Ґевйон — Вікіпедія

Ґевйон
Фонтан Гевйон в Копенгагені (Данія).
Частина від	скандинавська міфологія і Ásynjurd[1]
Медіафайли у Вікісховищі

Ґевйон, або Ґефйон (Gefyon — «той, хто дарує»; також Gefjon, Gefjun, Gefn) — в скандинавській міфології богиня плодючості, одна з асів, діва, якій служать померлі дівчата. В Едді зберігся переказ, що Ґевйон, жінка з роду асів, отримала від конунга Швеції Ґюльві в дар за цікаві розповіді стільки землі, скільки можна зорати на 4 биках за одну добу. Ґевйон перетворила на биків своїх синів, народжених від велетня, й вони провели таку глибоку борозну, що відрізали від Швеції великий шматок землі, який Ґевйон назвала островом Зеландія. На місці ж цієї землі виникло озеро Меларен, а проритий канал став протокою Ересунн. Припускають, що історичною основою міфу є переселення данів зі Швеції до Данії у III—IV століттях.

В Сазі про Інґлінґів оповідається, що Ґевйон вийшла заміж за сина Одіна Скйольда й жила разом з ним на острові Зеландія в місті Ґлейд (суч. Лайре, неподалік Роскілле).

Ґевйон асоціюється з землеробством, цнотливістю та успіхом. Дівчата, які помирали незайманими, ставали її почтом у загробному житті, тому вона характеризується як богиня чеснот, але, всупереч усьому, вона була й богинею достатку. Крім того, «Ґефн» — одне з імен Фрейї — давньоскандинавської богині плодючості, кохання та краси.

В Копенгагені знаходиться скульптура з фонтаном, присвячена Ґевйон.

• Молодша Едда

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ґевйон

• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
• Barnes-Svarney, Patricia (2003). Asteroid: Earth Destroyer or New Frontier? [Архівовано 10 липня 2014 у Wayback Machine.]. Basic Books. ISBN 0-7382-0885-X
• Battaglia, Frank (1991). «The Germanic Earth Goddess in Beowulf?» as collected in Mankind Quarterly 31.
• Bellows, Henry Adams (Trans.) (1923). The Poetic Edda. New York: The American-Scandinavian Foundation.
• Benson, Adolph Burnett (1914). The Old Norse Element in Swedish Romanticism [Архівовано 10 липня 2014 у Wayback Machine.]. Columbia University Press.
• Byock, Jesse (Trans.) (2006). The Prose Edda. Penguin Classics. ISBN 0-14-044755-5
• Davidson, Hilda Ellis (1998). Roles of the Northern Goddess. Routledge. ISBN 0-415-13611-3
• Davidson, Hilda Ellis (1999). «Gefjon, Goddess of the Northern Seas» as collected in Lysaght, Patricia. Ó Catháin, Séamas. Ó hÓgáin, Dáithí (1999). Islanders and Water-Dwellers: Proceedings of The Celtic-Nordic-Baltic Folklore Symposium held at University College Dublin 16-19 June 1996. DBA Publications Ltd. ISBN 0-9519692-7-7
• Eybjörn Eysteinn (Trans.) (2000). Völsa þáttr: the Story of Völsi. Архів оригіналу за 7 лютого 2006. Процитовано 18 квітня 2009.
• Faulkes, Anthony (Trans.) (1995). Edda.Everyman. ISBN 0-460-87616-3
• Hollander, Lee Milton. (Trans.) (2007). Heimskringla: History of the Kings of Norway [Архівовано 12 листопада 2012 у Wayback Machine.]. University of Texas Press. ISBN 978-0-292-73061-8
• Lindow, John (2001). Norse Mythology: A Guide to the Gods, Heroes, Rituals, and Beliefs [Архівовано 23 грудня 2011 у Wayback Machine.]. Oxford University Press. ISBN 0-19-515382-0
• Mouritsen, Lone. Spooner, Andrew (2004). The Rough Guide to Copenhagen [Архівовано 10 липня 2014 у Wayback Machine.]. Rough Guides. ISBN 1-84353-070-8
• Näsström, Britt-Mari (1999). «Freyja — a Goddess with Many Names [Архівовано 12 листопада 2012 у Wayback Machine.]» as collected in Billington, Sandra, and Green, Miranda eds. (1999). The Concept of the Goddess. Routledge. ISBN 0-203-45638-6
• North, Richard (1998). Heathen Gods in Old English Literature. Cambridge University Press. ISBN 0-521-55183-8
• Ross, Margaret Clunies (1978). «The Myth of Gefjon and Gylfi and its function in Snorra Edda and Heimskringla» as collected in Arkiv för nordisk filologi 93.
• Schmadel, Lutz D. (2003). Dictionary of Minor Planet Names, fifth edition, illustrated. Springer. ISBN 3-540-00238-3
• Simek, Rudolf (2007) translated by Angela Hall. Dictionary of Northern Mythology. D.S. Brewer. ISBN 0-85991-513-1
• Sturtevant, Albert Morey (1952). «Regarding the Old Norse name Gefjon» as published in Scandinavian Studies; volume 24 (number 4, November). ISSN 0036-5637
• Thorpe, Benjamin (Trans.) (1907). The Elder Edda of Saemund Sigfusson. Norrœna Society.

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.

Це незавершена стаття з германо-скандинавської міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

1. ↑ Cassell's Dictionary of Norse Myth & Legend — 2002. — С. 36–37. — 494 с. — ISBN 0-304-36385-5
   d:Track:Q130556767