Зігфрід (персонаж епосу) — Вікіпедія
Зігфрід | |
---|---|
![]() | |
Божество в | скандинавська міфологія ![]() |
Заняття | мандрівник-дослідник, авантюрист, драконовбивця ![]() |
Батько | Sigmundd ![]() |
Мати | Hjördísd ![]() |
Діти | Аслауг і Svanhildrd ![]() |
Вбивця | Гаген з Троньє ![]() |
Частина від | скандинавська міфологія ![]() |
Персонаж твору | Нібелунги, Кільце Нібелунга, Кільце Нібелунгів, Пісня про Нібелунгів і Зигфрід ![]() |
![]() ![]() |
Зігфрід (нім. Siegfried, середньоверхньонім. Sivrit), Сігурд (давньоскан. Sigurðr, від sigr — «перемога», urðr — «доля») — один з найважливіших героїв германо-скандинавської міфології та епосу, герой «Пісні про Нібелунгів», національний народний герой Німеччини[1].
Зігфрід син Зігмунда і Зіглінд, вихованець чаклуна-коваля Регіна, брата дракона Фафніра, що стереже проклятий золотий скарб карлика Андварі[2].

Питання про вихідний пункт епічної особистості Зігфріда ще не до кінця вирішене. Дехто хотів бачити в ньому епічне відображення спогадів про історичного князя герусків Армінія, який переміг Вара у Тевтобурзькому лісі (гізебрехт, Вігфуссон). Найімовірніше, що Зігфрід, разом з Брунгільдою та Гагеном, є носієм центрального міфічного мотиву саги, до якого потім долучилися інші, подекуди історичні, елементи.
В основі саги лежить загальноєвропейський міф (божественний або демонічний), який тлумачиться по-різному: одні бачать в боротьбі героя зі супротивниками міфічне зображення зміни зими та літа, інші — світла та темряви, дня та ночі; звідси ототожнення Зігфріда то з богом Бальдром (Лахманн), то з Фрейром (Вільгельм Мюллер) або Тором—Донаром, богом грози; в залежності від цього Брюнгільд розуміється або як весна, або як сонце, або як земна рослинність. Є також вчені (Фішер, Ріхард Гайнцель), які бачать в переказах про Зігфріда результат злиття декількох міфів або переказів.
Ту форму, в якій головний мотив зберігся в «Пісні про Нібелунгів», він отримав у франків на Рейні; звідси він, не раніше, ніж у VI столітті, перейшов до інших германських народностей, в тому числі й до Скандинавії, де незрозуміле там франкське ім'я Sigifrid було замінене іменем Сігурда. Там же отримали великого розвитку перекази про його батька, Зігмунда, та його пращурів, які вже частково існували на материці. «Сага про Вельсунгів» пов'язує рід героя з верховним божеством, Одіном.
Зігфрід — трагічний герой «Пісні про Нібелунгів». Королевич з Нижнього Рейну, син нідерландського короля Зігмунда та королеви Зіглінд, переможець Нібелунгів, який заволодів їх скарбом — золотом Рейну, наділений усіма рисами ідеального епічного героя. Він є благородним, хоробрим, поштивим. Обов'язок та честь для нього є вищими від усього. У «Пісні…» неодноразово підкреслюється його незвичайна привабливість та фізична міць.
Іще за молодощів, ще у юні дні
Чутки про нього чулись дивні та чудні,
Який то був кремез, який то був красунь
Красунь немало надила та могутня юнь.
Ростили королевича, як вимагав той сан,
Кругом чеснотним викохавсь шляхетний молодан.
Став він окрасою отецької землі
Любили його люди і великі, і малі.[3]
- ↑ Seal, Graham. Encyclopedia of Folk Heroes. ABC-CLIO, 2001. 347 pages eBook ISBN 978-1576072165 (англ.)
- ↑ Скандинавський герой Сігурд. Германо-скандинавська міфологія. web.archive.org. 28 жовтня 2020. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 14 лютого 2021.
- ↑ Переклад Миколи Лукаша.
- Гуревич А. Я. Сигурд // Мифы народов мира: Энциклопедия. — М.: Российская энциклопедия, 1994. — Т.2. — С.432—433. — isbn 5-85270-072-X (рос.)
- Зигфрид, в мифологии // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.) (рос.)
![]() | В іншому мовному розділі є повніша стаття Siegfried der Drachentöter(нім.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з німецької.
|
![]() | Це незавершена стаття з германо-скандинавської міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |