French
DeutschКонрад Айкен — Вікіпедія
| Конрад Айкен | ||||
|---|---|---|---|---|
| Conrad Aiken | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | англ. Conrad Potter Aiken | |||
| Народився | 5 серпня 1889[1][2][…] Саванна, Джорджія, США[4][2][5] | |||
| Помер | 17 серпня 1973[1][2][…] (84 роки) Саванна, Джорджія, США[4] або Брюстер, Барнстейбл, Массачусетс, США[2] | |||
| Поховання | Джорджія | |||
| Громадянство | США | |||
| Діяльність | письменник, поет, прозаїк-романіст, літературний критик, прозаїк, драматург, есеїст | |||
| Alma mater | Гарвардський університет (1912)[6][5] і Middlesex Schoold | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Членство | Американська академія мистецтв та літератури | |||
| Мати | Anna Potter Aikend[7] | |||
| У шлюбі з | Mary Hoover Aikend | |||
| Діти | Jane Aiken Hodged, Джоан Айкен і John Aikend | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
 Конрад Айкен у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Конрад Поттер Айкен (5 серпня 1889, Саванна, Джорджія, США — 17 серпня 1973, Саванна, Джорджія, США) американський письменник і поет, автор більш як 50 книг, нагороджений Пулітцерівською премією (1930) за збірку «Вибрані вірші» та Національною Книжковою премією (1953) за збірку «Зібрані вірші»[8].
Айкен був перший з трьох синів Вільяма Форда Айкена, багатого англійського нейрохірурга,який переїхав до Саванни, штат Джорджія, і Ганна Портер Айкен, дочки міністра. З часом його батько став дратівливим, непередбачуваним та жорстоким. Уранці, 27 лютого 1901, він убив свою дружину, після чого застрелився. Письменнику на той час було 11 років. Враження від трагедії він згодом передав у автобіаграфічному оповіданні «Уессан: Есе»(1952). Він переїхав до своєї тітки в Массачусетсі. Айкен навчався в приватних школах та Міддлсекс-Скул в Конкорді, штат Массачусетс, а потім в Гарвардському університеті, де був редактором журналу «Адвокат» разом Т. С. Еліотом, завдяки чому вони дружили та співпрацювали впродовж усього життя. Рання поезія була написана частково під впливом улюбленого вчителя, філософа Джорджа Сантаяни. Тогочасні твори характеризуються глибокою музичністю філософічністю в пошуках відповідей не лише на власні проблеми, а й питання існування сучасного світу.
Айкен зазнав сильного впливу символізму, особливо це помітно в його ранніх роботах. У 1930 році він отримав Пулітцерівську премію в напрямку «Поезія» за збірку «Вибрані вірші». Багато творів написано на психологічну тематику. Його вірш «Музика, що я чув» було покладено на музику багатьма композиторами, серед яких Леонард Бернстайн і Генрі Коуелл. Вивчав учення Фрейда та інших психологів. На його могилі знаходиться камінь у вигляді лави, де викарбувані слова: «Передаю привіт світові» та «Космічний мандрівник — місцезнаходження невідоме».[9]
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д е Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 28. — ISBN 978-2-221-06888-5
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118644149 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Guggenheim Fellows database
- ↑ http://bollingen.yale.edu/poet/conrad-aiken
- ↑ Geni.com — 2006.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 12 липня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 травня 2015. Процитовано 28 червня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
