Перстень Нібелунга — Вікіпедія

Цикл опер «Перстень Нібелунга»
нім. Der Ring des Nibelungen
Композитор	Ріхард Вагнер
Автор лібрето	Ріхард Вагнер
Мова лібрето	німецька
Джерело сюжету	Едда, Сага про Вьольсунґів, Legends about Theodoric the Greatd і Пісня про Нібелунгів
Кількість дій	4 опера
Рік створення	1848 і 1874
Перша постановка	серпень 1876
Місце першої постановки	Театр у Байройті
Інформація у Вікіданих
Перстень Нібелунга у Вікісховищі

«Перстень Нібелунга» (нім. Der Ring des Nibelungen) — назва циклу з чотирьох епічних опер Ріхарда Вагнера, заснованих на реконструкціях німецької міфології, на ісландських сагах і середньовічній поемі «Пісня про Нібелунгів»:

1. Золото Рейну (нім. Das Rheingold),
2. Валькірія (нім. Die Walküre),
3. Зигфрід (нім. Siegfried),
4. Загибель богів (нім. Götterdämmerung).

Ріхард Вагнер написав також і лібрето усіх опер. Композитор створював цикл упродовж 26 років — з 1848—1874. Загальний час виконання всіх чотирьох опер складає понад 15 годин, найкоротша опера «Золото Рейну» триває дві з половиною години, найдовша — «Загибель богів» — більше ніж п'ять. Серед дієвих осіб боги, герої, кілька видів чарівних істот, перстень, який дає владу над світом. Драма розвивається протягом трьох поколінь, завершуючись апокаліпсисом у «Загибелі богів».

Опери почали створюватися у 1848 році, коли Вагнер написав «Міф про нібелунгів» як начерк для драми, що поєднує різні легенди й міфи в єдиний текст (схожий за змістом на «Каблучку Нібелунга», але з істотними відмінностями). Рік по тому він почав писати лібрето, назване «Смерть Зіґфріда» (нім. Siegfrieds Tod).

У 1850 році закінчилося створення начерку для «Смерті Зигфріда» і була створена опера «Молодість Зигфріда» (нім. Der junge Siegfried), надалі перейменована в «Зигфріда», й отримала форму до 1851 року.

У жовтні 1851 року Вагнер вирішив створити цикл до чотирьох опер, які б гралися чотири вечори поспіль: «Золото Рейну», «Валькірія», «Юність Зигфріда», «Смерть Зигфріда» (нім. Das Rheingold, Die Walküre, Der Junge Siegfried and Siegfrieds Tod).

Лібрето всіх чотирьох опер були завершені в грудні 1852 року й опубліковані в 1853 році. У листопаді Вагнер почав писати музику для першої опери «Золото Рейну». 1857 року була завершена третя опера «Зигфрід», після чого робота була припинена на 12 років заради опер «Трістан та Ізольда» і «Нюрнберзькі мейстерзінгери».

З 1869 року Вагнер жив на кошти короля Баварії Людвіга ІІ. У ці роки він повернувся до музики «Зигфріда» й істотно доробив її. У жовтні 1869 року Вагнер завершив створення останньої опери («Загибель богів», перейменованої зі «Смерть Зигфріда»).

Вперше у повному обсязі тетралогія була поставлена з 13 по 17 серпня 1876 року на урочистому відкритті театру у Байройті.

• Детальна інформація про тетралогію [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.](нім.)
• Стислий зміст тетралогії «Перстень Нібелунга» на сайті «100 опер»(рос.)
• Тетралогія «Перстень Нібелунга» на сайті www.belcanto.ru [Архівовано 9 березня 2008 у Wayback Machine.](рос.)

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво International Music Score Library Project · MusicBrainz Тематичні сайти Німецький літературний архів Марбах · Zhihu Словники та енциклопедії Велика данська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · BabelNet · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopédie Larousse · Encyclopædia Britannica Довідкові видання TV Tropes Нормативний контроль BNF: 13985302h · CANTIC: 981058521534306706 · Freebase: /m/07q9r · GND: 300170319 · J9U: 987007526568805171 · LCCN: n81085316 · VIAF: 183027207

п о р Опери Ріхарда Вагнера Ранній період Весілля (1832) • Феї (1833—1834) • Заборона кохання (1836) • Рієнці (1840) Зрілий період Летючий Голландець (1841) • Тангойзер (1843—1845) • Лоенґрін (1845—1848) Пізній період Трістан та Ізольда (1857—1859) • Нюрнберзькі мейстерзінгери (1868) • Перстень Нібелунга (Золото Рейну, 1852—1854; Валькірія, 1852—1856; Зіґфрід, 1871; Загибель богів, 1871—1874) • Парсіфаль (1882)