Циса (богиня) — Вікіпедія

Циса, або Зіса, — гіпотетична язичницька богиня, якій колись поклонялись в Аугсбурзі.

Деякі сучасні вчені вважають богиню нововведенням середньовічного періоду.^[1]

Найдавніші згадки про богиню на ім'я Зіса або Циса знаходяться в рукописі XI століття, який зараз знаходиться у Відні, під назвою Excerptum ex Gallia Historia («Витяг з історії Галлії»). Згідно із цим витягом, місто Аугсбург колись було відоме як Цисаріс й назване на честь цієї богині, що врятувала місто від римського вторгнення, що відбулось 28 вересня. Цього дня святкували свято Циси, а її ім'я збереглось як назва пагорба Цисунберк.^[2]

За даними джерел, богиня мала варварський дерев'яний храм і власне свято, яке святкували іграми та веселощами на 59-й день після 1 серпня, тобто 28 вересня.^[3][4]

Назва Цисенберг засвідчена у статуті Аугсбурга приблизно 1300 р.^[2] Описана вище історична подія (римський напад) відкидається як така, адже не має жодної історичної цінності.^[2][5]

Різні пізніші текстові згадки про Цису схожі до тих, що знайдені у Витягу з історії Галлії, іноді в поєднанні з інформацією про слов'янських божеств.Наприкінці п'ятнадцятого і в шістнадцятого століття німецькі гуманісти пов'язували зображення різних жінок навколо Аугсбурга з богинею, в тому числі й деякі зображення на церквах, а деякі й з тих, що знайдені в місті.^[2]

Якоб Грімм висловив припущення, що Циса могла бути дружиною Бога Тюра. Грімм також висунув припущення про зв'язок між Цисою та Ісідою свевів, засвідченою Тацитом у його праці «Германія» («Про місцезнаходження і походження германців») І ст. н. е. на основі подібності їх імен^[5]. Можливо, на зв’язок Циси з Ісідою вплинули подібні міркування, зроблені гуманістами, такими як Конрад Пейтінгер^[6].

Існування богині Циси було під питанням протягом ХІХ — початку ХХ століть. У 1936 році Р. Коль критично дослідив докази існування богині. Він визначив, що жоден з археологічних чи пікторальних зображень, які, як говорили, зображували Цису, насправді не зображував богиню^[2]. Розглядаючи Витяг, Коль стверджував, що ім'я богині було виведено як пояснення топоніму Цисенберг, після чого «стара назва» Аугсбурга — Цисаріс — була вигадана автором Витягу. Коль стверджував, що назву Цисенберг можна пояснити й без імені богині. Альтернативні пояснення полягають у тому, що це слово має значення «гора, на якій гніздяться Цискіни» або «гора у вигляді грудей». Оскільки вся інша інформація про Цису, так чи інакше, походить з Витягу, Коль робить висновок, що богині ніколи не існувало.^[2]

Слідом за Колем Рудольф Сімек пише:

(Циса, Зіса) — нібито ім'я німецької богині, якій, згідно з латинським історичним текстом XI століття, в язичницькі часи поклонялися в Аугсбурзі. Поки Грімм широко роздумував про справжність цієї богині, на сьогодні припущення про існування богині Циси відкидається, оскільки вихідний текст не витримує критики^[7].

Пізніші дослідники сходяться на думці, що псевдоісторичний текст з його анахронічними суперечностями просто не має надійної джерельної цінності і що богиню Цису слід «викреслити з вірувань старих німців».^[8]

1. ↑ Grimm, Jacob, 1785-1863. (1992). Deutsche Mythologie / 1. Wiesbaden: Drei Lilien Verl. ISBN 3-922383-68-8. OCLC 311708514.
2. ↑ ^{а б в г д е} R. Kohl (1936). Die Augsburger Cisa - eine germanische Göttin?.
3. ↑ Classen, Albrecht (1987). Jahrbuch des Vereins fur niederdeutsche Sprachforschung. The German Quarterly. Т. 60, № 3. с. 466. doi:10.2307/407215. ISSN 0016-8831. Процитовано 2 січня 2021.
4. ↑ K. Wachholtz Verlag (1876). Jahrbuch des Vereins für Niederdeutsche Sprachforschung,.
5. ↑ ^{а б} Grimm, Jacob; Stallybrass, James Steven (2009). Teutonic Mythology. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-1-139-20714-0.
6. ↑ Germany’s Glory, Past and Present: Konrad Peutinger’s Sermones convivales de mirandis Germanie antiquitatibus and Antiquarian Philology (PDF).
7. ↑ Simek, Rudolf, 1954- (1993). Dictionary of northern mythology. Cambridge [England]: D.S. Brewer. ISBN 0-85991-369-4. OCLC 27266483.
8. ↑ Golther, Wolfgang 1863-1945. Handbuch der germanischen Mythologie (вид. [Nachdr. der Ausg.] Rostock, 1895). Essen. ISBN 978-3-88851-138-7. OCLC 75911832.

Це незавершена стаття з германо-скандинавської міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.