Котів (Підкарпатське воєводство) — Вікіпедія

Село Котів пол. Kotów Координати 49°44′00″ пн. ш. 22°25′00″ сх. д. / 49.7333° пн. ш. 22.4167° сх. д. / 49.7333; 22.4167 Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське воєводство Повіт Перемишльський повіт Гміна Бірча Перша згадка XV століття Населення 119 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 16 Поштовий індекс 37-740 Автомобільний код RPR SIMC 0599304 GeoNames 767919 OSM r6854761  ·R Котів Котів (Польща) Котів Котів (Підкарпатське воєводство)  Котів у Вікісховищі

Котів (пол. Kotów) — село в Польщі, у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 119 осіб (2011^[1]).

Село розташоване в долині безіменного потічка, котрий випливає з-під гори під назвою Босячка (пол. Bosaczka), висотою 451 метр, і впадає в річку Ступниця в Старій Бірчі.

Село знаходиться на відстані 7 кілометрів на північний захід від центру гміни села Бірчі, 26 кілометрів на захід від центру повіту міста Перемишля і 45 кілометрів на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.^[2]

В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.

Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі територія відійшла до імперії Габсбургів.

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це село Надсяння, як й інші етнічні українські території (Лемківщина, Підляшшя, Сокальщина, Равщина і Холмщина), опинилося по польському боці розмежування, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року. Село входило до ґміни Жогатин Добромильського повіту Львівського воєводства. На 1.01.1939 в селі було 570 жителів, з них 430 українців-грекокатоликів, 110 українців-римокатоликів, 20 поляків, 10 євреїв^[3]

Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Котів, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшов до СРСР і ввійшов до складу Бірчанського району^[4] (районний центр — Бірча) утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.

В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.^[5]

13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев)^[6].

В березні 1945 року Котів, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі.^[7]

Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі,^[8] про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.^[9],^[10]

Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, у якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.»^[11], виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.^[12]

Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистка під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині^[13]. Протягом 1-5 липня 1947 року підрозділами Війська Польського з Котіва депортовано 28 польських громадян української національності. Згідно з документами операції «Вісла», після цього в селі залишилось 58 поляків та 5 українців^[14].

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][15]:

• 1785 — 158 мешканців (145 греко-католиків та 13 римо-католиків)
• 1921 — 83 будинки й 481 мешканець (360 греко-католиків, 110 римо-католиків та 10 юдеїв)
• 1939 — 570 мешканців, з них 540 українців (430 греко-католиків, 110 римо-католиків), 20 поляків, 10 євреїв.
• 2006 — 111 мешканців

• Котів [Архівовано 18 вересня 2011 у Wayback Machine.]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Котів (Підкарпатське воєводство)

• Різня в Бахові
• Різня в Березці
• Різня в Сівчині
• Бої в Бірчі та околицях
• Трагедія села Павлокоми
• Пискоровичі
• Різня в Сагрині

Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.