Корисні копалини Нігерії — Вікіпедія

Корисні копалини Нігерії.

Основні корисні копалини Нігерії – нафта, природний газ, кам. вугілля, зал. руда, руди олова, рідкісних металів (ніобію, танталу), нерудні буд. матеріали (табл.); є також родовища і вияви бурого вугілля, урану, марганцю, вольфраму, золота, міді, молібдену, свинцю і цинку, гірничохімічна сировина, нерудна індустріальна сировина (табл.).

Таблиця. Основні корисні копалини Нігерії станом на 1999 р.

Вуглеводні. За доведеними запасами нафти і газу Н. займає 2-е місце в Африці (1999). На кінець ХХ ст. відкрито бл. 300 нафтових і нафтогазових родов., які входять у Ґвінейської затоки нафтогазовий басейн. Найбільші з них : Бому, Імо-Рівер, Окан, Мерен, Оломоро, Дельта, Дельта-Саут, Екпе, Убіт, Йокрі та ін. Родов. багатопластові, глибина залягання продуктивних пластів на суші 1500-2000 м, на шельфі – 2500-3600 м. Колектори нафти і газу – г.ч. горизонти міоценових пісковиків світи агбада (пористість 40%), а також пісковики світи бенін. Пастки структурного типу, а також тектонічно екрановані. Численні родов. нафти мають газові шапки. Нафти малосірчисті, з високим змістом парафіну, густина 832-920 кг/м³.

За оцінками British Petroleum на 2003 р у Нігерії запаси нафти 24 млрд бар., частка у світі – 2%, за рівнем споживання майбутній продуктивний період – 33 р. Запаси газу (трлн куб.м), частка у світі і роки видобутку, що залишилися у Нігерії – 3 (2%), понад 100 років.

У Нігерії пошуково-розвідувальні роботи тривалий час були орієнтовані г.ч. на нафту, і тому реальні запаси газу можуть значно перевищувати існуючі оцінки. На сьогоднішній день відомо близько 25 родовищ газу. Переважна частина запасів – газ в газових шапках нафтових родовищ (близько 70%), а також газ, розчинений у нафті.

Вугілля. Ресурси вугілля в країні на 2002 р – 2750 млн т [Mining Annual Review 2002]. Родов. кам. вугілля пов'язані з відкладами крейди, які широко розвинені в прогині Бенуе. Найбільший бас. – Енугу (пл. 20 тис. км², вугленосна товща до 150 м), який складений пісковиками, аргілітами, вуглистими сланцями і містить до 5 пластів кам. вугілля. Вугілля енергетичне, сер. вміст золи 10%, вологи 9%, сірки менше 1%, теплотворна здатність 29,4-32,8 МДж/кг.

Залізо. Великі території Нігерії складені осадовими породами, збагаченими залізом. Відкрито багато родовищ залізняку, але вони не розробляються. Найбільші родовища знаходяться в Маунт-Патті поблизу Локоджі і в Сокото. Родов. зал. руд пов'язані з пластовими тілами низькоякісних високофосфористих (понад 1,5%) шамозит-сидерит-лімонітових руд в сенонських і еоценових відкладах осадового чохла (Акбаджа і Патті). Середні і дрібні родов. представлені лінзоподібними магнетит-гематитовими тілами в залізистих кварцитах (Ітакпе, Аджібоноко та ін.).

Золото. Дрібні розсипні (Замфара, Бішіні та ін.) і корінні (Ілеша-Іфе, Мінна та ін.) родов. руд золота зосереджені в центрі, на заході і півн.-заході країни. Більша частина їх відпрацьована, перспективним є район Ілеша.

Інші металічні корисні копалини. Пром. родов. руд олова, ніобію і танталу, а також вольфраму, цирконію та ін. рідкісних металів розташовані на плато Джос. Бл. 75% запасів олов'яних руд і 15-45% ніобієвих руд зосереджено в числ. розсипних родов., пов'язаних з каситерит-колумбітовими алювіальними відкладами і корами вивітрювання колумбітоносних гранітів. Потужність алювію осн. родов. (Форум, Букуру, Ропп-Тенті та ін.) 1,5-2,0 м, довжина рудоносних ділянок 5-6 км. Самостійним родовищем тантало-ніобатів є елювіальне родов. Куру. Корінні родов. представлені кварцовими і пегматитовими жилами і ґрейзенізованими зонами в молодих гранітах (колумбіт-танталітове родов. Гамауе, каситеритове – Тонголо та ін.). Жильне олово-цинково-вольфрамове родов. Ліруе розташоване за 150 км від м. Джос. Інші каситеритові родов.: Насарава, Акванга, Абуджа, Егбе; велике корінне родов. пірохлору в лужних гранітах з урановою мінералізацією Кеффі (Каффо).

Н. має в своєму розпорядженні запаси Pb-Zn-руд в 1,65 млн (2002), що містять крім того Cu, Ag, Ge, Cd. Рудний пояс має протяжність ~600 км і ширину ~80 км. Родов. руд свинцю і цинку представлені сидерит-марказит-кварцовими жилами в крейдових піщано-глинистих відкладах ґрабена Бенуе (Абакаліки, Зурак та ін.). Руди деяких родов. містять також мідь (р-н Макурді). Гірничохімічна сировина представлена родов. кам. солі (Аве), фосфоритів (Абеокута-Іфо), флюориту (р-н Макурді), азбесту (Чафе), бариту (Азара та ін.), графіту і кіаніту (поблизу Бірнін-Гварі), тальку (Ісанлу-Макуту).

Нерудні буд. матеріали представлені вапняками, мармурами, доломітизованими мармурами, кварцовими пісками, приуроченими до верхньокрейдових та палеоген-неогенових відкладів. Осн. родов. вапняків: Нкалагу, Яндев, Евекоро, мармуризованих вапняків – Укпілла, Мфамосінг, декоративного мармуру – Джакура, кварцового пісковику – Джебе, Енугу, вогнетривких глин і каоліну – Онібоде, Ошієла, Озабулу, Ропп та ін.

• Економіка Нігерії
• Геологія Нігерії
• Гідрогеологія Нігерії
• Історія освоєння мінеральних ресурсів Нігерії
• Гірнича промисловість Нігерії

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
• Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
• Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.