Корисні копалини Естонії — Вікіпедія
Естонія не багата на мінеральні ресурси. На території Естонії виявлені родовища горючих сланців, торфу, фосфоритів і нерудних будівельних матеріалів.
Запаси торфу складають близько 2 млрд т. Усього враховано близько 7000 торфових боліт. Родовища торфу пов'язані з болотними відкладами голоцену. Промислові запаси торфу в країні на межі ХХ-XXI ст. оцінюються в 1,5 млрд т.
Естонія має в своєму розпорядженні найбільші в Європі родовища горючих сланців. Родовища сланців входять у Прибалтійський сланцевий басейн. Промислові шари кукерситів пов'язані з нижньою (Естонське родовище) і верхньою (Тапаське родовище) частинами кукрузеського горизонту середнього ордовика. Балансові запаси станом на кінець ХХ ст.: Естонського родовища 3,7 млрд т, Тапаського — 2 млрд т, питома теплота згоряння відповідно 7,1-13,0 і 8,8-12,6 МДж/кг. Естонські експерти вважають, що резерви горючих сланців достатні для їх видобутку протягом близько 50 років.
Естонія займає 1-е місце в Європі за запасами фосфоритів. Родовища фосфоритів розташовані головним чином на півночі країни і пов'язані з пісковиками ордовика. Руди ракушнякові, залягають на глибині до 200 м. Понад 90% запасів припадає на родовища Тоолсе і Раквере. На 1998 запаси фосфоритів (млн т): загальні — 118,1; підтверджені — 109,8. Вміст корисного компонента в рудах — 12,5 % (P2O5). Частка у світі — 2,17 %.
На території республіки відомі родовища карбонатних гірських порід, глин, піску і піщано-гравійні суміші. Розвідано понад 40 родовищ вапняку і доломіту, із загальними запасами бл. 400 млн м³, прогнозні ресурси 50 перспективних родовищ понад 3 млрд м³. Найбільші родовища вапняку пов'язані з гірськіми породами силуру і ордовика. Як облицювальний камінь придатний силурійський доломіт родовища Каарма на острові Сааремаа. Загальна потужність промислової пачки 1,3-4,6 м, запаси родов. 0,6 млн м³. Виявлено 8 родовищ керамічних глин, загальні запаси яких 40 млн м³. У різних районах Естонії виявлено понад 730 родовищ (запаси 990 млн м³) будівельного піску і піщано-гравійної суміші, які пов'язані з водно-льодовиковими відкладами. Скляні і формівні піски виявлені у відкладах девону (родовище Піуза, запаси 3,2 млн т). Для виробництва щебеню використовують льодовикові валуни. На території Естонії відомі також родовища сульфідно-мулових і сапропелевих лікувальних грязей. Найбільше значення має родовище Вярска (затока Чудського озера), де прогнозні ресурси оцінюються в 45 млн м³.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.