Колова орбіта — Вікіпедія
Ця стаття не містить посилань на джерела. (листопад 2018) |
Колова орбіта — орбіта із фіксованою відстанню від барицентру, і тому вона має форму кола.
Далі ми розглядатимемо колову орбіту в астродинаміці або небесній механіці виходячи із стандартних припущень. Тут доцентрова сила є гравітаційною силою, а віссю є пряма, що проходить через точку в центрі мас перпендикулярно площині обертання.
В такому випадку не лише відстань, але також і швидкість, кутова швидкість, потенційна і кінетична енергія є постійними. Не існує периапсису або апоапсису.
Поперечне прискорення (перпендикулярне до швидкості) спричиняє зміну напрямку руху. Якщо воно постійне по величині і змінює свій напрям разом із швидкістю, ми будемо мати коловий рух. Для такого доцентрового прискорення будемо мати
де:
- — швидкість обертання орбітального тіла,
- — радіус кола
- — кутова швидкість, що вимірюється в радіанах на одиницю часу.
Формула є безрозмірна, оскільки описує співвідношення, що дійсне для всіх однорідних одиниць вимірювання, що можуть застосовуватися у формулі. Якщо, числове значення вимірюється в метрах на секунду, тоді і числове значення буде в метрах на секунду, в метрах, і в радіанах на секунду.
Відносна швидкість є постійною:
де:
- G — гравітаційна стала
- M — маса двох орбітальних тіл (M1+M2), хоча часто на практиці, якщо більша маса є значно більшою то маса меншого тіла може зневажатися, із мінімальним впливом на результат.
- це стандартний гравітаційний параметр.