Конья — Вікіпедія

Конья тур. Konya
Основні дані
37°52′22″ пн. ш. 32°29′32″ сх. д. / 37.872769444444° пн. ш. 32.492138888889° сх. д. / 37.872769444444; 32.492138888889
Країна	Туреччина
Регіон	Центральна Анатолія
Столиця для	Румський султанат і Конья
Засновано	700 до н. е.
Площа	41 001 км²
Населення	2 232 374 осіб (2019)[1]
Висота НРМ	1016  м
Міста-побратими	Хой, Кум, Гянджа, Мултан, Окаяма, Сана, Сараєво, Сілгет, Тебриз, Тетово, Верона, Сіань, Баку, Гедареф, Тулькарм
Телефонний код	(90) 332
Часовий пояс	UTC+3
GeoNames	306571
OSM	↑223133 ·R (Конья, Конья)
Поштові індекси	42xxx
Міська влада
Мер міста	Tahir Akyürek
Вебсайт	www.konya.bel.tr www.konya.gov.tr
Мапа
Конья у Вікісховищі

Ко́нья (тур. Konya, османськ. قونیه; , також Іко́нія, Іко́ніум, грец. Ἰκόνιον) — місто в Туреччині в центральній частині Анатолії. Центр однойменної провінції Конья.

Місто відоме своєю історією, має велику культурну та релігійну цінність.

Місце було заселене дуже давно. При розкопках за 50 км на південь від міста знайдено поселення Чатал-Гуюк, історія якого тягнеться від 7500 до н. е.

Під назвою Куванна місто входило в Хеттське царство близько 4000 років тому, так само називалося і в Фригії.

У грецьких документах місто фігурує як Іконіон. У Біблії Іконіон згадується в Діяннях святих апостолів, з містом пов'язані подорожі апостола Павла. У перекладах Біблії українською місто згадується як Іконія (Дії 14:1). Вважається батьківщиною св. Параскеви Іконійської (П'ятниці) з III ст. Також тут народилася Текла Іконійська (II ст).

За часів римського імператора Клавдія місто було передано ветеранам та отримало назву «Клавдіконіум».

Місто належало римській провінції Лікаонії, у грецькі часи місто належало Фригії. Археологічні розкопки в центрі міста (Аладін-тепе) привели до знахідок фригійських виробів приблизно 25 р. н. е., а також предметів, характерних для сусідніх провінцій Галатії, Каппадокії, Пісидії та Памфілії.

Як видно з імператорських монет, Іконіум мав право римської колонії. Іконіум особливо часто згадується в епоху хрестових походів.

Цей район у 1070-х роках зайняли сельджуки, Конья в період приблизно 1150—1300 років стала столицею великої імперії, що включала Іран та Ірак. Могутність сельджуцької держави поступово послаблювалась, у той час коли Іконіум був столицею, держава називалась Іконійський султанат, а назва Конья з'явилась через кілька століть. Тоді Конья була активним центром як османської, так і перської культури.

У сельджуцький період тут жив знаменитий поет та математик Омар Хаям (1048–1131). У XIII столітті тут жив Мевляна Джалаледдін Румі. У 1244 році він зустрів Шемса Тебрізі й утворив з ним суфійський орден Мевлеві. Румі помер 17 вересня 1273 року, його мавзолей досі вважається святим місцем та паломники постійно відвідують Конью, на свята дервіші влаштовують у його могили ритуал Сема.

Після монгольського завоювання Конья залишалася центром суфізму, по всьому сході організовувались ордена дервішів, подібні до Мевлеві.

В османські часи Конья була також центром дервішів та святим містом, куди сходились численні паломники.

21 грудня 1832 р. тут відбулася вирішальна битва між єгиптянами Ібрагіма-паші та османською армією великого візира Решида. Незважаючи на значну перевагу сил османів, вони зазнали повної поразки і сам Решид був тяжко поранений та потрапив у полон.

У 1925 році Ататюрк вирішив, що дервіші заважають модернізації країни, та прийняв укази, по яким діяльність суфійських орденів заборонялась чи різко обмежувалась. Суфійські монастирі були переобладнані в музеї. Мавзолей Румі був також перетворений на музей у 1927 році.

• Центр міста — унікальна сельджуцька архітектура
• Музей Мевляни — комплекс зі склепом Румі.
• Мечеть Селімійе, яку заснував султан Селім II в XVI столітті
• Музей Коюноглу — історичний та краєзнавчий
• Мечеть Алаєттина сельджуцького часу, XIII століття
• Медресе Бюйюк Каратай, нині музей
• Медресе Індже Мінаре, зараз музей прикладного мистецтва по дереву та каменю
• Археологічний музей
• Етнографічний музей
• Мечеть Шемса Тебрізі та його могила
• Мечеть Азізіє
• Мечеть Іплікчі — найстаріша сельджуцька мечеть, побудована в 1202 році
• Мечеть Шерефеттина, або мечеть Мевляни — османська мечеть, побудована в 1636 році
• Мечеть Хаджі Хасана

У середині грудня щорічно проводяться фестивалі дервішів, що супроводжувалися танцями. Фестивалі носять більш світський, ніж релігійний характер.

• Параскева Іконійська П'ятниця (3-тє століття) — християнська свята та великомучениця.
• Амфілохій Іконійський (близько 340 року, Кесарія Каппадокійська — після 394 року) — єпископ Іконії.
• Сосипатр (апостол від 70) — перший єпископ Іконії.
• Тертій — другий єпископ Іконії, переписував Послання до римлян.

• Суфізм

• W. M. Ramsay, Historical Geography of Asia Minor (1890); (англ.)
• St Paul the Traveller (1895);
• G. Le Strange, Lands of the E. Caliphate (1905);
• Данило Туптало, Житія святих (1711)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Конья

• Pictures of the city, amongst them the Mevlana Muzesi and several Seljuk buildings [Архівовано 26 липня 2008 у Wayback Machine.]
• Catholic Encyclopedia entry [Архівовано 6 липня 2008 у Wayback Machine.]
• Konya Weather Forecast Information
• All About Turkey [Архівовано 9 травня 2008 у Wayback Machine.]
• Sacred Sites [Архівовано 1 червня 2008 у Wayback Machine.]

п о р Найбільші міста Туреччини Дані Інституту статистики Туреччини, 2023 рік.
	№	Назва	Провінція	Населення	№	Назва	Провінція	Населення
Стамбул Анкара	1	Стамбул	Стамбул	15 655 924	11	Мерсін	Мерсін	1 938 389	Ізмір Бурса
	2	Анкара	Анкара	5 803 482	12	Діярбакир	Діярбакир	1 818 133
	3	Ізмір	Ізмір	4 479 525	13	Хатай	Хатай	1 544 640
	4	Бурса	Бурса	3 214 571	14	Маніса	Маніса	1 475 716
	5	Анталія	Анталія	2 696 249	15	Кайсері	Кайсері	1 445 683
	6	Конья	Конья	2 320 241	16	Самсун	Самсун	1 377 546
	7	Адана	Адана	2 270 298	17	Баликесір	Баликесір	1 273 519
	8	Шанлиурфа	Шанлиурфа	2 213 964	18	Текірдаг	Текірдаг	1 167 059
	9	Газіантеп	Газіантеп	2 164 134	19	Айдин	Айдин	1 161 702
	10	Коджаелі	Коджаелі	2 102 907	20	Ван	Ван	1 127 612

Це незавершена стаття про місто. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.