly used in Chengyu «瞬息万变» (Many things changed in a very short time)
須臾	须臾	xū yú	10⁻¹⁵	(Ancient Chinese, rarely used in Modern Chinese as «a very short time») 飛 (T) or 飞 (S) corresponds to the SI prefix femto-.
逡巡		qūn xún	10⁻¹⁴	(Ancient Chinese)
模糊		mó hu	10⁻¹³	Literally, «Blurred»
漠		mò	10⁻¹²	(Ancient Chinese) 皮 corresponds to the SI prefix pico-.
渺		miǎo	10⁻¹¹	(Ancient Chinese)
埃		āi	10⁻¹⁰	(Ancient Chinese)
塵	尘	chén	10⁻⁹	Literally, «Dust» 奈 (T) or 纳 (S) corresponds to the SI prefix nano-.
沙		shā	10⁻⁸	Literally, «Sand»
纖	纤	xiān	10⁻⁷	Literally, «Fiber»
微		wēi	10⁻⁶	still in use, corresponds to the SI prefix micro-.
忽		hū	10⁻⁵	(Ancient Chinese)
絲	丝	sī	10⁻⁴	«Thread»
毫		háo	10⁻³	also 毛. still in use, corresponds to the SI prefix milli-.
厘		lí	10⁻²	also 釐. still in use, corresponds to the SI prefix centi-.
分		fēn	10⁻¹	still in use, corresponds to the SI prefix deci-.

Префікси системи SI

У Народній Республіці Китай переклади префіксів SI в 1981 році відрізнялися від тих, які використовуються сьогодні. Великі (兆, 京, 垓, 秭, 穰) і дрібніші китайські числівники (微, 纖, 沙, 塵, 渺) були визначені як переклади префіксів SI: мега-, гіга-, тера-, пета-, екса-, мікро-, нано-, піко-, фемто-, атто-, що призвело до створення ще більшої кількості значень для кожного числівника.^[1]

В Китайській Республіці (Тайвані) 百萬 визначається як переклад для «мега-». Цей переклад широко використовується в офіційних документах, наукових колах, інформаційних галузях і т. д. Проте, в індустрії громадського радіо 兆赫 іноді використовують для поняття «мегагерц». Іноді одиниці «k» (1000), використовують, зокрема, для грошей.

Сьогодні уряди Китаю і Тайвані використовують фонетичні транслітерації для префіксів системи SI. Проте кожен обрав різні китайські ієрогліфи для певних префіксів. У наступній таблиці наведено два різних стандарти з перекладом.

**SI Prefixes**
Value	Symbol	English	Early translation		PRC standard		ROC standard
10²⁴	Y	yotta-	尧	yáo	佑	yòu
10²¹	Z	zetta-	泽	zé	皆	jiē
10¹⁸	E	exa-	穰^[1]	ráng	艾	ài	艾	ài
10¹⁵	P	peta-	秭^[1]	zǐ	拍	pāi	拍	pāi
10¹²	T	tera-	垓^[1]	gāi	太	tài	兆	zhào
10⁹	G	giga-	京^[1]	jīng	吉	jí	吉	jí
10⁶	M	mega-	兆^[1]	zhào	兆	zhào	百萬	bǎiwàn
10³	k	kilo-	千	qiān	千	qiān	千	qiān
10²	h	hecto-	百	bǎi	百	bǎi	百	bǎi
10¹	da	deca-	十	shí	十	shí	十	shí
10⁰	(base)	one	一	yī	一	yīyī
10⁻¹	d	deci-	分	fēn	分	fēn	分	fēn
10⁻²	c	centi-	厘	lí	厘	lí	厘	lí
10⁻³	m	milli-	毫	háo	毫	háo	毫	háo
10⁻⁶	µ	micro-	微^[1]	wēi	微	wēi	微	wēi
10⁻⁹	n	nano-	纖^[1]	xiān	纳	nà	奈	nài
10⁻¹²	p	pico-	沙^[1]	shā	皮	pí	皮	pí
10⁻¹⁵	f	femto-	塵^[1]	chén	飞	fēi	飛	fēi
10⁻¹⁸	a	atto-	渺^[1]	miǎo	阿	à	阿	à
10⁻²¹	z	zepto-	仄	zè	介	jiè
10⁻²⁴	y	yocto-	幺	yāo	攸	yōu

Читання і транскрибування номерів

Цілі числа

Багаторозрядні числа побудовані на основі мультиплікативного принципу; першою іде цифра від 1 до 9, потім розряд (наприклад, 10 або 100); потім наступна цифра.

У Народній Республіці Китай переклади префіксів SI в 1981 році відрізнялися від тих, які використовуються сьогодні. Великі (兆, 京, 垓, 秭, 穰) і дрібніші китайські числівники (微, 纖, 沙, 塵, 渺) були визначені як переклади префіксів SI: мега-, гіга-, тера-, пета-, екса-, мікро-, нано-, піко-, фемто-, атто-, що призвело до створення ще більшої кількості значень для кожного числівника. ^[1]

Примітки:

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н (Chinese) 1981 Gazette of the State Council of the People's Republic of China [Архівовано 11 Січня 2012 у Wayback Machine.], No. 365 [Архівовано 4 Листопада 2014 у Wayback Machine.], page 575, Table 7: SI prefixes

[PRC1981SIprefixes-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н (Chinese) 1981 Gazette of the State Council of the People's Republic of China [Архівовано 11 Січня 2012 у Wayback Machine.], No. 365 [Архівовано 4 Листопада 2014 у Wayback Machine.], page 575, Table 7: SI prefixes

[1]