French
DeutschЯпонські числівники — Вікіпедія
| Системи числення |
|---|
 |
| Індо-арабська система числення |
| Східна Азія |
| Алфавітні |
| Давні |
| Позиційні системи числення за основою |
| Не стандартні позиційні системи числення[en] |
| Список систем числення[en] |
Японські числівники — система назв чисел та їхніх позначень, що використовується в японській мові. При написанні чисел в Японії використовуються запозичені Китайські числівники, так само й групування великих чисел по 10000 також запозичене з китайських традицій. При прочитанні використовується дві вимови: Китайсько-японське (онйомі) прочитання китайських символів і японське рідне прочитання[ja] (рідні слова, кунйомі).
В японській мові використовується два способи написання чисел: за допомогою арабських цифр (1, 2, 3) або китайських числівників (一, 二, 三). Арабські цифри частіше використовуються при горизонтальному написанні, а китайські ієрогліфи — при вертикальному написанні.
| Число | Символ | Он прочитання | Кун прочитання | Типове прочитання |
|---|---|---|---|---|
| 0 | 零 / 〇* | rei / れい | — | zero / ゼロ |
| 1 | 一 | ічі / いち | хіто(цу) / ひと・つ | ічі |
| 2 | 二 | ні / に | фута(цу) / ふた・つ | ні |
| 3 | 三 | сан / さん | міт(цу) / みっ・つ | сан |
| 4 | 四 | ші / し | йон, йот(цу) / よん、よっ・つ | йон |
| 5 | 五 | ґо / ご | іцу(цу) / いつ・つ | ґо |
| 6 | 六 | року / ろく | мут(цу) / むっ・つ | року |
| 7 | 七 | шічі / しち | нана(цу) / なな・つ | нана |
| 8 | 八 | хачі / はち | ят(цу) / やっ・つ | хачі |
| 9 | 九 | ку, кюю** / く, きゅう | коконо(цу) / ここの・つ | кюю** |
| 10 | 十 | джюю** / じゅう | тоо / とお | джюю** |
| 13 | 十三 | джюю-сан / じゅうさん | (тоса / とさ) | джюю-сан |
| 20 | 二十 | ні-джюю / にじゅう | (футасо / ふたそ / хата / はた) | ні-джюю |
| 30 | 三十 | сан-джюю / さんじゅう | (місо / みそ) | сан-джюю |
| 40 | 四十 | ші-джюю / しじゅう | (йосо / よそ) | йон-джюю |
| 50 | 五十 | ґо-джюю / ごじゅう | (ісо / いそ) | ґо-джюю |
| 60 | 六十 | року-джюю / ろくじゅう | (мусо / むそ) | року-джюю |
| 70 | 七十 | шічі-джюю / しちじゅう | (нанасо / ななそ) | нана-джюю |
| 80 | 八十 | хачі-джюю / はちじゅう | (ясо / やそ) | хачі-джюю |
| 90 | 九十 | ку-джюю / くじゅう | (коконосо / ここのそ) | кю-джюю |
| 100 | 百 | хяку / ひゃく | (момо / もも) | хяку |
| 1,000 | 千 | сен / せん | (чі / ち) | сен |
| 10,000 | 万 | ман / まん | (йорозу / よろず) | ман |
| 100,000,000 | 億 | оку / おく | — | оку |
| 1,000,000,000,000 | 兆 | чьоо** / ちょう | — | чьоо** |
| 10,000,000,000,000,000 | 京 | кеі / けい | — | кеі |
* Також зустрічається особливе прочитання символу 〇 мару (що означає "коло"). Воно може використовуватися при прочитанні окремих цифр по порядку, або при прочитанні чисел по цифрам, замість його повного прочитання. Відомий приклад такого прочитання це відомий магазин 109[en] в Шібуя, Токіо, назва якого читається як ічі-мару-кюю (Канджі: 一〇九).
** Подовжений голосний звук при прочитанні.
При написанні великих чисел, елементи числа поєднуються від великого до малого.
| Число | Позначення | Прочитання |
|---|---|---|
| 11 | 十一 | Джюю ічі |
| 17 | 十七 | Джюю нана |
| 151 | 百五十一 | хяку го-джюю ічі |
| 302 | 三百二 | сан-бяку ні |
| 469 | 四百六十九 | йон-хяку року -джюю кюю |
| 2025 | 二千二十五 | ні-сен ні-джюю го |
Числа 4 та 9 вважаються не щасливими числами в Японії: 4, що вимовляється як ші, співзвучне із японським словом смерть (яп. 死); 9, коли вимовляється як ku, співзвучне із словом страждання (яп. 苦). Див. Тетрафобія. Число 13 теж іноді вважається нещасливим, але це є запозиченням із Західних традицій. На противагу тому, число 7 та іноді 8 вважаються щасливим числами в Японії.[1]
.jpg)
За аналогією із китайськими числівниками, існує окремий набір канджі для позначення цифр і в японській мові, який має назву даіджі (大字), і використовується в юридичних і фінансових документах що не дозволяє навмисно додавши один чи два штризи змінювати числа, як це легко зробити перетворивши один в два чи три. Ці офіційні цифри ідентичні китайським офіційним числам, за виключенням невеликих змін у деяких рисках. У юридичних документах цифри, що позначають один, два, три і десять записуються тільки у офіційній формі (цифри від 4 до 9, а також 100, 1000 і 10000 записуються звичайним чином, як наведено в таблиці нижче).[2]
Офіційні цифри:
| Число | Звичайне представлення | Офіційне представлення | |
|---|---|---|---|
| Використовується | Застаріле | ||
| 1 | 一 | 壱 | 壹 |
| 2 | 二 | 弐 | 貳 |
| 3 | 三 | 参 | 參 |
| 4 | 四 | 四 | 肆 |
| 5 | 五 | 五 | 伍 |
| 6 | 六 | 六 | 陸 |
| 7 | 七 | 七 | 柒, 漆 |
| 8 | 八 | 八 | 捌 |
| 9 | 九 | 九 | 玖 |
| 10 | 十 | 拾 | 拾 |
| 100 | 百 | 百 | 佰 |
| 1000 | 千 | 千 | 阡, 仟 |
| 10000 | 万 | 万, 萬 | 萬 |
- ↑ The number of death: Lucky and unlucky numbers in Japan. The Science of Language Self-Study | LinguaLift Blog. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 24 березня 2016.
- ↑ *大正十一年大蔵省令第四十三号 (会計法規ニ基ク出納計算ノ数字及記載事項ノ訂正ニ関スル件) [Архівовано 2012-02-26 у Wayback Machine.] 第一条: 会計法規ニ基ク出納計算ニ関スル諸書類帳簿ニ記載スル金額其ノ他ノ数量ニシテ「一」、「二」、「三」、「十」、「廿」、「卅」ノ数字ハ「壱」、「弐」、「参」、「拾」、「弐拾」、「参拾」ノ字体ヲ用ユヘシ但横書ヲ為ストキハ「アラビア」数字ヲ用ユルコトヲ得
- 戸籍法施行規則 [Архівовано 2012-02-26 у Wayback Machine.] 第三十一条 2: 年月日を記載するには、壱、弐、参、拾の文字を用いなければならない。
- 小切手振出等事務取扱規程 [Архівовано 2012-02-26 у Wayback Machine.] 附則 (昭和四〇年四月一日大蔵省令第二〇号) 2: 小切手の券面金額は、当分の間、所定の金額記載欄に、漢数字により表示することができる。この場合においては、「一」、「二」、「三」及び「十」の字体は、それぞれ「壱」、「弐」、「参」及び「拾」の漢字を用い、かつ、所定の金額記載欄の上方余白に当該金額記載欄に記載の金額と同額をアラビア数字で副記しなければならない。
- 商業登記規則 [Архівовано 2009-02-02 у Wayback Machine.] 第四十八条 2: 金銭その他の物の数量、年月日及び番号を記載するには、「壱、弐、参、拾」の文字を用いなければならない。ただし、横書きをするときは、アラビヤ数字を用いることができる。
- 大数の名前について [Архівовано 17 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Ancient Japanese number system [Архівовано 29 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- English exercises for learning Japanese numerals [Архівовано 16 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Audio to learn the pronunciation for Japanese numbers
- Convert kanji numerals to arabic numerals [Архівовано 20 квітня 2019 у Wayback Machine.] (sci.lang.Japan FAQ page)
- Convert arabic numerals to kanji numerals [Архівовано 15 вересня 2018 у Wayback Machine.] (sci.lang.Japan FAQ page)